УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2014 р. Справа № 876/9467/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В.,
Пліша М.А.,
з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2014 року у справі № 1328/3809/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Львівської міської ради, треті особи Відділ Держземагенства у м. Львові, Державне комунальне підприємство «Львівторф» про зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
27.04.2012р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась з позовом в суд до Львівської міської ради (надалі-Рада), треті особи Відділ Держземагенства у м. Львові, Державне комунальне підприємство «Львівторф», просила, з врахуванням уточнення позовних вимог зобов'язати Львівську міську раду прийняти рішення про внесення змін в земельно-кадастрову документацію зазначивши, що земельною ділянкою площею 0,2232 га за адресою АДРЕСА_1 на постійній основі з 12.02.2009р. не є користувачем державне комунальне майно «Львівторф», зазначивши, що з 12.02.2009р. земельною ділянкою площею 0,2232га за адресою АДРЕСА_1 на постійній основі є ФОП ОСОБА_2
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 08.09.2014р. позов задоволено частково. Зобов'язано Львівську міську раду розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, подану нею 11.11.11р. на адресу Львівської міської ради та прийняти рішення по даному зверненню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 08.09.2014р. та позов задовольнити згідно поданих уточнень. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постановою суду першої інстанції змінено позовну вимогу. Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог. При цьому, відповідач не надав доказу правомірності своєї дії.
В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надавши суду письмові пояснення в яких вказав, що заява від 11.11.2011р. подана позивачем до Львівської міської ради, а відповідь на неї дано Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради (надалі-Управління), а тому відповідь не може бути визнана належною, та повинна вважатись такою, що не надавалась.
Представник відповідача в судовому засіданні подала заперечення на апеляційну скаргу, та вказала, що апелянт не є користувачем на постійній основі земельної ділянки, оскільки не належить до законодавчо визначених суб'єктів, яким надано право постійного землекористування. Крім того, апелянтом при поданні заяви не надано всіх необхідних документів для розгляду на сесії Львівської міської ради питання про надання земельної ділянки. При цьому виключним правом внесення змін в земельно-кадастрову документацію володіє Держземагенство та його територіальні органи в особі державних кадастрових реєстраторів. Просила відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи Державного комунального підприємства «Львівторф» підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити вимоги апелянта. Вказав, що не внесення змін у земельно-кадастрову документацію залишає за ДКП «Львівторф» обов'язок сплачувати відповідний земельний податок, що негативно впливає на матеріальне становище підприємства.
Третя особа відділ Держземагенства у м. Львові в судове засідання повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та подані заперечення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень матеріально-технічного складу, позначених літерою Г-1, загальною площею 92,1 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень шляхом викупу від 12.02.2009р., укладеного з Управлінням майном спільної сумісної власності Львівської обласної ради. Вказане підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2009р.
Як вбачається з матеріалів справи, попередній власник майна - державне комунальне підприємство «Львівторф» користувалося спірною земельною ділянкою за вказаною адресою безстроково.
Керуючись положенням ч.3 ст.415 Цивільного кодексу України, відповідно до якого особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди), ФОП ОСОБА_2 подала заяву до Львівської міської ради про внесення відповідних змін в земельно-кадастрову документацію, додавши копії договору купівлі-продажу, план земельної ділянки, яка була в користуванні ДКП «Львівторф».
Листом Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради (надалі-Управління) від 29.12.2011р. за підписом начальника Управління повідомляло заявника, що подані документи не містять необхідних даних для прийняття обґрунтованого рішення та наведено перелік документів, які необхідно представити заявнику. Оскільки подані документи не містили необхідних даних для прийняття обґрунтованого рішення, звернення позивачки, як це вбачається з вищевказаного листа-відповіді, повернено, з чим не погодилась позивачка звернувшись до суду з позовом за захистом порушених прав.
Надаючи оцінку законності та обґрунтованості рішенню суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з п. «в» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Рішенням Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 встановлено, що положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.
Відповідно до п.2 «делегованих повноважень» ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, яка діяла на час звернення, реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 11 вказаного Закону України яка кореспондує ст.54 встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління утворене для здійснення у межах діючого законодавства України організаційно-функціональних повноважень з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади щодо поводження і використання природних ресурсів міста.
Відповідно до Положення про Управління серед завдань такого є: реалізація політики міської ради у сфері захисту та використання природних ресурсів, реформування земельних відносин; створення та супровід інформаційної системи земельно-кадастрового обліку земель, вдосконалення методів ведення земельно-кадастрової інформації; ведення системи спостереження за станом земель та їх використанням, збирання та аналіз інформації про фактичне використання земель.
Як вбачається з відповіді Управління від 29.12.2011р. на звернення позивача від 11.11.2011р. та пояснень представник відповідача, наданих суду апеляційної інстанції, на виконання законодавчих положень Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.06.2011р. №585 затверджено регламенти здійснення дозвільно-погоджувальних процедур управлінням «Дозвільний офіс» Львівської міської ради, розроблених Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин, встановлено порядок здійснення прийому та видачі документів для отримання дозволів, а також перелік документів, подача яких необхідна для отримання документа дозвільного характеру.
Управління здійснює підготовку проекту ухвали міської ради про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і забезпечує процес візування.
Управління завізований проект ухвали міської ради скеровує в управління «Секретаріат ради» для розгляду міською радою.
У разі прийняття міською радою позитивного рішення управління «Секретаріат ради» реєструє ухвалу міської ради та надсилає в організаційне управління зі всіма документами.
Таким чином, у разі позитивного вирішення питання одержувач отримує засвідчену копію ухвали міської ради про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Аналіз встановлених обставин у справі та вимог чинного законодавства дає можливість колегії суддів дійти висновку, що подана позивачем до Ради заява від 11.11.2011р. щодо питання внесення змін в земельно-кадастрову документацію з підстав переходу права власності на нежитлові приміщення Радою не розглядалось, та як наслідок рішення щодо порушених у заяві питань Радою не прийнято, а надана Управлінням відповідь від 29.12.2011р., яке не було адресатом розгляду заяви та яке таку повернуло позивачу, не можна вважати належною.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що дотримуючись принців законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження Ради у розгляді та вирішенні питання щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а тому враховуючи вимоги ст.11 КАС України - «принцип диспозитивності», колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції задовольняючи позов частково, вищевикладені принципи врахував.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2014 року у справі № 1328/3809/12 - без змін.
Ухвала набирає законної з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді: Н.В. Ільчишин
М.А. Пліш
Повний текст Ухвали виготовлено 21.11.2014р.