Суддя першої інстанції - Качуріна Л.С.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 січня 2009 року справа № 2а-6007/08/1270
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сухарька М.Г.
|
|
|
|
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації |
|
на постанову Луганського окружного адміністративного суду |
|
|
від |
04 вересня 2008 року |
|
по адміністративній справі |
№ 2а-6007/08 (суддя Качуріна Л.С.) |
|
|
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області |
|
про |
визнання незаконними дій, зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення заборгованості по невиплаченій щорічної грошовій допомоги на оздоровлення інваліду ЧАЕС 2 групи та компенсацію за перехід з 3 на 2 групу, - |
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року по справі № 2а-6007/08 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області був задоволений частково, внаслідок чого визнані протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області щодо нарахування та виплати у меншому розміріОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової допомоги при переході з 3 групи на 2 групу відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнуто на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області заборгованість по невиплаченій разовій допомозі на оздоровлення в розмірі 2130грн.; стягнуто на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області заборгованість по невиплаченій разовій допомозі при переході з 3 групи на 2 групу у розмірі 6655,20грн. В решті позовних вимог - відмолено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представники відповідача, позивача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Скаржник просив справу розглянути без його участі. Позивач також просив справу розглянути за його відсутністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 013902 від 12.01.93р. (арк. справи 5), та йому при повторному огляді встановлена 2 група інвалідності з 29.01.07р. безстроково (довідка до акту огляду МСЕК № 018449 від 29.01.07р.). Позивачу була призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 2 групи інвалідності, пов'язаною з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідачем в липні 2007р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2007р. в сумі 120грн., розмір якої встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 2 групи допомоги у розміри п'яти мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги за 2007р. складав 440грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві суми, становить: за 2007р. - 2080грн.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при стягненні недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007рік в сумі 2130грн. помилково було визначено розмір мінімальної заробітної плати на час виплати в розмірі 450грн. замість 440,00грн.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.
Крім того, згідно до ст.48 цього Закону одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Позивач був інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК № 018449 від 29.01.07р. позивачу при повторному огляді встановлена 2 група інвалідності з 29.01.07р., пов'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За приписами наведеної норми у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
На дату встановлення позивачеві 2 групи інвалідності (29.01.07р.) розмір мінімальної заробітної плати складав 400грн. згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Таким чином, одноразова компенсація, яка підлягає сплаті позивачеві, з урахуванням виплаченої йому суми, становить 5905,2грн. (15 мінімальних заробітних плат х 400грн.- 94,80грн.).
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при стягненні одноразової компенсації в сумі 6655,20грн. помилково було визначено розмір мінімальної заробітної плати на час виплати в розмірі 450грн. замість 400,00грн.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень (зокрема рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права.
Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 196, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року по справі № 2а-6007/08 - задовольнити частково.
Змінити постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року по справі № 2а-6007/08 шляхом зміни у абзаці третьому резолютивної частини постанови слів “2130грн.” на “2080грн.”, у абзаці четвертому резолютивної частини постанови слів «6655,20грн.» на «5905,20грн.».
В іншому постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року по справі № 2а-6007/08 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок