Справа №2-31\08р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2008 року Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Зайченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Кагарлицька держнотконтора про зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за законом, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 5.08.2006 року, визнання права власності на 1\2 частину будинку та земельної ділянки, -
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_4 з якою він перебував у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з 1980 року по день її смерті. За період спільного проживання була вчинена добудова до будинку по АДРЕСА_1 в м. Кагарлику, половина якого належала ОСОБА_4, а саме: добудовано житлові кімнати площею 18,9 кв.м. та 13,3 кв.м., кухню - 7,5 кв.м., ванну - 2,9 кв.м., веранду - 5,5 кв.м., повністю перекрито будинок та сарай, побудовано погріб , 2 сараї та криницю. Всі роботи виконувались за рахунок його власних коштів та спільних з ОСОБА_4. З 16.09.1997 року померла ОСОБА_4 відносилась до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, була інвалідом та перебувала на його утриманні.
А тому просить суд визнати за ним право власності на частину житлового будинку в м. Кагарлику по АДРЕСА_1, як сумісного майна подружжя, включити його до 2 черги до спадкування 1\2 частини житлового будинку, частково скасувати свідоцтва про право на спадщину за законом, видані відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 5.08.2006 р. на Ѕ частину житлового будинку і господарських споруд вартістю 45606 грн. після смерті ОСОБА_4 кожному.
В судовому засіданні позивач збільшив свої позовні вимоги і просить визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та визнати за ним право власності на 1\2 частину земельної ділянки площею 0,987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,0571 га для ведення особистого селянського господарства .
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 проти позову заперечили і суду пояснили, що позивач надавав безоплатну матеріальну допомогу ОСОБА_4 при добудові до частини будинку.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, надіслав заяву в якій просить справу слухати без його участі.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Кагарлицького районного суду від 22.03.1979 р. було затверджено мирову угоду про поділ в натурі сумісного майна подружжя, згідно якої ОСОБА_4 було виділено в житловому будинку по АДРЕСА_1 в м. Кагарлику 2 кімнати, половину веранди та половину сараю, де знаходиться гараж і погріб. А ОСОБА_6 виділено 4 кімнати, половину веранди, коридор і половина сараю. Частка кожного у спільному майні визначена по Ѕ частині. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6, 1\2 частину будинку за заповітом успадкувала ОСОБА_4.
Позивач ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 1980 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, між ними були усталені відносини, притаманні подружжю, постійно спільно проживали в спірному будинку, чого не заперечували і відповідачі.
А в період часу з 1980 року до 15 квітня 1991 року були вчинені добудови до частини будинку ОСОБА_4, а саме: кімнати 1-1 площею 18,9 кв.м., 1-5 площею 2,9 кв.м., 1-4 площею 2,9 кв.м., 1-4 площею 7,5 кв.м., ганок 5-5 площею 2,3 кв.м., погріба та криниці . У виконанні вказаних робіт по добудові приймав участь і позивач. Дане стверджується поясненнями сторін, рішенням Кагарлицького райсуду від 7.12.2005 р., рішенням виконкому Кагарлицької міської Ради від 4.12.1992 р., яким надано дозвіл на оформлення технічної документації на самовільно добудовані приміщення, показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12. ОСОБА_13, та показами відповідача ОСОБА_3
Також записами в технічному паспорті на будинок від 19.02.2002 р. підтверджується наявність в господарстві двох погребів 1953 і 1980 року побудови і однієї криниці 1980 року побудови.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.07.2002 року ОСОБА_4 успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року свого першого чоловіка ОСОБА_6 1\2 частину житлового будинку в м.Кагарлику по АДРЕСА_1, ставши власником всього вище вказаного будинку .
5.08.2006 р. відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину житлового будинку і господарських споруд вартістю 45606 грн., що розташовані по АДРЕСА_1 в м. Кагарлику за кожним, після смерті 19.03.2005 р. ОСОБА_4, а 8 серпня 2006 року - свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м.Кагарлику.
Статтею 3 СК України передбачено, що сім”ю складають особи, які спільно проживають, пов”язані спільним побутом, Мають взаємні права та обов”язки, створена на підставі шлюбу та інших підставах, не заборонених законом.
Відповідно до ст.. 74 СК України “якщо жінка та чоловік проживають однією сім”єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте, ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними”, і на вказане майно поширюються положення глави 8 цього кодексу.
Згідно ст..62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно може бути визнане об”єктом права спільної сумісної власності” і в разі поділу відповідно до ст.. 70 СК України частки подружжя є рівними.
А тому суд вважає доведеним, що за час проживання однією сім”єю позивача з ОСОБА_4, її майно - спірний житловий будинок, внаслідок проведених добудов за рахунок спільних трудових і грошових затрат, являється об”єктом права спільної сумісної власності, і позивач, як чоловік, має право на 1\2 частину спільного сумісного майна подружжя, та за ним слід визнати право власності на 1\2 частину спірного будинку АДРЕСА_1 в м.Кагарлику, визнавши частково недійсними та скасувавши видані 5.08.2006 р. відповідачам ОСОБА_2 та Гриценку В.К кожному свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину житлового будинку і господарських споруд вартістю 45606 грн., що розташовані по АДРЕСА_1 в м. Кагарлику, після смерті 19.03.2005 р. ОСОБА_4
Поскільки при переході права власності на будівлю, право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі, що передбачено ст.. 120 ЗК України, то суд вважає, що за позивачем також слід визнати право власності на 1\2 частину земельної ділянки площею 0,987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,0571 га для ведення особистого селянського господарства, визнавши частково недійсними та скасувавши свідоцтва про право на спадщину за законом, видані Кагарлицькою держнотконторою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 8 серпня 2006 року на право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м.Кагарлику .
Також в судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_4 перебувала на обліку в Пенсійному Фонді України в Кагарлицькому районі, і з 27.05.1997 року вперше була встановлена друга група інвалідності від загального захворювання, а з 1.07.1997 року була визнана інвалідом другої групи довічно та відносилась до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дане стверджується довідкою відділу з призначення пенсій управління ПФУ в Кагарлицькому районі від.1.12.05р., показами свідків.
А тому відповідно до ст..1259 ЦК України позивач має право на спадкування разом з спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, поскільки він протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав допомогу в господарстві, лікуванні та здійснював догляд за ОСОБА_4.
Заперечення відповідача про те, що проживання однією сім”єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов”язків подружжя, тому позивач не може бути визнаний членом сім”ї померлої ОСОБА_4, а також він надава безповоротну фінансову допомогу співжительці та приймав участь у добудові до житлового будинку та господарських споруд, а тому не вправі вимагати визнання за ним права власності на будинок чи його частку, суд не може взяти до уваги, поскільки вказані пояснення суперечать ст..51 Конституції України, ст..74 та ст..3 СК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст..51 Конституції України, ст.3,62,70,74 СК України, ст..120 ЗК України, 1259 ЦК України, суд,-
В и р і ш и в :
Позов задоволити.
Визнати свідоцтва про право на спадщину за законом, видані Кагарлицькою держнотконторою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 5 серпня 2006 року на право на житловий будинок по АДРЕСА_1 в м.Кагарлику частково недійсними.
Визнати свідоцтва про право на спадщину за законом, видані Кагарлицькою держнотконторою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 8 серпня 2006 року на право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м.Кагарлику частково недійсними.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, право власності на 1\2 частину житлового будинку та 1\2 частину земельної ділянки площею 0,987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,0571 га для ведення особистого селянського господарства .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.
Суддя :підпис
З оригіналом згідно