Справа № 203/5533/14-ц

2/0203/1603/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Фролові П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 22 липня 2005 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, однак сімейне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя, самоусунення відповідача від виховання дітей та матеріального утримання сім'ї, що призвело до втрати почуття любові, поваги, припинення шлюбних відносин і спільного господарства 23 квітня 2014 року. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати.

Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, позивач в судове засідання не з'явилася, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутності та в заочному порядку, наполягаючи на задоволенні позовних вимог з наведених у позові підстав.

Відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову не надав та, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 22 липня 2005 року перебувають у шлюбі, що зареєстрований Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №244, та підтверджується свідоцтвом про шлюб в копії (а.с. 4). Сторони є батьками, народжених у цьому шлюбі дітей, які на даний час є малолітніми: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження, наявними в матеріалах справи в копіях (а.с. 5, 6).

Спільне життя з відповідачем не склалося з причин непорозуміння на ґрунті побутових проблем, покладення тягаря утримання сім'ї лише на позивача, самоусунення відповідача від виховання дітей, через що втрачене почуття любові і поваги один до одного та з 23 квітня 2014 року сторони проживають окремо, припинили шлюбні стосунки і ведення спільного господарства.

Вирішуючи справу, суд зважає на особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, при цьому, бере до уваги наявність у подружжя двох малолітніх дітей, враховує також їх інтереси та зазначає про те, що задля охорони їх інтересів є кращим проживання в повній родині, проте зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, категоричне заперечення позивача проти збереження шлюбу, вочевидь свідчать про те, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, наявність підстав для розірвання шлюбу.

Судові витрати у відповідності зі вимогами ст. 88 ЦПК України належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 222, 224-226, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 22 липня 2005 року Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №244 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище - ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко