ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 року Справа № 6/5005/9535/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

За участю прокурора Зіма В.Б. посвідчення № 001419 від 27.08.12 року.

Представники сторін:

від позивача: Сазонов О.С. представник, довіреність № 12 від 09.01.14;

від відповідача-1: Горбатенко С.В. представник, довіреність б/н від 08.07.14;

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", м. Київ в особі відділення "Дніпропетровське РУ "АТ "Родовід банк", м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014року у справі № 6/5005/9535/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", м. Київ в особі відділення "Дніпропетровське Регіональне управління " АТ "Родовід банк", м. Дніпропетровськ

до В-1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3", м.Дніпропетровськ

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", м. Дніпропетровськ

за участю прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним Договору від 02.02.2010р. та стягнення 44 133 362,95 грн.

Заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" про відстрочку та розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013 року

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014 року по справі № 6/5005/9535/2011 (суддя Петренко Н.Е.) Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" від 16 жовтня 2014 року про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення задоволено частково:

- Відстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року по справі № 6/5005/9535/2011 до 31.10.2015 року.

- Розстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року по справі № 6/5005/9535/2011 на строк 1 рік на загальну суму 44 191 911,45 грн. відповідно до графіку погашення заборгованості:

01 листопада 2015 року - 4 000 000,00 грн.;

01 грудня 2015 року - 4 000 000,00 грн.;

01 січня 2016 року - 4 000 000,00 грн.;

01 лютого 2016року - 4 000 000,00 грн.;

01 березня 2016року - 4 000 000,00 грн.;

01 квітня 2016року - 4 000 000,00 грн.;

01 травня 2016року - 4 000 000,00 грн.;

01 червня 2016року - 4 000 000,00 грн.;

01 липня 2016року - 4 000 000,00 грн.;

01 серпня 2016року - 4 000 000,00 грн.;

01 вересня 2016року - 4 000 000,00 грн.;

01 жовтня 2016року - 191 911,45 грн.

Ухвала суду обґрунтована тим, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-3", м. Дніпропетровськ ( відповідач -1) доведено суду належними та допустимими доказати той факт, що рішення суду на даний час неможливо виконати з обставив не залежних від дій відповідача-1. Крім того, господарський суд взяв до уваги докази надані відповідачем-1 в підтвердження наявної загрози банкрутства та настання негативних наслідків у майбутньому у відповідності до статей 22, 32-34, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Пленуму Верховного Суду України № 9 від 17 жовтня 2012року " Про деякі питання практики виконання рішень,ухвал, постанов господарських судів України" , Законом України "Про виконавче провадження".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до господарського суду з апеляційною скаргою звернулося - Публічне акціонерне товариство "Родовід банк", м. Київ в особі відділення "Дніпропетровське Регіональне управління "АТ "Родовід банк", м. Дніпропетровськ, в якій просило ухвалу скасувати, та відмовити відповідачу -1 в задоволенні Заяви від 16 жовтня 2014 року про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду у повному обсязі, посилаючись на наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» у судове засідання не викликався, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення банка, крім того, станом на 22 жовтня 2014 року у банка була відсутня правова позиція щодо розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3", м. Дніпропетровськ про відстрочку та розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року.

Також скаржник зазначає, що господарський суд не звернув уваги на ті обставини, що відповідач - 1 жодних джерел походження грошових коштів до суду не надав, довідка ТПП України, щодо аномальної погоди в матеріалах справи відсутня, посилання відповідача - 1 на невиконання третіми особами грошових вимог по зобов'язанням сільськогосподарських послуг на території Автономної Республіки Крим, жодним чином не стосується кредитних правовідносин між Банком та відповідачем-1.

Тобто, господарський суд , в порушення вимог частини 2 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі суду від 22 жовтня 2014 року не надав чіткого пояснення в чому полягає винятковість випадку саме по боржнику Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Союз-3", м. Дніпропетровськ.

25 листопада 2014 року від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки до судового засідання, та можливості надання додаткових доказів по справі, у зв'язку з неотриманням відповідачем ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2014року про прийняття апеляційної скарги, і призначення її розгляду на 25 листопада 2014 року об 11 годині 00 хвилин.

Прокурор та представник позивача проти задоволення клопотання заперечували.

Колегія суддів вважає вказане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд з наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В клопотанні про відкладення розгляду справи, скаржник не навів, які саме додаткові докази він вважає за необхідне надати суду, і не вказав поважних причин з яких ці докази не були надані суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи не містить клопотання про продовження розгляду справи за апеляційною скаргою ( частина 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України), а отже у суду не було підстав його продовження.

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", м. Дніпропетровськ не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, як не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу (стаття 96 Господарського процесуального кодексу України); про час та місце судового засідання сповіщен належним чином (поштове повідомлення від 11 листопада 2014року), що також підтверджується і ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2014 року зі штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28.

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання представника відповідача - 2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Прокурор підтримує доводи апеляційної скарги, зазначає, що в статутному капіталі позивача 99,9% належить державі, невиконання рішення на протязі півтора року приводить до значних перешкод у роботі банку.

Представник відповідача -1 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, наведених в Заяві від 16 жовтня 2014 року про відстрочення та розстрочення судом рішення та підстав, в оскаржуваній ухвалі, просив ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню з наступних підстав.

У липні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк » в особі Відділення «Дніпропетровське РУ» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3", м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", м. Дніпропетровськ про визнання недійсним Договору від 02 лютого 2010 року про припинення дії кредитного договору від 20 листопада 2008 року № 066/67-КЛТ-08 та про солідарне стягнення з відповідачів 44133362,95 грн. заборгованості за Кредитним договором, з яких прострочена заборгованість (основне зобов'язання) складає 32 849 021,84грн.; прострочені проценти складають 5 475 944,35грн.; пеня за основним зобов'язанням складає 2 500 177,02грн.; пеня за простроченими процентами складає 831 765,45грн.; інфляційні витрати на суму основного боргу - 1 950 875,00грн.; інфляційні витрати на нараховані проценти - 525 579,29грн. Також просив стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача витрати зі сплати державного мита у сумі 25 585,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено Кредитний договір № 066/67-КЛТ-08, та підписано до нього Додаткові угоди, відповідно до пункту 1.1 умов якого, позивач надав відповідачу-1 кредит в межах загальної суми, що становить 35 000 000,00грн.; процентну ставку було встановлено в розмірі 21,5% річних. З 20 жовтня 2009 року, згідно Додаткової угоди № 7 від 20 жовтня 2009 року, плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлено в розмірі 17% річних, з яких згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2009 року № 153 "Про затвердження Порядку використання у 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів" та Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2009 року № 199 "Про розміри компенсації у 2009 році відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу кредитами": проценти в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування процентів за користування кредитом, сплачується позичальником з послідуючою компенсацією за рахунок коштів державного бюджету; в разі ненадходження коштів з бюджету, всю суму процентів за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно. Датою повернення отриманих кредитів, згідно Додаткового договору № 8 від 19 листопада 2009 року сторони визначили 18 листопада 2010 року.

Ухвалою від 27 липня 2011 року за вказаною позовною заявою господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 6/5005/9535/2011 ( а.с. 1-8; т.1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року у справі №6/5005/9535/2011 у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" в особі Відділення "Дніпропетровське Регіональне управління " АТ "Родовід Банк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" про визнання недійсним Договору від 02 лютого 2010 року та стягнення 44133362,95 грн. - відмовлено ( а.с.143-152; т.2).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013 року у справі № 6/5005/9535/2011 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги. Визнано недійсним Договір від 02 лютого 2010 року про припинення дії Кредитного договору № 066/67-КЛТ-08 від 20 листопада 2008 року. Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Відділення "Дніпропетровське Регіональне управління " АТ "Родовід Банк" 44 133 362,95 грн., з яких: прострочена заборгованість (основне зобов'язання) складає 32 849 021,84 грн., прострочені проценти складають 5475 944,35 грн., пеня за основним зобов'язанням складає 2 500 177,02 грн.; пеня за простроченими процентами складає 831 765,45 грн.; інфляційні витрати на суму основного боргу - 1 950 875,00 грн.; інфляційні витрати на нараховані проценти - 525 579,29 грн. Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Відділення "Дніпропетровське Регіональне управління " АТ "Родовід Банк" витрати зі сплати державного мита у сумі 25 585,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., 32 727,50 грн. судового збору за перегляд справи по апеляційній скарзі ( а.с.128-131; т.3).

Постановою Вищого господарського суду України від 04 листопада 2013 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013року залишено без змін ( а.с.88-91; т.4).

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013року, яка набрала законної сили 22 квітня 2013 року, господарським судом Дніпропетровської області 18 листопада 2013 року видано накази ( а.с.96-98; т.4).

Слід зазначити, що раніше, 18 листопада 2013 року на адресу господарського суду Дніпропетровської області вже подавалась заява від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-3» про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013 року на строк два роки відповідно до графіку погашення заборгованості ( а.с.99-103; т.4).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2013року по справі № 6/5005/9535/2011 задоволено заяву, розстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013року по справі № 6/5005/9535/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Відділення "Дніпропетровське РУ "АТ "Родовід Банк" м. Дніпропетровськ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" м. Дніпропетровськ за участю прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ про визнання недійсним Договору від 02 лютого 2010 року та стягнення 44133362,95грн., а також суму судових витрат у розмірі 58548,50грн. на строк 2 роки відповідно до графіку погашення заборгованості з 30 грудня 2013 року по 31 грудня 2015 року. ( а.с.158-159; т.4).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 січня 2014 року у справі №6/5005/9535/2011 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2013 року скасовано, відмовлено в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-3» про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013 року ( а.с.12-14; т.5).

