номер провадження справи 12/69/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2014 Справа № 908/2166/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.

за участю секретаря судового засідання Мякоти С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

№ 908/2166/14

за первісним позовом: Першого заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт"

до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", м. Київ

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого позивача за первісним позовом - Міністерство інфраструктури України

про повернення державного майна та стягнення 880657, 69 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", м. Київ

до відповідача: Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт", м. Бердянськ

про встановлення сервітуту

за участю представників:

від прокуратури - Мошков-Масинець Д.І., посвідчення № 015959 від 04.04.13 р.

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області - Скуратов Д.В., довіреність № 01/34 від 24.01.14 р.

від Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" - Харченко В.Є., довіреність № 3/40-19-юр від 05.02.14 р.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" - Воловик Д.І., довіреність № 159 від 31.10.14 р.; - Семенюк В.С., довіреність № 158 від 20.10.14 р.

від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - Мунтян О.Л., довіреність від 23.01.14 р.

від Міністерства інфраструктури України - Харченко В.Є., довіреність № 5925/15/14-14 від 25.09.14 р.

За клопотанням учасників судового процесу, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях з 03.11.2014 року по 05.11.2014 року, згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", за участю за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого позивача за первісним позовом - Міністерства інфраструктури України, та просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» по акту приймання - передачі повернути балансоутримувачу ДП «Бердянський морський торговельний порт» за участю регіонального відділення Фонду державного майна 04.09.1998 року державне майно, загальною площею 6071,65 кв.м. та вартістю 2 462 265 грн.:

- частину складського майданчику №27 площею 63,7 кв.м.;

- частину складського майданчика №28 площею 539,4 кв.м;

- частину складського майданчика №18 площею 545,0 кв.м;

- частину складського відкритого майданчика причалу № 6 площею 2059,75 кв.м;

- частину складського відкритого майданчика №19 площею 1431,4 кв.м.;

- частину території причалу № 6, площею 998,2 кв.м.;

- частину території причалу № 5 площею 95,1 кв.м.;

- частину автошляху порту, площею 304,9 кв.м;

- будівлю ТП-4 загальною площею 34,2 кв.м.

Разом з тим, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Класс» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області неустойку в сумі 880657, 69 грн.

Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області (далі Фонд державного майна, ФДМУ) надало суду пояснення в яких підтримує позов прокурора та зазначає, що Договір оренди державного майна від 04.09.1998 року, в редакції Договору про зміни № 1 від 17.08.2009 року закінчився 03.09.2013 року.

До прийняття рішення по справі, ФДМУ звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про збільшення розміру позовних вимог, зокрема просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» неустойку в сумі 880657, 69 грн. за період з 04.09.2013 року по 29.10.2014 року.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки у зв'язку із збільшенням періоду її нарахування. Таким чином, відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18, що узгоджується з правовою позицією, визначеною у пункті 3.11 вказаної постанови (із змінами та доповненнями).

За таких обставин, судом приймається заява позивача та спір вирішується судом по суті з урахуванням нової ціни позову, заявленої позивачем, а саме в сумі 880657, 69 грн., з урахуванням приписів ст. 55 ГПК України.

Державне підприємство «Бердянський морський торгівельний порт» (далі ДП «БМТП») надало суду пояснення, за змістом яких вважає позов прокурора обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2014 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору Міністерство інфраструктури України та Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі ДП «АМПУ»).

Разом з тим, на адресу суду надійшло клопотання відповідача, яке безпосередньо в судовому засіданні підтримали його представники, про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, заявлених в інтересах Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт". Втім, вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на ті обставини, що прокурором в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по запорізькій області, що відповідає приписам Закону України «Про Фонд державного майна України» та Положенню про регіональне відділення Фонду державного майна України та Положення про представництво Фонду державного майна України в районі, містіё затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 року № 678.

Відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» проти позову прокурора заперечує у зв'язку із наступним, зокрема:

- частина території причалів, які прокурор просить повернути на адресу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» перебуває на балансі Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»;

- ДП «АМПУ» не зверталося до Орендаря з вимогами про повернення орендованого майна;

- законних підстав для задоволення позовної вимоги про повернення орендованого майна відсутні;

- відсутні підстави для обрахунку санкцій за неповернення орендованого майна з 04.09.2013 року;

- у вересні 2013 року не існувало обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» повернути орендоване майно;

- виходячи із змісту ст. ст. 785, 795 ЦК України, до припинення договору оренди відсутні правові підстави для застосування санкції, передбаченої статтею 785 ЦК України, а договір оренди припиняється з моменту підписання відповідного акту;

- не зважаючи на зміст норм Закону України «Про оренду державного так комунального майна», методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 року № 786, прокурор просить стягнути 100% орендної плати на користь Регіонального відділення Фонду державного майна на рахунок державного бюджету.

До початку розгляду справи по суті Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» звернулося до Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт», в порядку ст. 60 ГПК України, із зустрічним позовом про встановлення сервітуту на частину складського майданчику №27 площею 63,7 кв.м., частину складського майданчика №28 площею 539,4 кв.м, частину складського майданчика №18 площею 545,0 кв.м., частину складського відкритого майданчика причалу № 6 площею 2059,75 кв.м., частину складського відкритого майданчика №19 площею 1431,4 кв.м., із зазначенням умов сервітуту. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.07.2014 року зустрічний позов був прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом - ДП «БМТП» надав суду пояснення щодо позову, в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до яких проти позову заперечив з огляду на наступне, зокрема:

- ТОВ «Агро-Класс» не наводить доказів того, що користування чужим майном не може бути встановлене через інші правові механізми ніж встановлення сервітуту, про що зазначено у ст. 401 ЦК України;

- у зустрічному позові не наводяться докази того, що ТОВ «Агро-Класс» зверталося з пропозицією укласти договір сервітуту на певних умовах і така пропозиція була відхилена;

- ТОВ «Агро-Класс» не має прав власника або землекористувача земельних ділянок на території ДП «БМТП»;

- порт не здійснює перешкод у доступі представників ТОВ «Агро-Класс» до комплексу перевалки рослинних олій.

До суду надійшло клопотання першого заступника прокурора Запорізької області, відповідно до якого він просить суд вирішити питання щодо призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів. Втім, дослідивши подане клопотання, мотиви його поданння, не вбачається підстав в колегіальному розгляді справи. При цьому, суд звертає увагу прокурора на ті обставини, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Законодавець не наділяє сторону господарського процесу правом на визначення складності предмету спору для винесення об'єктивного та обґрунтованого рішення суддею одноособово.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.08.2014 року викликано в порядку ст. 30 ГПК України в судове засідання працівника Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» для дачі пояснень.

Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.08.2014 року прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" для сумісного розгляду у справі № 908/2166/14. Так, відповідно до вказаного позову ДП «АМПУ» просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агро - Класс" повернути за актом - приймання передачі майна орендованого на підставі Договору оренди державного майна від 04.09.1998р частини майна яка станом на закінчення строку дії вказаного договору оренди (03.09.2013 року) на законних підставах знаходиться на балансі державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії а саме:

- частину території причалу № 6 площею 998,2 кв.м;

- частину території причалу № 5 площею 95,1 кв.м;

- частину автошляху порту, площею 304,9 кв.м;

- будівлю ТП-4 загальною площею 34,2 кв.м.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Класс» про витребування доказів у Міністерства інфраструктури України відмовлено, про що свідчить ухвала суду від 21.10.2014 року. Разом з тим, вказаною ухвалою строк розгляду спору продовжено на 15 днів в порядку ст. 69 ГПК України. Пари цьому, судом враховано положення п. 1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26. 12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями).

З'ясувавши фактичні обставини справи, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та доказів на їх підтвердження, та правових норм, які підлягають застосуванню у спірних відносинах, приймаючи до уваги позицію прокурора, доводи позивачів, відповідачів, пояснення третіх осіб, суд встановив:

Позов прокурора мотивовано тим, що 04.09.1998 року 03.03.2011 року між Державним підприємством «Бердянський морський торгівельний порт», як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агор - Класс», як Орендарем, укладено Договір оренди державного та комунального майна, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: причал № 6 та частину причалу № 7 порту, які знаходяться на балансі державного підприємства Бердянський морський торгівельний порт. ( а.с. 17-19, т. 1).

Відповідно до п. 2.1. договору вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору Акта приймання-передачі вказаного майна.

Факт передачі майна позивачу в оренду 04.09.1998 року підтверджується Актом прийому-передачі орендованого майна (а.с. 20, т. 1) згідно якого, Порт здав, а ТОВ «Агро-Класс» прийняв в оренду причал № 6 та частину причалу № 7 площею 6662 кв. м.

У подальшому, на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2009 року у справі № 10/656/08-4429/09, укладено Договір про зміни № 1 (далі Договір) до договору оренди державного майна від 04.09.1998 року. Відповідно до п. 1. Договору в преамбулі договору замість слів «Державне підприємство Бердянський морський торгівельний порт» (далі Орендодавець) слід читати «Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі Орендодавець).

Умовами вказаного Договору сторони погодили предмет договору, а саме: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно - частину тилової складської площі території причалів № 6 та № 7, з боку причалу окреслену виступом 5 м. від урізу води, загальною площею 6071, 65 кв. м.. розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Максима Горького 13/7 (далі Об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт». Пункт 2.4. розділу 2 «Умови передачі та повернення орендованого майна» договору від 04.09.1998 року сторони виклали в наступній редакції: У разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Балансоутримувачу в аналогічно порядку, встановленому чинним законодавством та цим Договором. Майно передається в оренду з метою перевантаження та зберігання соняшникової олії (п. 1.2.).

Згідно з п. 10.1. термін дії Договору продовжено до 03.09.2013 року включно. Пунктом 10. 4 Договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Умовами п. п. 10.9 , 10.11 сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження, або банкрутства Орендаря, майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання (припинення) повертається орендарем Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Акта приймання-передачання сторонами за участю Балансоутримувача. Обов'язок по складанню акта приймання передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

Так, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області листом № 11-13-06875 від 01.10.2013 року повідомило ТОВ «Агро-Класс» про закінчення терміну дії Договору оренди державного майна від 04.09.1998 року в редакції Договору про зміни від 17.08.2009 року та запропоновано повернути орендоване майно Балансоутримувачам за актом приймання- передавання.

Втім, Об'єкт оренди за Договором Орендарем не повернутий, що стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, а тому до спірних відносин сторін застосовуються вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон. Сторони у справі досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 10, 12, 18, 26 Закону, п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 283 ГК України та ст.ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 17 Закону врегульовано, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. Частина 2 названої статті визначає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, матеріали справи свідчать, що листом № 94 від 04.06.2013 ТОВ «Агро-Класс» звернулося до Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області (орендодавця) з клопотанням продовжити строк дії договору оренди державного майна від 04.09.1998 в редакції договору про зміни №1 від 17.08.2009 року.

З огляду на невирішення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області питання щодо продовження терміну дії договору оренди від 04.09.1998 (зі змінами) ТОВ „Агро-Класс" звернулося додо господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України та Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області про зобов'язання Фонду державного майна України прийняти рішення про продовження договору оренди від 04.09.1998 державного майна загальною площею 6071,65 кв.м, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Максима Горького, 6 на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором; та зобов'язання Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області укласти з позивачем договір про зміни до договору оренди державного майна від 04.09.1998 (зі змінами внесеними 14.05.01., 01.06.01., 08.07.03., 07.09.07., 17.08.09., 03.09.13.), яким внести зміни до п. 10.1, виклавши його в наступній редакції: "Термін дії Договору продовжено до 03.09.18 включно".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі №910/19079/13, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014 року, рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 у справі № 910/19079/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, як Орендодавець за спірним договором оренди листом № 11-13-06875 від 01.10.2013 року повідомило ТОВ «Агро-Класс», як Орендаря, про закінчення терміну дії Договору оренди державного майна від 04.09.1998 року в редакції Договору про зміни від 17.08.2009 року та запропонував повернути орендоване майно Балансоутримувачам за актом приймання-передавання (а. с. 38, т. 1) Вказаний лист отримано Орендарем 04.10.2013 року.

