Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,
суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.,
з участю відповідачки - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Рівненського міського суду від 08 липня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 08.07.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «Альфа-Банк» оскаржило його в апеляційному порядку.В поданій апеляційній скарзі вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що Банк не є кредитором по кредитному договору з підстав ненадання доказів передачі-приймання прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» і ПАТ «Дельта Банк» та між ПАТ «Дельта Банк» і ПАТ «Альфа-Банк», адже до позовної заяви відповідні договори купівлі-продажу прав були додані. Стверджує, що законом дозволено надавати докази у вигляді копій, а оригінали судом були витребувані для огляду. У зв'язку з неможливістю представлення оригіналу акту-приймання передачі прав вимоги Банк заявляв про відкладення справи. Клопотання не було задоволено і суд ухвалив рішення без дослідження необхідних документів. Покликаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 14 листопада 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (який змінив назву на ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1701/1107/71-059, за яким Банк надав останній кредит в сумі 50 000 доларів США зі сплатою відсотків 12,5 % річних із кінцевим строком повернення до 13 листопада 2037 року.
24.02.2011 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 11701/1107/71-059 від 14.11.2007 року.
Як видно з договору від 24.02.2011 року відповідачка підтвердила, що строкова заборгованість за вказаним кредитним договором становить 49086,46 долари США, а також 3531,68 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 3356,68 долари США простроченої заборгованості по відсотках.
Факт наявності заборгованості за кредитом відповідачка в судовому засіданні не спростувала.
_____________________________________________________________________________________________Справа № 569/5254/14-ц Головуючий у І інстанції: Кучина Н.Г.
Провадження № 22-ц 787/2074/2014 Доповідач: Ковальчук Н.М.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено в судовому засіданні, що ПАТ «Альфа-Банк» є кредитором по Кредитному договору № 1701/1107/71-059 від 14 листопада 2007 року, оскільки не надано суду оригіналів актів приймання-передачі прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» і ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Дельта Банк» і ПАТ «Альфа-Банк».
Колегія суддів апеляційного суду з даним висновком не погоджується.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта банк», та акту приймання-передачі прав вимоги від 15.06.2012 року останній набув права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором про надання кредиту між ОСОБА_3 та АКБ «ТАС-Комерцбанк» (назва змінена на ПАТ «Сведбанк») .
15 червня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» уклали договір купівлі продажу прав вимоги за кредитними договорами, які ПАТ «Дельта Банк» придбав 25.05.2012 року у ПАТ «Сведбанк».
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї статті, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Обґрунтовуючи свій позов, ПАТ "Альфа Банк" доводило, що відповідачці були надані кредитні кошти в сумі 50000 доларів США. Оскільки позичальник належним чином умов кредитного договору не виконала, позивач, перевівши заборгованість ОСОБА_3 з доларів США за курсом НБУ у гривні, просив суд стягнути з відповідачки 257 839,13 грн. допущеної нею станом на 10 лютого 2014 року кредитної заборгованості, з яких 234 631,85 грн. - це тіло кредиту, а 21 562,53 грн. - нараховані відсотки, 1 644,75 пеня.
Відповідачка не заперечувала, що отримала від банку за укладеним кредитним договором 50000 доларів США.
Заперечуючи позовні вимоги ПАТ «Альфа Банку», ОСОБА_3 жодними доказами не довела суду, що борг за кредитом погашено перед позивачем або первинному кредитору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про набуття позивачем права на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 № 1701/1107/71-059 є обгрунтованити і відповідають вимогам закону.
Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були не вірно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає скасуванню, як ухвалене без додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 08 липня 2014 року скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» суму боргу за кредитним договором 257 839(двісті п»ятдесят сім вісімсот тридцять дев»ять) гривень 13 копійок , яка складається:
- 234 631,80 гривень сума основного боргу;
- 21 562,53 гривень борг по відсотках за користування кредитом;
- 1 644,75 гривень пеня за порушення зобов»язання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати 3867(три тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 58 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.
Судді : підпис Григоренко М.П.
підпис Рожин Ю.М.
Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.