ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23141/14 19.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56"

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

про визнання зобов'язань припиненими

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

Від позивача - Білобловський С.В. дов. №2 від 04.11.2014р.

Від відповідача - Ханович К.В. дов №427/03 від 22.08.2014р.

Обставини справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання зобов'язань припиненими, крім того судові витрати у розмірі 10 962,00 грн. також просили покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача ,у правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем, відбулося поєднання в грошовому зобов'язанні боржника і кредитора в одній особі - в особі Позивача, що відповідно до ст. 606 ЦК України є підставою для припинення зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 порушено провадження у справі №910/23141/14 та призначено розгляд справи на 05.11.2014.

05.11.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання №б/н про залучення доказів до справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 розгляд справи №910/23141/14 відкладався на 19.11.2014 відповідно до вимог ст. 77 Госпродарського процесуального кодексу України.

17.11.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення №б/н з додатками, відповідно до яких підтримали вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник позивача у судове засідання 19.11.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 19.11.2014 з'явився, через канцелярію суду надійшли заперечення на позовну заяву, клопотання №11084 від 18.11.2014 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача та клопотання №11083 від 18.11.2014 про колігіальний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та позивача, уважно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання відповідача, подані в судовому засіданні 19.11.2014 відхиляються судом в повному обсязі з огляду на наступне.

Клопотання Відповідача про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у розгляді справи в порядку ст. 27 ГПК України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача судом було розглянуто та відхилено, оскільки заявником клопотання, всупереч вимогам вказаної статті не обґрунтовано перед судом, яким чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо Відповідача. А саме по собі посилання, що "вплине", належним обґрунтуваннями не є.

Клопотання відповідача стосовно призначення колегіального розгляду справи мотивоване тим, що на думку заявника дана справа є складною і потребує колегіального розгляду у складі трьох суддів для об'єктивного розгляду та правильного застосування законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Приймаючи до уваги те, що справа №910/23141/14 не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду, суд не вбачає достатніх підстав для введення до складу суду додатково двох суддів.

Поряд з цим, суд не вважає доводи заявника клопотання про колегіальний розгляд справи щодо її складності достатньо обґрунтованими, адже відповідачем, окрім посилань на норми чинного законодавства, не доведено жодними доказами складність даної справи на даному етапі її розгляду.

Таким чином, за відсутності обґрунтованих та достатніх підстав вважати складною справу №910/23141/14, суд відхиляє клопотання про колегіальний розгляд справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/23141/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.11.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2008 між Відкритим акціонериним товариством "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56", правонаступником якого відповідно до п. 1.1. Статуту є Публічне акціонерне товариство "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" (далі - Позивач, Позичальник) та Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (далі - Відповідач, Банк) було укладено Договір на відкриття кредитної лінії №01/245-2008 (далі - Кредитний договір), предметом якого є відкриття Позичальнику відкличної кредитної лінії у розмірі 1 000 000,00 дол. США зі сплатою 12% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до довідки Банку №140/056-03 від 07.10.2014 кредитна заборгованість Позивача за вищевказаним договором складає 664 555,68 доларів США та 735 652,95 гривень, в тому числі:

- 283 360,00 доларів США і 714 505,00 грн. строкової заборгованості за кредитом;

- 328 440,00 доларів США і 21 147,95 грн. простроченої заборгованості за кредитом;

- 7 150,41 доларів США строкової заборгованості за нарахованими відсотками;

- 45605,27 доларів США простроченої заборгованості за відсотками.

Отже, в розумінні ст.ст. 11, 509 та 626 ЦК України Позивач на час звернення до суду з даним позовом є боржником перед Відповідачем за грошовим зобов'язанням по Кредитному договору на вищевказані суми.

В якості забезпечення кредитних зобов'язань Відповідачу в іпотеку та заставу передано ряд об'єктів нерухомого та рухомого майна, а саме:

- 25.02.2008 укладено Договір іпотеки, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Стець О.М. та зареєстровано в реєстрі №619. Предметом іпотеки за Іпотечним договором є цілісний майновий комплекс загальною площею 3 577,2 кв.м.;

- 25.02.2008 укладено Договір застави №1, предметом якого є право вимоги на поставку за контрактами, які укладені Позивачем та ТОВ «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш», ЗАТ «Уралтрак-Дніпро», ТОВ «А-техніка»;

- 19.05.2008 укладено Договір застави №01/245-2008, предметом якого є автогрейдер ДЗ-98В.00110 (реєстраційний №047-21 ВХ), автомобіль КрАЗ 65055-0000072 - 5 штук (реєстраційні номери ВХ7097АР, ВХ7099АР, ВХ7096АР, ВХ7106АР, ВХ7108АР);

- 01.12.2008 укладено Договір застави №3, предметом якого є право вимоги за Договором підряду на будівництво, який укладено між Позивачем та Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області;

- 27.02.2009 укладено Договір застави №4, предметом якого є право вимоги за Договором підряду на капітальний ремонт автодороги, який укладено між Позивачем та Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області;

- 31.08.2009 укладено Договір застави №5, предметом якого є право вимоги за Договором підряду, який укладено між Позивачем та Управлінням житлово-комунального господарства міської ради м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області;

- 28.02.2011 укладеного Договір застави №6, предметом якого є право вимоги за Договорами підряду, який укладено між Позивачем та Службою автомобільних доріг в Хмельницькій області, а також між Позивачем та ВАТ Енергопостачальна організація «Хмельницькобленерго»;

- 25.02.2011 укладено Договір застави №7, предметом якого є транспортні засоби (43 штуки), інша шляхово-будівельна техніка (22 штуки), обладнання (основні засоби) (231 штука).

З матеріалів справи вбачається, що у Відповідача існує грошове зобов'язання перед Позивачем за залишками коштів на банківських рахунках, відкритих в АТ «Брокбізнесбанк»:

- на поточному рахунку №26005081305001, що відкритий у гривні, знаходяться 79 207,27 грн. (сімдесят дев'ять тисяч двісті сім гривень 27 копійок), що підтверджується випискою банку;

- на окремому аналітичному рахунку №29005735052049 «Кредиторська заборгованість з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів на МВРУ для клієнтів» в АТ «Брокбізнесбанк» знаходиться 65 076,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч сімдесят шість гривень 00 копійок), що підтверджується довідкою АТ «Брокбізнесбанк» №3636д-010-04 від 08.09.2014.

Таким чином, на рахунках Відповідача обліковуються грошові кошти Позивача на загальну суму 144 283,27 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Брокбізнесбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. На підставі цього 28.02.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №9 щодо запровадження строком на три місяці (з 03.03.2014 по 02.06.2014) тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до положень ч.3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

10.06.2014 Правлінням Національного банку України було винесено Постанову №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (Відповідача), а 11.06.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №45 про початок ліквідації.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

У відповідності з ч.2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку

Судом встановлено, що відомості про ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду опубліковано у газетах "Урядовий кур'єр" (№106 (5235) від 14.06.2014) та "Голос України" (№113 (5863) від 14.06.2014).

25.06.2014 Позивачем в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» направлено до Відповідача заяву про задоволення кредиторських вимог (вих. №137), яка була прийнята та зареєстрована з вх. №1930-юр від 03.07.2014.

Судом встановлено, що 14.10.2014 між Позивачем та Табачніком Яковом Піневичем укладено Договір відступлення права вимоги №26 за Договором №D_150679650 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад «Різдвяний») від 25.12.2013, укладеного між Табачніком Яковим Піневичем, як Вкладником та Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк», як Банком, у розмірі 721 291,47 доларів США.

Згідно з п. 2.1. Договору відступлення права вимоги №26 право вимоги за Договором банківського строкового вкладу вважається переданим з моменту підписання цього Договору та Акту приймання-передачі оригінальних примірників та/або копій документів, зазначених в п.2.4. цього Договору (нотаріально засвідчену копію Договору №D_150679650 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад «Різдвяний») від 25.12.2013; нотаріально засвідчену виписку банку по залишкам грошових когштів цедента на рахунку №26250100071808 згідно Договору №D_150679650 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад «Різдвяний») від 25.12.2013; копію заяви цедента про задоволення вимог кредиторів від 18.06.2014 р.з. відмітною Банку про отримання (вх. №298-фіз від 18.06.2014р.).

14.10.2014 Позивач та Табачнік Яків Піневич склали та підписали Акт прийому-передачі №1 до Договору про відступлення права вимоги №26 від 14.10.2014 (копія Акту наявна у матеріалах справи), що свідчить про перехід прав кредитора до Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" за Договором №D_150679650 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад «Різдвяний») від 25.12.2013 у розмірі 721 291,47 доларів США.

Відповідно до п. 2.8. Договору відступлення права вимоги №26 не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після дати підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідно до п. 2.4. цього Договору цедент зобов'язаний передати Банку письмове повідомлення про відступлення права вимоги за Договором банківського строкового вкладу.

20.10.2014 Табачнік Яків Піневич звернувся до Банку із повідомленням про відступлення права вимоги від 14.10.2014, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 20.10.2014 та копією фіскального чеку №7772 від 20.10.2014.

20.10.2014 Позивач звернувся до Відповідача із заявою №20-10/14 від 20.10.2014 щодо припинення зобов'язань поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Однак, указана заява залишена Відповідачем без реагування, належної відповіді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про визнання зобов'язань припиненими у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі підлягають задоволенню в поновму обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх орав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за вказаними вище Договором відступлення прав вимоги №26 Позивач набув права кредитора по відношенню до Відповідача.

Згідно з частиною другою статті 204 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі.

