ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 листопада 2014 року Справа № 5013/1286/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А., Попікової О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2014р.
та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р.
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі"
на діїВідділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області
у справі№ 5013/1286/12 Господарського суду Кіровоградської області
за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі"
простягнення 1 936 715, 90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2014р. у справі № 5013/1286/12, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р., визнано дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Стеблини О.В. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.05.2013р. ВП №37930409 неправомірними; визнано недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області про стягнення з ТОВ "Долинські об'єднані мережі" виконавчого збору від 24.05.2013р. ВП №37930409.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2014р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р., Відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати вказані судові акти та прийняти нове рішення яким в задоволенні скарги на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого господарського суду України від 28.07.2014р. вказану касаційну скаргу повернуто заявникові на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2014р. повторно повернуто касаційну скаргу заявникові на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Усунувши недоліки вказані в ухвалах Вищого господарського суду України від 28.07.2014р. та від 29.09.2014р., скаржник 07.10.2014р. втретє звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
У зв'язку із пропуском строку на касаційне оскарження, заявником подано клопотання, в якому він просить поновити пропущений строк, обґрунтовуючи поважність причин тим, що вперше заявник звернувся з касаційною скаргою в межах строку перегаченим статтею 110 Господарського процесуального кодексу України, а наступний пропуск процесуального строку викликаний повторним направленням касаційної скарги після усунення недоліків.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для поновлення строку на подання касаційної скарги та у зв'язку з цим дійшла висновку про її повернення.
За приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили (частина 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова апеляційної інстанції була прийнята 05.06.2014р., у свою чергу заявник звернувся з належно оформленою касаційною скаргою лише 07.10.2014р., тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку.
У статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. При цьому у заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається з поданого клопотання, основною причиною пропуску процесуального строку є усунення заявником недоліків у касаційній скарзі, зазначених в ухвалах суду.
Разом з тим, колегія не приймає до уваги наведене у клопотанні обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки пропуск строку стався не з поважних причин в розумінні статті 53 Господарського процесуального кодексу України, а передусім внаслідок попереднього порушення заявником норм процесуального закону, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника.
Підтвердженням цього є ухвали Вищого господарського суду України від 28.07.2014р. та від 29.09.2014р., якими первісні касаційні скарги було повернуто без розгляду у зв'язку з допущеним заявником порушенням норм процесуального закону.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Однак, заявник не довів існування істотних перешкод, які б могли позбавити його можливості подати належно оформленою первісну касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.
Таким чином, скаржником не доведено наявності поважних причин пропуску процесуального строку на подання касаційної скарги у даній справі, а тому підстави для його відновлення відсутні.
В силу приписів частини 2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За таких обставин, клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги підлягає відхиленню, а касаційна скарга - поверненню скаржнику.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1.Відмовити Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області у відновленні пропущеного строку для подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2014р. та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р. у справі № 5013/1286/12.
2.Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2014р. та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2014р. у справі № 5013/1286/12 повернути скаржнику.
3.Повернути Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 4388 від 27.08.2014р.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді: О.А. Кролевець
О.В. Попікова