ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

23.01.07р.

Справа № 35/514

За позовом  Відкритого акціонерного товариства

"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ 

до  Нікопольського комунального підприємства "Західне",

м. Нікополь Дніпропетровської області 

про стягнення 85 493,98 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача – Козак Т.В., юрисконсульт, дов.№565 від 21.12.06 р.

від відповідача  - Волченко В.Г., начальник, дов.№218 від 22.01.2006 р.

                             Мітельман Д.А., юрисконсульт, дов.№217 від 22.01.2006 р. 

                                                           СУТЬ СПОРУ:

        Позивач просить стягнути з Відповідача борг за спожиту активну електричну енергію –82 961,85 грн, інфляційні втрати –84,22 грн, 3% річних –367,19 грн, пеню –2080,72 грн,   посилаючись на договір №2/44 від 29.03.2002 р.   

      23.01.2007р. Позивач надав  уточнений розрахунок, згідно якого основний борг складає 82571,15 грн.  Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

          Відповідач позовні вимоги визнає частково  в сумі боргу 82571,15 грн, пені - 977,28 грн, 3% річних –366,48 грн, посилаючись на те, що спожита в жовтні 2006р. електрична енергія ним оплачена повністю, та додатковою угодою №2 до договору сторони встановили, що пеня сплачується в розмірі 8% річних, всупереч цьому позивач розрахував пеню виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, тобто 17% річних. Вказує, що підприємство належить до комунальної форми власності, є стратегічним підприємством місцевого значення та встановлені тарифи на його послуги  не дозволяють в повній мірі покрити собівартість послуг та низька платоспроможність споживачів впливає на розрахунки підприємства з позивачем. В зв’язку з наведеним  просить зменшити нараховану суму пені та річних до 80% та надати розстрочку виконання рішення.

           За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

           Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

         - 29.03.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2/44 про постачання електричної енергії строком дії до 31.12.2002р. Відповідно до п. 11.4. він вважається щорічно продовженим, якщо жодна сторона не заявить про відмову від нього чи його перегляд. Доказів розірвання договору суду не надано, договір сторонами в спірний період виконувався, отже є чинним.

          На виконання умов договору в спірний період вересень-жовтень 2006р. Позивач здійснив постачання активної електроенергії Відповідачу на суму 227 065,85 грн, а Відповідач здійснив її споживання, що підтверджується звітами відповідача.

         Відповідно до п. 4.2.  договору відповідач здійснює остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці у термін до 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

         Відповідач за отриману електроенергію розрахувався частково, а саме в період з 12.09 по 14.11.2006р. сплатив 144 104,00 грн та суму боргу 390,70 грн сплатив 22.11.2006р. згідно платіжного доручення №1482 від 16.11.2006р., тобто до звернення 30.11.2006р. позивача з позовом, та в цій частині вимог слід відмовити. Заборгованість становить 82571,15 грн та є заборгованістю за спожиту в вересні 2006р. електроенергію. Вказане підтверджується рахунками на оплату, розрахунком позивача та визнається відповідачем.

          Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

         Доказів сплати цієї заборгованості на час розгляду справи суду не надано.

         З огляду на те, що оплата боргу здійснена з порушенням умов договору та не в повному обсязі, на підставі п. 4.6. договору в редакції п.1.3. додаткової угоди №2 відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 8% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що за період прострочення платежу з 08.10. по 30.11.2006р. становить 977,77 грн. В решті вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки позивач при її розрахунку не врахував умови додаткової угоди щодо встановленого сторонами розміру пені, а також не врахував оплату 22.11.2006р. в сумі 390,70 грн, а розрахував пеню включно по 30.11.2006р. на всю суму боргу.  Розрахунок пені наданий відповідачем судом також частково відхиляється, оскільки в ньому не враховано, що сплату  390,70 грн також було здійснено з порушенням строків, встановлених договором.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежу з 08.10. по 30.11.2006р. становлять 366,74 грн. В решті вимоги про стягнення річних судом відхиляються в зв’язку з тим, що позивач при їх розрахунку не врахував оплату 22.11.2006р. в сумі 390,70 грн. Вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 84,22 грн з врахуванням індексу інфляції саме за вересень 2006р. суд вважає безпідставними, оскільки  строки виконання зобов’язань щодо оплати настали відповідно 08.10. та 08.11.2006р., тому цей  борг не може бути збільшений на індекс інфляції за вересень 2006р.

         Зважаючи на викладене, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –82571,15 грн, пені –977,77 грн,  3% річних -  366,74 грн. В решті позову слід відмовити.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

         Судом відхиляється клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду з наступних підстав.

         Згідно п.6 ст. 83 та ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення  або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Сторона, що подала заяву про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до ст. 33  Господарського процесуального кодексу України  повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

         Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження обставин, які викладені у відзиві, та не визначився  конкретно із своїм клопотанням щодо розстрочення виконання рішенням суду, тобто не вказав період, на який просить розстрочити його виконання та яким чином.  З тих же підстав судом відхиляється клопотання щодо зменшення розміру пені. Право на зменшення річних у суду відсутнє.

         Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

             Стягнути з Нікопольського комунального підприємства „Західне”–53225, м.Нікополь Дніпропетровської області, вул. Херсонська,557, код ЄДРПОУ 30926988 (р/р 2600830176389 в ПІБ м. Нікополь, МФО 305534) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”–49107, м.  Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шоссе,22, код ЄДРПОУ 23359034 на п/р зі спеціальним режимом використання №2603933331285  в Дніпропетровському Центральному  відділенні Промінвестбанку України, МФО 305437 борг за електроенергію –82 571,15 грн (вісімдесят дві тисячі п’ятсот сімдесят одну грн 15 коп) та на п/р 2600532331285 в Дніпропетровському Центральному  відділенні Промінвестбанку України, МФО 305437 пеню –977,77 грн (дев’ятсот сімдесят сім грн 77 коп),  3% річних –366,74 грн (триста шістдесят шість  грн 74 коп), витрати по сплаті держмита –839,16  грн (вісімсот тридцять дев’ять грн 16 коп) та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -  115,76 грн (сто п'ятнадцять грн 76 коп).    

            В решті позову відмовити.    

            Наказ  видати після набрання  рішенням законної сили.  

     

            Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

    

             

             Рішення підписано  24 січня 2007р.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано