Суддя першої інстанції - Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
23 січня 2009 року справа № 2а-8686/08/1270
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
|
при секретарі судового засідання |
Безруковій В.М. |
|
|
за участю представників: |
|
|
|
від позивача: |
не з'явився |
|
|
від відповідача: |
ОСОБА_1. - довіреність від 04.06.07р. |
|
|
|
|
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
ОСОБА_2 |
|
|
на постанову Луганського окружного адміністративного суду |
|
|
|
від по адміністративній справі |
22 вересня 2008 року № 2а-8686/08 (суддя Ковальова Т.І.) |
|
|
за позовом |
ОСОБА_2 |
|
|
|
|
|
|
до |
Стаханівського міського відділу Управління МВС України в Луганській області |
|
|
про |
визнання неправомірною бездіяльності, стягнення грошових коштів |
|
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2008 року по справі № 2а-8686/08 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2до Стаханівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання неправомірною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, стягнення грошових коштів по виплаті надбавок, компенсацій, премій, матеріальної допомоги з 1996р. по 2006р. за пропуском строку звернення до адміністративного суду, по виплаті матеріальної допомоги за 2007р. відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Представник скаржника просив розглянути справу без його участі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Позивач проходив службу з 01.08.92р. по 25.12.07р. в Стаханівському міському відділу Управління МВС України в Луганській області та був звільнений в запас Збройних сил України з посади старшого інспектору - чергового чергової частини 1 ДВМ Стаханівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в званні майора, на підставі наказу начальника УМВС України в Луганській області № 536 л/с від 25.12.07р. по ст. 64 «а» (за віком), відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Згідно до п.3 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 4 жовтня 1996 року N 926/96 керівникам органів внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати надбавки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ: за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення; преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1236 від 11.2003р. було затверджено Інструкцію про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, у п.45 якої також зазначено, що керівники органів внутрішніх справ мають право установлювати наведені надбавки у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів.
Наказом начальника Стаханівського МВ УМВС України в Луганській області № 30 від 24.03.97р. позивачу була встановлена надбавка за особові умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важких завдань в розмірі 50% від окладів грошового забезпечення з 01.01.97р., яка не виплачувалась в січні-лютому 1997р., та з 01.05.97р. по 01.06.98р.
Наказом начальника Стаханівського МВ УМВС України в Луганській області № 192 від 16.07.98р. позивачу була встановлена надбавка за особові умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важких завдань в розмірі 50% від окладів грошового забезпечення з 01.06.98р., яка не виплачувалась з 01.06.98р. по 01.08.98р.
Наказом начальника Стаханівського МВ УМВС України в Луганській області № 128 від 25.05.99р. позивачу була встановлена надбавка за особові умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важких завдань в розмірі 30% від окладів грошового забезпечення з 01.04.99р., яка не виплачувалась в з 01.04.99р. по 01.01.01р.
Наказом начальника Стаханівського МВ УМВС України в Луганській області №16 від 25.01.01р. позивачу була встановлена надбавка за особові умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важких завдань в розмірі 25% від окладів грошового забезпечення з 01.01.01р., яка не виплачувалась з 01.10.01р. по 01.02.03р.
Наказом начальника Стаханівського МВ УМВС України в Луганській області № 146 від 04.06.04р. позивачу була встановлена надбавка за особові умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важких завдань в розмірі 30% від окладів грошового забезпечення з 01.05.04р., яка безпідставно не виплачувалась 01.06.04р. по 01.04.05р.
Наказом начальника Стаханівського МВ УМВС України в Луганській області № 19 від 17.01.06р. позивачу була встановлена премія в розмірі 10% з 01.12.05р. строком на 1 місяць, яка не була виплачена в грудні 2005р.
Відповідачем 09.11.2001р. було прийнято наказ №683, яким у зв'язку з відсутністю необхідних обсягів фонду оплати праці прийнято рішення проводити нарахування та виплату тільки основних та додаткових видів грошового забезпечення, передбачених п. 2 Указу Президента України від 04.10.96р. № 926. Наказом Управління МВС України в Луганській області від 28.01.2005р.№ 44 було скасовано надбавки, передбачені п.п.45.1 та 45.4 наказу МВС України від 01.11.03р. № 1236, які були раніше встановлені й не виплачені по наказам УМВС У в Луганській області в 2002-2004роках та встановлено, що в поточному році всі види передбачених додаткових надбавок та доплат надаються тільки в межах виділених асигнувань за погодженням з УФРЕ УМВСУ. Наведені накази не були визнані незаконними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача по здійсненню виплат надбавок та премій лише в межах асигнувань, виділених на утримання, затверджених у кошторисі.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. N 114 затверджене Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно до п.21 якого для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету міністрів України від 14 вересня 1991 р. N 197 «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні” при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.
За приписами ст. ст. 71, 73 Кодексу законів про працю України залучення працівників до роботи у вихідні дні, святкові і неробочі дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Позивач не надав суду доказів, зокрема наказів, підписаних керівником органа внутрішніх справ про залучення його до понаднормової служби чи служби у вихідні, святкові і неробочі дні, табеля обліку робочого часу, затвердженого керівником органу внутрішніх справ. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача виплатити компенсацію за службу в понаднормовий час, а також дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 24.06.03р. до моменту звільнення.
Указом Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» передбачена виплата особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік. Згідно довідки № 53/15099 від 22.08.08р. позивач не звертався із рапортом про надання матеріальної допомоги за період з 1999- 2007роки.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Водночас, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не було пропущено строку звернення до суду.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2008 року по справі № 2а-8686/08 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2008 року по справі № 2а-8686/08 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 27 січня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Білак С.В.
Сухарьок М.Г.