Відповідно до ст. 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Чинне законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань. В розумінні статті 606 ЦК України припиняється саме зобов'язання, а не правочин внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Між Позивачем та Відповідачем укладені правочини, в яких є одні і ті ж зобов'язання один щодо одного, а саме - грошові зобов'язання, які підлягають припиненню у зв'язку з поєднанням в цьому зобов'язанні боржника і кредитора в одній особі.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом що визначає процедуру ліквідації банків, хоча і не передбачає, але і не містить у собі заборони на припинення зобов'язань у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора банку в одній особі на стадії ліквідації банку. Таким чином, припинення зобов'язань у розумінні ст. 606 ЦК України є самостійною підставою та не залежить від черговості задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

При цьому, спірні взаємовідносин Позивача і Відповідача, усупереч посилань останнього, не підпадають під кваліфікацію "зустрічних однорідних вимог" за положеннями ст. 601 ЦК України, оскільки вказана стаття передбачає припинення зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Натомість за умовами Кредитного договору та Додаткової угоди №23 від 20.12.2013 встановлено, що строк користування (термін повернення) Кредиту до 20.12.2014 включно (п. 1.3. Договору).

Таким чином, строк остаточного повернення всієї суми кредиту ще не настав, у тому числі і станом на час винесення даного рішення, а отже і припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог неможливе, оскільки суперечить ст. 601 ЦК України.

Відтак, доводи Відповідача, що заявлені позовні вимоги є по суті вимогами про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є необґрунтованими та судом відхиляються.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справах №33/206 та №33/207, а також в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2014 у справі № 6-17645св14.

Не враховуються також і твердження Відповідача стосовно невірного заявлення вимоги у іноземній валюті на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до п. 4.21. Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», вимога, заявлена в іноземній валюті, уключаєтсья до реєстру вимог у національній валюті, визнаяеній за офіційним курсом, установленим НБУ на дату пррийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Згідно з офіційним курсом НБУ станом на 11.06.2014 вартість 100 доларів США становила 1 163,1239 грн. (http://tables.finance.ua/ru/currency/official/~/1/2014/6/11).

Таким чином, 721 291,47 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 11.06.2014 еквівалентно 8 389 513,48 грн. Звідси, загальний обсяг кредиторських вимог Позивача станом на 11.06.2014 становить: 8 389 513,48 грн. + 144 283,27 грн = 8 533,796,75 грн.

Враховуючи те, що Відповідач має зобов'язання перед Позивачем у розмірі 721 291,47 доларів США, а Позивач перед Відповідачем у розмірі 664 555,68 доларів США, то суми у 721 291,47 доларів США цілком достатньо для покриття заборгованості у розмірі 664 555,68 доларів США (721 291,47 доларів США - 664 555,68 доларів США = 56 735,79 доларів США).

Крім того, враховуючи п. 4.21. Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» 56 735,79 доларів США еквівалентно 659 907,53 грн. Враховуючи також наявну заборгованість у розмірі 144 283,27 грн та суму у розмірі 659 907,53 (804 190,80 грн.), останньої цілком достатньо для покриття заборгованості у розмірі 735 652,95 гривень.

А відтак, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню, проте з врахуванням наведеного судом мотивування, що згідно чинного законодавства припиняються саме зобов'язання за договором, а не сам договір.

Відповідачем заявлені Позивачем суми взаємних грошових зобов'язань не спростовані.

Згідно зі статтею 593 ЦК України, право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, а на підставі статті 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Таким чином, з огляду на те, що Кредитний договір, у разі задоволення позовних вимог в цій частині, припинить свою дію у зв'язку з припиненням зобов'язань Позивача перед Відповідачем про повернення кредиту та оплату процентів за Кредитним договором поєднанням боржника і кредитора в одній особі, Іпотечний договір та Договори застави також припиняють свою дію.

Згідно ч. 3, 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у якому позовні вимоги задоволеному у повному обсязі, покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати припиненими у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за Договором про відкриття кредитної лінії №01/245-2008 та додатковими угодами до нього, в частині заборгованості за кредитом у розмірі 8 444 110,95 грн.

3. Визнати припиненими зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за договором іпотеки від 25.02.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Стець О.М. та зареєстровано в реєстрі за №619.

4. Визнати припиненими зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за договором застави від 25.02.2008.

5. Визнати припиненими зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за договором застави №01/245-2008 від 19.05.2008.

6. Визнати припиненими зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за договором застави від 01.12.2008.

7. Визнати припиненими зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за договором застави від 27.02.2009.

8. Визнати припиненими зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за договором застави від 31.08.2009.

9. Визнати припиненими зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за договором застави від 28.02.2011.

10. Визнати припиненими зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56» перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за договором застави від 25.02.2011.

11. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41; код ЄДРПОУ 19357489) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" (29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Західна Окружна, буд. 1; код ЄДРПОУ 03448860) витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 962,00 грн.

12. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

13. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

14. Дата складання повного тексту рішення 24.11.2014.

Суддя А.В.Яковенко