Справа № 914/3220/2012

Провадження № 22-ц/779/2171/2014

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Собко В.М.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Проскурніцького П.І., Девляшевського В.А.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей з батьком та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення дитини матері за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Снятинського районного суду від 02 вересня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Снятинського районного суду від 02 вересня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини у матері.

Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 біля батька ОСОБА_2.

Відмовлено в позовній вимозі про визнання місця проживання малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля батька ОСОБА_2.

Відмовлено в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення дитині матері

Апелянтка не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає рішення таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не враховано і не взято до уваги висновок Снятинського РДА №509/03-05 від 09.11.10 р. та висновок Снятинської РДА № 96/01 - 18/14 від 25.02.2014 р. де вказано, що орган опіки та піклування вважає доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 біля матері ОСОБА_3.

Апелянтка заначає, що батько дитини самостійного доходу немає, та також зловживає спиртними напоями. Судом не взято до уваги житлово-побутові умови відповідача, а тільки взято до уваги умови позивача, який немає власного житла. Не досліджено докази сторони відповідача, а рішення ґрунтується тільки на показах родичів позивача. ОСОБА_3 крім сина ОСОБА_4, має на утриманні ще двоє дітей, внаслідок чого в неї склались важкі матеріальні умови. Апелянт вважає, що рішення є неправомірне та необґрунтоване.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким зобов'язати позивача повернути на місце проживання сина до матері ОСОБА_3.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що утримання батьком неповнолітнього сина та визначення його місця проживання з батьком відповідає інтересам малолітньої дитини і буде забезпечувати належний її розвиток та виховання.

Колегія суддів вважає, що висновок суду не відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Частиною 1 ст.160 цього Кодексу встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За змістом ч.1ст. 162 СК якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, сторони з 14 червня 2008 року по 12 червня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від проживання у шлюбі у них народилися спільні діти: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Снятинського районного суду від 11.04.2012 року, яке вступило в законну силу 13 червня 2012 року, місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визначено біля матері ОСОБА_3, що проживає у с. Підвисоке Снятинського району.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Снятинської райдержадміністрації від 06.09.2012 року (а.с. 8) встановлено час та місце зустрічі батька з дітьми. Зокрема з сином ОСОБА_4 шляхом встановлення права брати малолітнього сина кожні другі вихідні дні до себе, з ночівлею, за власним місцем проживання АДРЕСА_1 з 10.00 у суботу та обов'язковим поверненням дитини до 14.00 в неділю його матері за місцем її проживання АДРЕСА_2

Згідно пояснень сторін та матеріалів, що знаходяться у справі вбачається, що 08 гудня 2012 року батько ОСОБА_2 забрав малолітнього сина до себе у с. Вовчківці Снятинського району і більше не повернув його до місця проживання у с. Підвисоке Снятинського району, чим самочинно змінив місце проживання сина та порушив розпорядження Снятинської райдержадміністрації від 05.11.2012 року та не виконав рішення суду, яким визначено місце проживанння сина з матір'ю.

Висновком органу опіки і піклування Снятинської РДА від 25.02.2014 року, який зроблено на підставі ухвали суду від 30.01.2014 року (а.с. 112-113) встановлено, що мати ОСОБА_3 проживає у житловому будинку площею 86 кв.м. разом зі своєю матір'ю та дітьми: сином - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 та донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9 Матеріально-побутові умови в сім'ї добрі. Ведеться господарство. Також ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, працювала, а в даний час перебуває на обліку у центрі зайнятості.

З огляду на вищенаведене, орган опіки і піклування вважав за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір'ю (а.с.113).

Також установлено, що батько малолітнього сина самовільно змінив місце проживання дитини і відмовляється повернути дитину по місцю реєстрації та проживання позивачки. Зазначених обставин ОСОБА_2 не заперечує. Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, містить принцип, згідно з яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише за наявності виняткових обставин. Відповідно до ст.162 СК України суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відібрання дитини та повернення її матері, оскільки батько у порушення вимог закону самовільно змінив місце проживання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_10

В засіданні апеляційного суду не знайшли свого підтвердження доводи батька ОСОБА_2 про те, що матір'ю дитини неналежним чином здійснюється догляд за дитиною та її вихованням. Дані доводи були предметом дослідження комісією у справах дітей, органом опіки та піклування і судом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що не встановлено виняткових обставин, згідно з якими малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визначення місця проживання його малолітніх дітей з ним слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що визначення місця проживання сина ОСОБА_4 з матір'ю перешкоджатиме нормальному розвитку дитини не ґрунтується на відповідних доказах і суперечить матеріалам справи. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення без додержання вимог матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням у даній справі нового рішення про відмову у позові ОСОБА_2 та задоволення позовних вимог ОСОБА_3 Керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Снятинського районного суду від 02 вересня 2014 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей з батьком відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення дитини матері задовольнити. Відібрати у ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає у АДРЕСА_3 та повернути його матері ОСОБА_3, що проживає у АДРЕСА_4

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 286 грн.50 коп. понесених судових витрат. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

П.І. Проскурніцький

В.А. Девляшевський