Справа № 203/5306/14-ц

Провадження № 2/0203/1554/2014

УХВАЛА

05 листопада 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                               Колесніченко О.В.,

при секретарі                                         Фролові П.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 15 жовтня 2005 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак сімейне життя з відповідачем не склалося через різні характери та постійні сварки, через що втрачене почуття любові, поваги у зв’язку з чим шлюбні стосунки і ведення спільного господарства припинені з лютого 2014 року. Питання проживання дитини вирішено мирним шляхом. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати.

Ухвалою суду від 04 вересня 2014 року у справі зупинялося у зв’язку з наданням сторонам строку на примирення та ухвалою суду від 03 листопада 2014 року провадження у справі відновлено.

У судовому засіданні позивача надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог, зазначивши, що примирення з відповідачем та збереження шлюбу неможливе, оскільки зусиль для збереження родини відповідач не приймає.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що дійсно з позивачем виникають конфлікти на ґрунті ревнощів тривалий час і в грудні 2013 року конфлікт різко загострився, проте у квітні 2014 року він як чоловік змінив свою поведінку, повернувся в родину, намагається поліпшити стосунки з дружиною, у зв’язку з чим вважає, що сім’ю можна зберегти і налагодити стосунки із позивачем заради дитини, яка повинна проживати у повній родині, тому просив надати строк на примирення не менш ніж три місяці.

Враховуючи, що дійсний гострий конфлікт між сторонами виник у грудні 2013 року, а з квітня 2014 року сторони знову проживають однією сім?єю, проте конфлікт залишився не вирішеним, бажання відповідача до збереження родини, наявність емоційної небайдужості між сторонами, відсутність неприязного відношення один до одного, наявність у сторін малолітньої дитини, інтереси та вік якої також взяті до уваги, суд слідує вимогам ст.111 СК України відповідно до яких вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, про що роз’яснював і Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», достатнім строком для чого на переконання суду буде три місяці.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Керуючись ст. 111 СК України, ст.ст. 201,209, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Надати сторонам у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – строк для примирення терміном три місяці.

Провадження у справі на цей час – зупинити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Колесніченко