16 жовтня 2014 року до господарського суду Дніпропетровської області від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" вдруге надійшла Заява про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення, з врахуванням змін які сталися за останній час у фінансовому стані відповідача і державі ( тимчасова окупація на території України) .

Заява про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення обґрунтована тим, що відповідач-1 перебуває у тяжкому фінансовому становищі, що ускладнює виконання рішення - кредиторська заборгованість відповідача складає 166 000 000,00 грн., що підтверджується балансом підприємства. Відповідачем-1 відкрито кредитну лінію в Публічному акціонерному товаристві «Банк Кредит Дніпро» у розмірі 95477936,00 грн. з процентною ставкою 25% для поповнення оборотних коштів. Відповідач-1 мав намір погасити заборгованість у повному обсязі і вважає, що арешт його рахунків та майна може унеможливити повне виконання ним боргових зобов'язань перед кредиторами та призведе до банкрутства. Таким чином, робітникам може загрожувати затримання заробітної плати або навіть звільнення, у зв'язку з можливою зупинкою діяльності товариства, оскільки сьогоднішнє виконання рішення не дасть можливості виконати зобов'язання перед іншими платежами, податками та зборами. За штатним розкладом на підприємстві працює 89 працівників. Припинення роботи відповідача-1 стане причиною скорочення штатної кількості працівників підприємства або звільнення всього складу у повному обсязі. Крім того, як вбачається із звіту про фінансовий результат (звіт про сукупний дохід) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" за 9 місяців, товариство являється збитковим і має заборгованість за товари, роботи і послуги та за інші зобов'язання і забезпечення у загальній сумі 182 020 000,00 грн. Також у зв'язку з аномальною погодою в минулому році і значним зниженням цін на сільськогосподарську продукцію у цьому році відповідач-1 не може негайно та повністю виконати свої зобов'язання. У зв'язку із важким фінансовим становищем відповідача-1, відсутністю вказаної суми на відкритих рахунках в установах банку, наявністю інфляційних процесів у економіці держави, відповідач-1 змушений просити суд відстрочити на 1 рік та розстрочити на 1 рік виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013 року по справі № 6/5005/9535/2011.

За результатами вказаної заяви відповідача -1 прийнята ухвала по даній справі від 22 жовтня 2014 року, яка і є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно пунктів 7.1.2, 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" викладені ним, в Заяві від 16 жовтня 2014 року, як підстави надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення не можуть вважатися винятковими та не можуть бути прийняті до уваги саме як такі, що доводять винятковість обставин для надання боржнику розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду, з наступних підстав.

Як вже зазначалось вище, датою повернення кредиту згідно до Додаткового договору № 8 від 19 листопада 2009 року сторони визначили 18 листопада 2010 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013 року по даній справі солідарно стягнено з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", м. Дніпропетровськ на користь позивача, всього за Кредитним договором заборгованості, процентів, пені, інфляційних втрат - 44133362,95 грн.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду , що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідачем не доведено, що ні в добровільному порядку, ні при первісному зверненні до суду ( Заява від 18 листопада 2013року ) про відстрочку і розстрочку виконання судового рішення ним були здійснені заходи хоча б по частковій сплаті суми боргу позивачу.

Тобто на протязі періоду з 18 листопада 2010 року по 22 квітня 2013 року і по теперішній час ( майже два з половиною роки), заборгованість відповідачем не погашена.

Задоволення заяви відповідача про відстрочку до 31 жовтня 2015 року та розстрочку платежу до 01 жовтня 2016 року фактично відстрочує погашення боргу відповідачем з моменту зобов'язання погасити борг на шість років, що є неприйнятним, оскільки на 99,99% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» належить державі в особі Міністерства фінансів України, а несвоєчасне виконання судового рішення має негативні наслідки для держави, як акціонера банку.

Враховуючи викладене, і те, що тяжкий фінансовий стан відповідача -1 не може вважатися винятковою обставиною, в понятті статті 121 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що у зв'язку з проведенням АТО в державі склалося вкрай тяжке економічне положення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував вказаних підстав і того, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-3" мало достатньо часу ( фактичну відстрочку) розрахуватися з позивачем майже за два з половиною роки, які передували часу винесення постанови про стягнення боргу, та півтора роки після винесення постанови, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що Заява від 16 жовтня 2014 року про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014 року по справі № 6/5005/9535/2011 повинна бути скасована.

Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-3" відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", м.Київ в особі відділення "Дніпропетровське Регіональне управління "АТ "Родовід банк", м.Дніпропетровськ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2014року у справі № 6/5005/9535/2011 - скасувати.

В задоволенні Заяви від 16 жовтня 2014 року про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Союз-3", м. Дніпропетровськ - відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-3", м. Дніпропетровськ на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", м.Київ в особі відділення "Дніпропетровське Регіональне управління "АТ "Родовід банк", м. Дніпропетровськ 609 грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу згідно зі статтями 117-118 Господарського процесуального кодексу України здійснити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 листопада 2014 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник