ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.11.2014 Справа № 6/110-10

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю.,

при секретаріБуренко Я.В.,

за участю представників сторін:

кредиторів - УПФУ в м. Сумах - Бабченко С.Г.,

ДПІ в м.Сумах - Сєдєлєва Т.А.,

від боржника - Ткаченко Д.О.,

ліквідатор - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №6/110-10

за заявою кредиторів - Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, Приватного виробничо - комерційного підприємства "Укртехноекспорт", м.Суми, Товариства з обмеженою відповідальністю охоронно -детективного агентства "Барс - З", м.Суми, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Терра фінанс", м.Київ

до боржника - Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика" (м. Суми, провул. Косівщинський, 23, ід. код 00379519)

про банкрутство,

встановив:

У вересні 2014 року до господарського суду надійшла заява № 18167/11-11 від 29.09.2014 року УПФУ в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог до боржника у даній справі в сумі 173,40 грн.

Ухвалою господарського суду від 03.11.2014 року розгляд заяви було призначено на 13.11.2014 року, зобов'язано ліквідатора надати суду мотивований відзив на подану заяву.

Ліквідатор направив суду відзив № 02-03/749 від 05.09.2014 року, в якому не визнає вказаних вимог УПФУ в м. Сумах.

В судовому засіданні представник кредитора усно підтримав подані заяви та просив суд визнати кредиторські вимоги.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представника кредитора, суд встановив наступне.

Як зазначалося вище, у жовтні 2014 року до господарського суду надійшла заява № 18167/11-11 від 29.09.2014 року УПФУ в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог до боржника у даній справі в сумі 173,40 грн.

Вказані вимоги складаються з боргу по сплаті відшкодування пільгових пенсій за сп. 2 за серпень 2014 року, що підтверджується розрахунками сум сплати витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 12.06.2014 року № 248.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2010р. порушено провадження у даній справі.

Постановою господарського суду Сумської області від 26.05.2011р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором було призначено арбітражного керуючого Іваненко Н.О.

Ухвалою господарського суду від 09.02.2012 року ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пересадька Р.І.

Відповідно до ч.3 п.1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом України №4212-VI від 22.12.2011р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно з листом Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" відповідно до статті 23 Закону про банкрутство у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону про банкрутство).

З викладеного вбачається, що відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій до зобов'язань, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури не відноситься.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм п. 1 статті 25 Закону про банкрутство з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Зазначена правова позиція відображена також в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013р. у справі №11/Б-5022/1293/2011.

Слід також зазначити, що Верховний суд України у постановах від 18.03.2014 року по справах № 3-4гс14 та № 3-5гс14 та від 27.05.2014 року по справі № 3-19гс14 дійшов висновку, що вимоги УПФУ не мають характеру поточних в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання вимог УПФУ в м. Сумах, які нараховані за період після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Керуючись статями 1, 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні заяви № 18167/11-11 від 29.08.2014 року УПФУ в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог до боржника Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика" в сумі 173,40 грн - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити кредитору, ліквідатору.

Суддя О.Ю.Соп'яненко