КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2014 р. Справа№ 910/14376/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Куксова В.В.
За участю представників:
від позивача: Леліков Д.А. - представник за довіреністю,
від відповідача: Радкевич С.О. - представник за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Луцьку
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р.
у справі №910/14376/14 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Управління пенсійного фонду України в м.Луцьку
до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»
про стягнення 1 456,96 грн.
ВСТАНОВИВ:
В липні 2014 року Управління пенсійного фонду України в м.Луцьку (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (далі-відповідач) про стягнення 1 456,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов Договору про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні гроші №144 від 14.02.2014 р., грошові кошти передбачені для виплати відрахувань з пенсій використано не за цільовим призначення у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 1 324,51 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 132,45грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2014 року у справі №910/14376/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 27.08.2014р., позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи; неправильне застосування та порушення останнім норм матеріального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, матеріали справи та заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне:
14.02.2014р. між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, був укладений Договір про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні гроші №144 від 14.02.2014 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з виплати та доставки пенсії, допомоги на поховання у м. Луцьку, а замовник - прийняти і оплатити послуги.
Згідно із п.1.2 Договору виконавець на підставі виплатних документів (відомостей, разових доручень), наданих замовником, за відповідну плату проводить виплату та доставку пенсій, виплату допомоги на поховання протягом виплатних періодів, зазначених у пункті 5.1 Договору.
Розділом ІІ Договору встановлено, що виконавець надає замовнику послуги, якість яких відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про виплату та доставку пенсій, грошових допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року №464/156, постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 року №14-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2009 року №592/16608 (надалі - Інструкція), а також Правил.
У відповідності до п.6.3, 6.3.1 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору.
Згідно із п.6.3.3 Договору виконавець зобов'язаний забезпечувати схоронність пенсійних коштів на всіх етапах технологічного процесу виплати пенсій, допомоги на поховання, вживати заходів щодо запобігання випадків втрат, нести відповідальність за незабезпечення збереження пенсійних коштів.
Виконавець має право кошти отримані від замовника для виплати пенсій та допомоги на поховання використовуються лише за їх цільовим призначенням, а також для відшкодування власних касових надходжень, використаних для виплати пенсій та допомоги. Відшкодування використаної готівки проводиться на підставі довідки шляхом перерахування коштів виконавцем з пенсійного рахунку 260493022727 на інший рахунок виконавця (п. 6.4.4 Договору).
Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Відповідно до п. 7.3 Договору у разі виплати пенсій одержувачам за відомостями з порушенням строків, зазначених у п. 5.1 цього Договору (після закінчення виплатного періоду) з вини виконавця, останній сплачує замовнику штраф у розмірі несвоєчасно виплачених пенсій.
У разі невиконання п. 6.3.3 цього Договору виконавець відшкодовує замовнику кошти у сумі, що дорівнює втраченим.
У разі використання коштів на цілі, відмінні від цілей виплати пенсій та допомоги на поховання, на виплату поштових переказів, виплату коштів неналежній особі та/або в неналежному розмірі, а також використання коштів з рахунка №2604 на покриття залучених на пенсійні виплати власних коштів виконавця у необґрунтованих розмірах, останній відшкодовує замовнику кошти у сумі, використаних не за призначенням, а також сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми коштів, використаних не за призначенням, за кожний день такого використання, але не більше 10 відсотків від суми коштів, використаних не за призначенням (п. 7.4 Договору).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем умов Договору, а саме про виплату 09.10.2013р. коштів пенсіонерці Волощук Н.І., яка померла 22.09.2013р.
За твердженням позивача, вищезазначений факт встановлено актом перевірки цільового використання коштів Пенсійного фонду України у м. Луцьку Волинською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" від 27.03.2014 р.
Відповідач, в свою чергу, проти заявлених позовних вимог заперечує вказуючи на те, що рішенням Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку №26 від 31.03.2014 р., яке в подальшому було скасовано, до нього на підставі п. 7.4 розділу 7 Договору №144 були застосовані фінансові санкції. Крім того, відповідач вказує на те, що одержувачем пенсії на пенсійний рахунок Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку було повернуто кошти в сумі 1 314,13 грн.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено Договір №144 про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні гроші від 14.02.2014 р.
