Справа № 203/5534/14-ц
2/0203/1604/2014
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Фролові П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року ОСОБА_1 пред'явила через суд позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 22 липня 2005 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проте відповідач, проживаючи на даний час окремо від неї з дітьми, не бере належної участі в утриманні та вихованні дітей, хоча має такий обов'язок, тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання обох дітей в сумі 1500,00 грн. щомісячно до досягнення ними повноліття.
Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи позивач у судове засідання не з'явилася, у поданій через канцелярію суду письмовій заяві клопотала про розгляд справи у її відсутності, в заочному порядку, наполягаючи на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову не надав та, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.
Суд, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 22 липня 2005 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №244, та підтверджується свідоцтвом про шлюб, долученим до матеріалів справи в копії (а.с. 4). Сторони є батьками, народжених у цьому шлюбі дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження, наявними в матеріалах справи в копії (а.с. 4, 5).
Діти зареєстровані та проживають разом із матір'ю (позивачем), що підтверджується довідкою КП «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради №4091 від 28 серпня 2014 року (а.с.6) та перебувають на її утриманні.
Позивач працює на посаді старшого лаборанта з в/о Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та за даними довідки про доходи №554/1070 від 11 вересня 3014 року за період з березня по серпень 2014 року отримала дохід в розмірі 9997,92 грн. (а.с.12).
Судом також встановлено, що відповідач за трудовим договором ніде не працює, постійного заробітку не має, є працездатним та інших осіб, окрім дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на утриманні не має.
Доказів протилежного відповідно до своїх обов'язків за ст.ст. 27, 60 ЦПК України відповідач не надав.
Оскільки судом з'ясовано, що домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у даній справі досягнуто не було, відповідач з дітьми не проживає, регулярного утримання їм не надає, то належить визнати, що ним порушено покладений на нього статтею 180 СК України обов'язок по утриманню, який є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, а тому вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача за цим позовом на користь позивача аліментів на утримання малолітніх дітей.
Вирішуючи спір про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з положень ч. 3 ст. 181, ст.184 СК України, які передбачають присудження за рішенням суду коштів на утримання дітей (аліменти) у твердій грошовій сумі за заявою платника або одержувача аліментів, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням наведеного, судом у даній справі вбачаються підстави для присудження аліментів у твердій грошовій сумі та, при визначенні розміру суми аліментів, які підлягають сплаті, судом береться до уваги обов'язок участі обох батьків у матеріальному утриманні дітей, матеріальний стан та стан здоров'я дітей, стан здоров'я платника аліментів, який є працездатним, відсутність документального підтвердження доходів відповідача та джерел їх отримання, чим визначається ризик їх мінливості й нерегулярності, відсутність на утриманні відповідача інших осіб, а також інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, матеріальний стан одержувача аліментів, розмір необхідного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який з з 01 липня 2014 року на дитину віком до 6 років - 1059,00 грн., на дитину віком від 6 до 18 років - 1320,00 грн., суд вважає справедливим та співмірним визначити розмір стягуваних аліментів в сумі 750,00 грн. щомісяця на кожну дитину, загальним розміром 1500,00 грн. на обох дітей, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи проводити стягнення з 29 серпня 2014 року та до досягнення кожною дитиною повноліття.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно зі ст.ст. 81,88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 214, 215, 224-226, 222, 367, 88 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Цевеличі Локачинського району Волинської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 750,00 (сімсот п'ятдесят) гривень на кожну дитину до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи стягнення з 29 серпня 2014 року.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко