КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7830/11 Головуючий у 1-й інстанції: Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 13.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії та пенсії, передбачених ст.ст. 37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати провести перерахунок доплати до пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування у відповідності до ст.ст. 37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 13.10.2011 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії відповідачів та зобов'язав їх нарахувати і виплатити позивачу недоплачені надбавки до пенсії, з урахуванням проведених виплат.

Відповідачі, не погоджуючись із прийнятою постановою подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянти вказують на те, що позивачу щомісячна компенсація та підвищення до пенсії нараховані у повній відповідності до постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, норми якої були чинними та час проведення відповідних виплат.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилаються відповідачі, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову - без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції правильно виходив з того, що доплату до пенсії та додаткову пенсію позивачу слід виплачувати у розмірі, встановленому ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії. Дані обставини підтверджуються посвідченням, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно паспорту позивач зареєстрований та постійно проживає на території . Як вбачається з пенсійного посвідчення позивач є пенсіонером. Зазначені обставини, а також те, що позивач є непрацюючим пенсіонером відповідачами не оспорюються.

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - - % від мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 1996 року, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, , підвищуються на.

У відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії , додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі процентів мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на підвищення до пенсії на , додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі процентів мінімальної пенсії за віком та щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування у розмірі % від мінімальної заробітної плати.

Положення ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідачі всупереч ст.ст. 37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачували позивачу пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року та постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів вважає дії відповідачів щодо виплати позивачу доплати до пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст.ст. 37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог - законним і обґрунтованим.

Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановами КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року та від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та є пріоритетним у застосуванні.

Також судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку пенсії та додаткової пенсії розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Адміністративний позов був задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 13.10.2011 року - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.