За період з 01.11.2013р. по 28.02.2014р. позивачем на переказний рахунок відповідача було перераховано 161,8 тис. грн. для виплати відрахувань з пенсій, а фактично виплачено 161,5 тис. грн.
27.03.2014 р. позивачем проведена перевірка цільового використання коштів УПФУ в м. Луцьку відповідачем.
За результатами проведення перевірки позивачем було складено акт в якому вказано на порушення відповідачем п. 5.3 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, а саме вказано, що 09.10.2013р. працівником поштового відділення №18 через відомість №49 було проведено виплату пенсії Волощук Надії Іванівні (номер паспорта одержувача АС 928041) в сумі 1314,13 грн. Крім того, під час проведення перевірки було встановлено, що Волощук Надія Іванівна 22.09.2013р. померла, що також відображено у вказаному акті перевірки.
На підставі акту перевірки від 27.03.2014р. позивачем було винесено рішення №26 від 31.03.2014 р. про застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України.
Фінансові санкції до відповідача були застосовані на підставі п. 7.4. розділу 7 Договору №144 про закупівлю послуг з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні кошти від 14.02.2014 р та ч. 1 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в розмірі 1324,51 грн. за порушення вимог передбачених ч.1 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - порушення встановленого порядку використання коштів Пенсійного фонду України та пеню в розмірі 132,45 грн.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказує на те, що згідно з поясненнями листоноші відділення поштового зв'язку Луцьк-18 Захарчук М.В 09.10.2013р. виплатила пенсію в сумі 1314,13 грн. Волощук Т.К. - дочці Волощук Н.І., оскільки дочка повідомила листоношу, що мама спить і просила її не турбувати.
Відповідно до вимог п. 5.4 Інструкції "Про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку" затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2009 №464/156 у разі коли одержувач за станом здоров'я не може власноручно розписатися, він доручає іншій особі, визначеній ним, крім працівників лікувально-профілактичних установ, органів Пенсійного фонду, органів праці та соціального захисту населення, працівників зв'язку, розписатися замість нього в його присутності за одержання пенсій, соціальних допомог. У цьому випадку у графі "Підпис одержувача" зазначається: "За одержувача розписався..." та вписуються прізвище, ініціали, місце проживання (реєстрації), серія та номер паспорта або документа, що посвідчує особу, особи, яка розписалася у відомості за формою В1-М, і проставляється дата виплати.
Як вбачається з відомості на виплату пенсій, соціальних допомог за жовтень 2013р. листоношею у вказаній відомості було зазначено, що "за одержувача розписалась" і внесено інформацію про паспорт та місце проживання Волощук Т.К., що підтверджує відсутність використання пенсійних коштів не за призначенням.
Разом з тим, як стверджує відповідач, що також не заперечується позивачем платіжними дорученнями №277192 від 22.01.2014 р. та №547305 від 24.04.2014р. на пенсійний-рахунок Управління пенсійного фонду у м. Луцьку було повернуто кошти в сумі 1 314,13 грн. та кошти нараховані за доставку пенсії у розмірі 10,38 грн.
У зв'язку із поверненням вказаних коштів на пенсійний-рахунок позивача, відповідач оскаржив рішення Управління пенсійного фонду у м. Луцьку №26 від 31.03.2014 р. до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про результати розгляду скарги від 28.04.2014 р. - скаргу Волинської дирекції УДППЗ "Укрпошта" було задоволено, а Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку №26 від 31.03.2014р. скасовано.
В порушення приписів статті 33 ГПК України позивачем не надано суду належних та безумовних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі обставини, а саме, наявність законних підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 456,96 грн.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду.
Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Луцьку на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р. у справі №910/14376/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2014 року у справі №910/14376/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/14376/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя П.В. Авдеєв
Судді М.Л. Яковлєв
В.В. Куксов