Справа № 361/6984/2013-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.
Провадження № 22-ц/780/6262/14 Доповідач у 2 інстанції Голуб
Категорія 43 26.11.2014
УХВАЛА
Іменем України
26 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Голуб С.А.,
суддів Приходька К.П., Таргоній Д.О.
за участі секретаря Черепинець А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Броварського районного відділу управління державної міграційної служби у Київській області про виселення, вселення та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2013 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на прилюдних торгах 25 липня 2011 року вона придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Внаслідок чого, 30 листопада 2011 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області було посвідчено, що позивачу належить на праві власності майно, яке складається з квартири, що знаходиться за вище вказаною адресою, про що видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів серії ВРО № 576002 від 30 листопада 2011 року.
Відповідно 15 лютого 2012 року КП «Броварське бюро технічної інвентаризації» здійснило державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.
Однак, відповідач, разом зі своїми дітьми, відмовилася в добровільному порядку виселятись зі спірної квартири та зняти себе та членів своєї сім'ї з реєстраційного обліку, тим самим порушуючи права позивача.
Враховуючи викладене, позивач просила: виселити відповідачів з належної їй квартири, за адресою АДРЕСА_1.; зобов'язати Броварський РВ УДМС у Київській області зняти відповідачів з реєстраційного обліку та вселити її у вище зазначену квартиру.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2014 року позов задоволено.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язано Броварський районний відділ управління державної міграційної служби у Київській області зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1.
Вселено ОСОБА_4 в квартиру квартири АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, подали апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції було обмежено право відповідачів брати участь у судовому розгляді справи та надавати відповідні докази на захист своїх прав та законних інтересів, оскільки відповідачі жодного разу не отримували судових повісток про виклик до суду.
У зв'язку з відсутністю відповідачів при розгляді справи та ухваленні судового рішення позивачем була надана недостовірна інформація, а суд першої інстанції належним чином не перевірив належність та допустимість наданих доказів.
На підставі викладеного, в апеляційній скарзі відповідачі просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серії ВРО № 576002 від 30 листопада 2011 року ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2012 року було зобов'язано ОСОБА_1 виселитися з квартири АДРЕСА_1 (а.с.7-9).
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2012 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2012 року залишено без змін в частині зобов'язання ОСОБА_1 виселитися з квартири АДРЕСА_1 (а.с.10-12).
14 травня 2013 року державним виконавцем ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області було складено акт про те, що при виході державного виконавця в спірну квартиру, ОСОБА_1, у присутності державного виконавця, самостійно виселилась зі спірної квартири і рішення суду виконано в повному обсязі (а.с.13).
Листом Броварського РВ УДМС у Київській області від 04 липня 2013 року повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1, згідно наявних обліків, зареєстрованими значаться ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.14).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні її позовних вимог до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області та спеціалізованої організації ТОВ «ДТ «Еліт Сервіс», треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання акту про проведені торги недійсним та його скасування, визнання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів недійсним та його скасування (а.с.54-58).
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року залишено без змін (а.с.59-61).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами порушувалися права і охоронювані законом інтереси позивача, як власника житла, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права володіння, користування та розпорядження своїм майном повною мірою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування й розпорядження своїм майном. Враховуючи положення ст. 391 ЦК України, власник вправі вимагати усунення будь-яких перешкод, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням своїм майном.
Положення ст. 150 ЖК України, визначають, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання та проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Нормами ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Способи захисту права власності передбачені ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Згідно зі ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права щодо надсилання судових повісток та виклику до суду, то вони є необґрунтованими та спростовуються виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 74 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
Згідно з ч. 9-10 ст. 74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 77 цього ж Кодексу сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 неодноразово надсилалися судові повістки про виклик до суду (а.с.21-26, 76-78, 87-89), однак конверти поверталися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, в матеріалах справах є розписка ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6, згідно якої вони повідомлені про дату та час судового розгляду (а.с. 34, 43). Зазначене підтверджує, що судом першої інстанції належним чином дотримані норми процесуального права.
Отже, враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в судовому рішенні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді