АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2329/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3218/14

Головуючий у 1-й інстанції Чернюк В. Д.

Доповідач Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Карпушина Г.Л., Мартєва С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року

по справі за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення арешту на майно боржника та зняття арешту з майна.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив скасувати постанову про накладення арешту на майно боржника і оголошення заборони на його відчуження від 29 серпня 2007 року та зняти арешт з належного йому майна.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали місцевого суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суди розглядають справи за такими скаргами за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими ст. 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст.ст. 210, 213, 387 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

Отже, предметом судового розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що були вчинені в межах виконавчого провадження.

Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу та даючи оцінку постанові державного виконавця про накладення арешту на майно боржника, суд першої інстанції не встановив місцезнаходження виконавчого провадження, не залучив до участі в справі всіх сторін виконавчого провадження або їх правонаступників, не з'ясував мотиви та підстави накладення арешту на майно боржника при виконанні рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 періодичних платежів, не дав оцінки доводам суб'єкта оскарження та дійшов передчасних висновків про законність оскаржуваної постанови державного виконавця.

Оскільки при розгляді справи судом першої інстанції не було дотримано вимог процесуального закону щодо порядку розгляду скарги, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для її вирішення в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року - скасувати.

Справу за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення арешту на майно боржника та зняття арешту з майна передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: С.Б. Бутенко

/підпис/ С.Ю. Мартєв

Г.Л. Карпушин

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області С.Б. Бутенко