Частиною 2 статті 26 Закону визначено умови, за яких договір оренди припиняється, до яких відноситься зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 27 Закону встановлює що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди, що кореспондується з приписами 10.5, 10. 9 договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договір №1 про зміни до договору оренди державного майна від 04.09.1998 (зі змінами, внесеними 14.05.2001 року, 01.06.2001 року, 08.07.2003 року, 07.09.2007 року) від 17.08.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавцем), ТОВ «Агро-Класс» (орендарем), Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" (балансоутримувачем), який укладено на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.07.2009 у справі № 10/656/08-4/249/09 - припинив свою дію. Стаття 10 Закону передбачає, що істотними умовами договору оренди є зокрема, об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Як було зазначено, відповідно до умов вказаного договору Об'єктом оренди є частина тилової складської площі території причалів № 6 та № 7, з боку причалу окреслену виступом 5 м. від урізу води, загальною площею 6071, 65 кв. м., розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Максима Горького 13/7, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт». Разом з тим, відповідно до розділу 12 Договору, до цього Договору додаються розрахунок розміру орендної плати (Додатком № 1) та копія висновку про вартість об'єкта оренди (Додаток 2), які є невід'ємною частиною і складовою частинами договору. Як вбачається з Додатка № 2 до Договору (а. с. 37, т. 1) причал № 6 та № 7 являють собою гідротехнічні споруди, що виходять за берегову лінію у море. Тилові складські площі, що є об'єктом оцінки, являють собою складські відкриті майданчики, що знаходяться на причалах на відстані від моря та сполучаються із береговою лінією.

Однак, прокурор звернувся з позовом до суду з вимогою щодо повернення частини складського майданчику № 27 площею 63,7 кв.м.; частини складського майданчика №28 площею 539,4 кв.м.; частини складського майданчика № 18 площею 545,0 кв.м.; частини складського відкритого майданчика причалу № 6 площею

2059,75 кв.м.; частини складського відкритого майданчика №19 площею 1431, 4 кв.м.; частини території причалу № 6, площею 998,2 кв.м.; частини території причалу № 5 площею 95,1 кв.м.; частину автошляху порту, площею 304,9 кв.м; будівлі ТП-4 загальною площею 34,2 кв.м. Тобто майно, яке є предметом позову прокурора не відповідає об'єкту оренди за договором, який став підставою для позову. Заяв щодо уточнення або зміни предмету позову до суду не заявлено.

Безпосередньо в судовому засіданні для огляду суду надано схему орендованої площі ТОВ «Агро-Класс», яка не погоджена сторонами. Із зазначеної схеми вбачається, що в оренді у вказаного підприємства знаходиться частина території причалу № 5, частина автошляху порту та будівля ТП-4, які не відносилися до об'єкту оренди за спірним договором.

В матеріалах справи містяться прояснення Головного інженера Бердянської філії ДП «АМПУ» щодо причалів № № 5,6,7 (а.с. 110-114, т. 3) за змістом яких вбачається, що в 2103 році було сформовано розрахунково-технологічну ширину причалів № 6, № 7. На підставі конструктивних особливостей гідротехнічних споруд, ширина вказаних причалів змінилася та стала складати відкриті складські майданчики. Було розроблено нову схему площ гідротехнічних споруд та споруд загального користування, які знаходяться під спорудами вузла зливу соняшникової олії з залізничних цистерн (схема № 4. а. с. 114, т. 3). Однак, із наданих до матеріалів справи доказів відсутня можливість встановити індивідуально визначені ознаки вищевказаного майна.

Одночасно, докази по справі свідчать, що Законом України «Про морські порти України», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та Наказу Міністерства інфраструктури України № 163 від 19.03.2013 року «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства адміністрація морських портів України» було реорганізовано державні підприємства морського транспорту в т.ч. ДП «Бердянський морський торговельний порт» шляхом виділу ДП «Адміністрація морських портів України». З огляду на вказане в морському порту м. Бердянськ було утворено Бердянську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». У зв'язку з набуттям чинності 13.06.2013 року Закону України «Про морські порти України» та утворенням ДП «АМПУ», частина майна яка входить до складу Об'єкта оренди за договором оренди державного майна від 04.09.1998 року, згідно акту приймання -передачі майна, майнових прав та зобов'язань станом на 13.06.2013 року, було передано на баланс Бердянської філії Державного підприємства «АМПУ» а саме:

- причал № 6 в тому числі: частина території причалу № 6 площею 998,2 кв.м.; станом на сьогоднішній день у відповідності до схеми орендуємої площі ТОВ «Агро-Класс» частина території причалу № 5 площею 95,1 кв.м.; частину автошляху порту, загальною площею 304,9 кв.м., частина якої входить до складу причалу № 6 (площею 39,49 кв.м.); будівлю ТП-4 загальною площею 34,2 кв.м.

- причал № 7 в тому числі частину автошляху порту, загальною площею 304,9 кв.м, частина якої входить до складу причалу №7 (площею 270.43 кв.м.).

При цьому, судом враховано, що зміни ані до договору, ані до акту периймання-передачі Об'єкту оренди сторонами не вносилося, а інших договорів не укладалося, що не заперечується сторонами.

Відтак, заявлені прокурором вимоги щодо передачі всього нерухомого майна на адресу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» не правомірні та не ґрунтуються на матеріалах справи. Таким чином, вищевказані обставини позбавляють суд можливості задовольнити позов прокурора щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» повернути нерухоме майно за заявленими вимогами. Разом з тим, враховуючи викладене також відсутні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» неустойки в сумі 880657, 69 грн.

Зустрічний позов Товариства з обмеженої відповідальністю Агро-Класс» мотивовано тим, що 04.09.1998 року 03.03.2011 року між Державним підприємством «Бердянський морський торгівельний порт», як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агор - Класс», як Орендарем, укладено Договір оренди державного та комунального майна, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: причал № 6 та частину причалу № 7 порту, які знаходяться на балансі Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» (а.с. 17-19, т. 1).

У подальшому на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2009 року у справі № 10/656/08-4429/09, укладено Договір про зміни № 1 (далі Договір) до договору оренди державного майна від 04.09.1998 року. Відповідно до п. 1. Договору в преамбулі договору замість слів «Державне підприємство Бердянський морський торгівельний порт» (далі Орендодавець) слід читати «Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі Орендодавець).

Умовами вказаного Договору сторони погодили предмет договору, а саме: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно - частину тилової складської площі території причалів № 6 та № 7, з боку причалу окреслену виступом 5 м. від урізу води, загальною площею 6071, 65 кв. м.. розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Максима Горького 13/7 (далі Об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» Пункт 2.4. розділу 2 «Умови передачі та повернення орендованого майна» договору від 04.09.1998 року сторони виклали в наступній редакції: У разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Балансоутримувачу в аналогічно порядку, встановленому чинним законодавством та цим Договором.

Разом з тим, рішенням Господарський суд Запорізької області від 29.11.2007 року по справі № 9/693д/07 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» право власності на майновий комплекс, що розташований на території Бердянського морського торгового порту за адресою: м. Бердянськ:, вул. Горького, 13/7, і складається з: вузла злива рослинної олії; резервуарів для збереження рослинної олії № 1, № 2 та № 3; загорожі терміналу.

Оскільки підприємство позивача за зустрічним позовом є власником нерухомого майна, яке розташовано на спорудах, які належать державі і перебувають на балансі ДП «БМТП» та ДП «АМПУ», він вважає що до спірних відносин підлягають застосуванню норми права, які регулюють правовідносини пов'язані із реалізацією права власності та правовідносини, пов'язані із правами суб'єктів права власності щодо користування чужим майном для реалізації свого права власності. Відтак, з посиланням на приписи ст. ст. 401-404, 417 ЦК України, просить суд встановити сервітут (право користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» майном, Балансоутримувачем якого є ДП «БМТП») на:

- частину складського майданчику №27 площею 63,7 кв.м.;

- частину складського майданчика №28 площею 539,4 кв.м;

- частину складського майданчика №18 площею 545,0 кв.м;

- частину складського відкритого майданчика причалу № 6 площею 2059,75 кв.м;

- частину складського відкритого майданчика №19 площею 1431,4 кв.м., із зазначенням відповідних умов сервітуту.

Так, дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Відповідно до пункту 2 статті 395 Цивільного кодексу України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут). За своїм змістом сервітут є правом на чужу річ і його сутність полягає у обмеженому користуванні чужою річчю у межах та спосіб встановлених законом чи договором між сервітуарієм та власником речі.

Згідно статті 401 цього ж кодексу право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Отже, сервітут -це право обмеженого користування чужим майном. Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі й у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном -сервітуту. Тобто необхідною умовою в даному випадку є те, що задоволення потреб сервітурія неможливо здійснити будь-яким іншим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2007 року по справі № 9/693д/07 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» право власності на майновий комплекс, що розташований на території Бердянського морського торгового порту за адресою: м. Бердянськ:, вул. Горького, 13/7, і складається з: вузла злива рослинної олії; резервуарів для збереження рослинної олії № 1, № 2 та № 3; загорожі терміналу. Вказаний об'єкт знаходиться на території Бердянського морського торгового порту, що встановлено рішенням суду по вищевказаній справі та не заперечується сторонами у справі.

Як вже зазначалося, позивач за зустрічним позовом просить суд встановити сервітут на нерухоме майно (частини складських майданчиків).

Приписами частини 3 статті 404 Цивільного кодексу України унормовано право користування іншим нерухомим майном. Так, право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). Втім, товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» не доведено суду неможливість можливості задовольнити свої потреби іншим способом, в т.ч. укладенням договору оренди, тощо.

Разом з тим, відповідно до приписів статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Зі змісту вказаної статі убачається, що встановлення сервітуту здійснюється у правових формах, як договір, закон, заповіт або рішення суду. Цей перелік є вичерпним. Таким чином, судове рішення є окремою формою сервітуту. При цьому, підставою для такої форми сервітуту є відсутність домовленості сторін.

Згідно з частиною третьою статті 402 ЦК України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови. Відтак, обов'язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки.

Однак, при зверненні з позовом до суду про встановлення сервітуту Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» не надано доказів ані укладення договору сервітуту, ані вчинення дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін, зокрема, звернення до Міністерства інфраструктури України, Фонду державного майна. Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» щодо укладення такого договору.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено суду наявність підстав, з якими закон пов'язує встановлення сервітуту, а відтак і виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» права на обмежене користування спірним майном.

Наявність переплати орендної плати в Державний бюджет України та Балансоутримувачу за Об'єкт оренди не є предметом розгляду справи.

Разом з тим, оскільки між сторонами укладено договір оренди державного майна, томи норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема ст. ст. 17, 26, 27 є спеціальними по відношенню до норми загальної, викладеної у ст. 795 ЦК України.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» мотивовано тим, що у відповідності до Закону України «Про морські порти України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та Наказу Міністерства інфраструктури України № 163 від 19.03.2013 року «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства адміністрація морських портів України» було реорганізовано державні підприємства морського транспорту в т.ч. ДП «Бердянський морський торговельний порт» шляхом виділу ДП «Адміністрація морських портів України». З огляду на вказане в морському порту м. Бердянськ було утворено Бердянську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». У зв'язку з набуттям чинності 13.06.2013 року Закону України «Про морські порти України» та утворенням ДП «АМПУ», частина майна яка входить до складу Об'єкта оренди за договором оренди державного майна від 04.09.1998 року, згідно акту приймання -передачі майна, майнових прав та зобов'язань станом на 13.06.2013 року, було передано на баланс Бердянської філії Державного підприємства «АМПУ» а саме:

Причал №6 в тому числі:

- частина території причалу № 6 площею 998,2 кв.м.;

- станом на сьогоднішній день у відповідності до схеми орендуємої площі ТОВ «Агро -Класс» частина території причалу № 5 площею 95,1 кв.м.;

- частину автошляху порту, загальною площею 304,9 кв.м., частина якої входить до складу причалу № 6 (площею 39,49 кв.м.);

- будівлю ТП-4 загальною площею 34,2 кв.м.

Причал №7 в тому числі частину автошляху порту, загальною площею 304,9 кв.м, частина якої входить до складу причалу №7 (площею 270.43 кв.м.).

