ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2014 р. Справа № 804/18170/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріКузнецов С.М.
за участю:
представників позивача представників відповідача Січкарук О. О., Каманов Г.А. Мірошник С.М., Кропова А.В., Галата М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" про застосування заходів реагування, -
ВСТАНОВИВ:
06 листопада 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСНС України, позивач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді поаного зупинення роботи підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор» (код ЄДРПОУ 30921733) (далі - ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор», відповідач) за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Ватутіна, 11а до повного усунення порушень; застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор» (код ЄДРПОУ 30921733) за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Ватутіна, 11а до повного усунення порушень; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор» зупинити експлуатацію будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Ватутіна, 11а до повного усунення порушень; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор» (код ЄДРПОУ 30921733) судовий збір у розмірі 73, 08 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор» за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Ватутіна, 11а.
За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор» порушено вимоги Кодексу цивільного захисту України №5403 - VI, правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України №126 від 19.10.2004 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1480/10009, Національного стандарту України «Улаштування блискавко захисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 №269, Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд, системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 №537. Позивач зазначає, що діяльність відповідача здійснюється з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення такого будівництва є необхідним та належним заходом, направленим на попередження та недопущення настання негативних наслідків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Представники позивача в судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримали в повному обсязі та позовні вимоги просили задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти позову та просили суд відмовити у його задоволенні, з підстав відсутності порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки на підприємстві, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Ватутіна, 11а.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, на у період з 21.10.2014 по 03.11.2014 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор».
Суб'єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор» з урахуванням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306 критеріїв розподілу господарювання за ступенями ризику його господарської діяльності віднесений до високого ступеню ризику.
Відповідно до матеріалів справи, актом перевірки Перещепинської дільниці ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 03.11.2014 № 216 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України № 126 від 19.10.2004, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1480/10009, Національного стандарту України «Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 № 537 (далі - ДБН В.2.5-56:2010), а саме:
- Приміщення елеватора не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (згідно норм належності) (п.6.4.8 НАПБ А.01.001-2004);
- Дерев'яні конструкції горищних приміщень не оброблені вогнезахисною речовиною в адміністративній будівлі та в зерноскладах №5, №6, №3, №10, №№11-14, №16, №17 (п.4.2.6 НАПБ А.01.001-2004);
- Двері з робочої башти елеватора в сходову клітку та в корпус елеватора не виконано протипожежними і не обладнано їх пристроями для самозачинювання. (п.4.2.3, 4.2.4 НАПБ А.01.001-2004);
- Зерносклади та адміністративна будівля не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації та системою оповіщення людей про пожежу відповідного типу (п.6.1.2, 6.2.1 НАПБ А.01.001-2004 п.п.15.1, 15.4 табл. В.1 ДБН В.2.5-56-2010);
- Для приміщень будівель складів, майстерні, зовнішніх установок не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки а також клас зони (п.4.2.7 НАПБ А.ОІ.001-2004);
- З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів, кабелів у розгалужувальних коробках та на з'єднаннях всіх будівель та приміщеннях підприємства здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п.5.1.7 НАПБ А.01.001-2004);
- В приміщеннях механічної майстерні експлуатуються тимчасові електромережі (п.5.1.9 НАПБ А.01.001-2004);
- Електричні освітлювальні прилади з лампами розжарювання у приміщеннях майстерні не обладнано захистними плафонами, які запобігають випаданню ламп (п.5.1.29 НАПБ А.01.001-2004);
- Не розроблено паспорти на існуючі пристрої захисту від ударів блискавки (п.5.1.36 НАПБ А.01.001-2004 п.9.2.7 ДСТУ Б В.2.5-38:2008);
- На території підприємства, не встановлено пожежні щити для розміщення пожежного інвентаря та первинних засобів пожежегасіння згідно норм належності (п.6.4.11 НАПБ А.01.001-2004);
- Працюючий персонал не забезпечений засобами захисту органів дихання (п.9, 10, 11 ПКМУ від 19.08.2002р. №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту», п. 4.3. «Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях» затверджених НМНСУ від 15.08.2007р. №557 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.09.2007р. №1006/14273).
В судовому засідання представник позивача зазначив, що підставою для проведення перевірки стала постанова слідчого ОВС слідчого відділу управління прокуратури Дніпропетровської області юриста І класу Чернорота А.Ю.
Суд звертає увагу на приписи Кримінального процесуального кодексу України щодо повноважень слідчого призначити перевірки.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 КПК слідчий уповноважений призначати перевірки у порядку, визначеному законом.
Аналіз положень ст. 40 КПК, якою визначені повноваження слідчого в кримінальному провадженні свідчить про те, що передумовою звернення слідчого з клопотанням про дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки є винесена ним постанова про призначення такої перевірки.
Слідчий суддя суду першої інстанції, який здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, за наслідками розгляду клопотання слідчого повноважний надати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки або відмовити у наданні такого дозволу.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позивачем перевірки ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор» проводилися двічі незадовго до позапланової. Планова перевірка відбулася з 26.05.14 по 30.05.14, про що свідчить акт, який складено 30.05.14, позапланова відбулася з 01.07.14 по 10.07.14 року, підтверджується актом перевірки, який підписано 10.07.14р.
Однак, суд звертає увагу на те, що посадові особи позивача вправі приступити до проведення перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених КПК України та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки, , в якому зазначаються підстави проведення такої перевірки, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення перевірки щодо суб'єктів господарської діяльності, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Суд вважає, що проведення перевірки позивачем не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності.
Відповідно до матеріалів справи та пояснень представників сторін суд зазначає, що ухвала слідчого, як єдина підстава для проведення перевірки ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор» відсутня.
Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідність перевірки не перебуває у жодному зв'язку з розслідуваним злочином, що пов'язаний з іншою юридичною особою, досліджені перевіркою питання вже досліджувались двічі за останні півроку в ході планової та позапланової перевірки, з огляду на що перевірка проведенню не підлягала.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі-Кодекс) та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі-Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Враховуючи наведені законодавчі норми слід зауважити, що у порушення зазначених законодавчих вимог, акт перевірки від 03.11.2014 року №216 не наданий відповідачу для ознайомлення та підписання, що підтверджується відсутністю підписів на вищевказаному Акті. Крім того, суд зазначає, що перевірку було здійснено без присутності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор», який, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні не знав про проведення даної перевірки.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Відповідно до ст.64 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" від 16.01.2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр), одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що забезпечується безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Відповідно до п.1,11,12,14,18 ч.1 ст.67 Кодексу, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, крім іншого:
- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 Кодексу;
- складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;
- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Частиною 1 статті 68 Кодексу визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно ч.2 ст.68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, крім іншого, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
За результатом системного аналізу викладених законодавчих норм, суд дійшов висновку про те, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва об'єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося раніше, зафіксовані в акті перевірки від 03.11.2014 року № 216 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у повному обсязі спростовані відповідачами належними та допустимими доказами.
Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом не визначені, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
Враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд не вбачає порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з боку відповідачів, які б безпосередньо створювали загрозу життю та здоров'ю людей. Зворотного позивачем доведено не було.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного та враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, суд дійшов висновку про недоцільність застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Орільський об'єднаний елеватор».
Згідно із положеннями ст. 94 КАС України з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 73,08 гривень.
Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орільський об'єднаний елеватор" про застосування заходів реагування - відмовити.
Стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73грн. 08 коп. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2014 року
Суддя Н.В. Захарчук