Відтак, станом на закінчення строку дії Договору оренди державного майна від 04.09.1998 року (строк закінчення - 03.09.2013 року), у зв'язку із реорганізацією ДП «БМТП» шляхом виділу ДП «АМПУ» (13.06.2014 року) частина державного майна залишилася на балансі ДП «АМПУ» в особі Бердянської філії, внаслідок чого стретя особа із самостійними вимогами на предмет спору просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Агро - Класс» повернути за актом - приймання передачі майна орендованого на підставі Договору оренди державного майна від 04.09.1998р частини майна яка станом на закінчення строку дії вказаного договору оренди (03.09.2013 року) на законних підставах знаходиться на балансі державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії а саме:

- частину території причалу № 6 площею 998,2 кв.м;

- частину території причалу № 5 площею 95,1 кв.м;

- частину автошляху порту, площею 304,9 кв.м;

- будівлю ТП-4 загальною площею 34,2 кв.м.

Фактичні обставини справи свідчать, що Об'єктом оренди за Договором є частина тилової складської площі території причалів № 6 та № 7, з боку причалу окреслену виступом 5 м. від урізу води, загальною площею 6071, 65 кв. м., розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Максима Горького 13/7, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт». Відповідно до розділу 12 Договору, до цього Договору додаються розрахунок розміру орендної плати (Додатком № 1) та копія висновку про вартість об'єкта оренди (Додаток 2), які є невід'ємною частиною і складовою частинами договору. Як вбачається з Додатка № 2 до Договору (а. с. 37, т. 1) причал № 6 та № 7 являють собою гідротехнічні споруди, що виходять за берегову лінію у море. Тилові складські площі, що є об'єктом оцінки, являють собою складські відкриті майданчики, що знаходяться на причалах на відстані від моря та сполучаються із береговою лінією.

Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 163 від 19.03.2013 року реорганізовано державні підприємства морського транспорту за переліком згідно з додатком № 1 шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворити внаслідок виділу Державне підприємство «Адміністрація морських портів України». Пунктом 3 вказаного наказу встановлено, що Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, зазначених у пункті 1 цього наказу, у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.

Додатком № 1 до даного наказу до переліку державних підприємств морського транспорту, що підлягають реорганізації віднесено, в т. ч. Державне підприємство «Бердянський морський торгівельний порт».

Згідно з умовами акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань станом на 13.06.2013 року № 16, який складено 13.06.2013 року, Бердянській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» передано: будівля ТП 4, автошляхи порту, причали № 5, № 6, № 7.

Безпосередньо в судовому засіданні представник ДП «АМПУ» надав суду засвідчену копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна станом на 03.06.2014 року. Об'єктом нерухомого майна є комплекс будівель та споруд. Втім, ані з матеріалів справи, ані з вказаного витягу не вбачається що ДП «АМПУ» передано саме те майно, яке він просить йому передати в прохальній частині позову. Разом з тим, як вже було зазначено, із наданих до матеріалів справи доказів відсутня можливість встановити індивідуально визначені ознаки майна, яке є предметом позову третьої особи із самостійними вимогами, а предмет позову не відповідає Об'єкту оренди за договором, який став підставою для позову. При цьому, судом враховано, що зміни ані до договору, ані до акту периймання-передачі Об'єкту оренди сторонами не вносилося, що не заперечується з боку останніх.

Відтак, зазначені обставини позбавляють суд можливості задовольнити позов ДП «АМПУ» за заявленими вимогами.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розподіляючи судові витрати у відповідності до вимог ст. 44-49 ГПК України, господарський суд враховує наступне.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п. 2.2.1, 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Виходячи з вартості витребуваного майна в розмірі 2 462 265,00 грн., визначеної прокурором (а.с.15, т. 1), судовий збір в сумі 49245, 30 грн. за вимоги про повернення цього майна покладається на Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт».

Виходячи з позовних вимог про стягнення неустойки в загальній сумі 880657, 69 грн., судовий збір за ці вимоги майнового характеру в сумі 17613, 15 грн. покладається на Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт».

Враховуючи приписи п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", загальна сума судового збору, що підлягає стягненню з позивача-1, становить 64 380,00 грн.

Судовий збір за подання зустрічного позову покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Судовий збір за подання позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору покладається на Державне підприємство «Адміністрація морських торгівельних портів України» відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.11.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 26, 27, 29, 33, 34, 35, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 69, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Першого заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» відмовити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7, ідентифікаційний код 01125761) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» до Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс» до Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт відмовити.

Повне рішення складено - 10.11.2014 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.