АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/208/2014 Головуючий в 1 інстанції - Пилаєва М.К.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Осмолович В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ПАТ «Акціонерний банк «Експрес Банк» звернувся до суду з вказаним вище позовом до відповідача, просив стягнути заборгованість в розмірі 2 348 827,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 02.11.2007 року між Акціонерним банком «Експрес-Банк», у формі Відкритого акціонерного товариства, АБ «Експрес-Банк», найменування якого було змінено в 2010 році, і правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №106242/16/кл, та в подальшому договори про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії, згідно умов яких позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі на загальну суму 300000, 00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом за період з 02.11.2007 року по 31.03.2009 року в розмірі 12,8% річних, у період з 01.04.2009 року по 02.11.2017 року в розмірі 14% річних та строком користування до 02.11.2017 року.(а.с.2-6, т. 1).
30 листопада 2012 року ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ «АБ «Експрес-Банк» про стягнення з ОСОБА_2 2 348 827,37 грн. задоволені повністю. (а.с.204-208, т. 1).
Ухвалою суду від 08 жовтня 2013 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 30 листопада 2012 року, скасовано заочне рішення від 30.11.2012 року та призначено справу в судове засідання на загальних підставах. (а.с. 19-20 т.2)
Повторним заочним рішення Печерського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ідент. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (код ЄДРПОУ 20053145, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25) - заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №106242/16/кл від 02 листопада 2007 року, укладеним між Акціонерним банком «Експрес-Банк» та ОСОБА_2, у розмірі 2 815 628 (два мільйони вісімсот п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 99 копійок, а також судові витрати у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В скарзі посилалась на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають суттєве значення для справи, ті обставини справи які суд вважав встановленими є недоведеними. Судом не враховано, що банком не надано належних та допустимих доказів видачі кредиту. Кредитний договір, згідно статті 1051 ЦК України, - є оспорюваним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, що підтверджується висновком №7-Е експертного дослідження від 01.11.2013 року. Розрахунок заборгованості суду не надавався . Довідка про стан заборгованості відповідача є неналежним доказом по справі так як не містить інформації про щомісячне нарахування відсотків, залишок по тілу кредиту, поточну заборгованість та розміри і періодичність поточних внесків Позичальника по погашенню кредиту. Розмір заборгованості спростовується висновком №7-Е експертного дослідження від 01.11.2013 року. Судом не перевірене право дострокової вимоги за кредитним договором та не враховано того, що умови кредитного договору суперечать вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги не визнав.
Відповідач та його представник до апеляційного суду не з`явились. Про день і час розгляду справи повідомлялись за адресами зазначеними в апеляційній скарзі.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,
що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом, що 02.11.2007 року між АБ «Експрес-Банк», у формі Відкритого акціонерного товариства, АБ «Експрес-Банк», найменування якого було змінено в 2010 році, і правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №106242/16/кл (а.с. 12-13, т.1).
Відповідно до п.1.1 Договору кредитодавець зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію із загальним відновлювальним лімітом кредитування в сумі 500 000,00 доларів США, строком на 120 місяців з 02 листопада 2007 року по 02 листопада 2017 року зі сплатою 12,8 % річних.
03 грудня 2008 року укладено Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 106242/16/кл від 02.11.2007 року, згідно якого на умовах Договору кредитодавець зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію із загальним відновлювальним лімітом кредитування в сумі 300 000,00 доларів США, строком на 120 місяців з 02 листопада 2007 року по 02 листопада 2017 року зі сплатою 12,8 % річних (а.с.14, т.1)
01 квітня 2009 року укладено Договір № 2 про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 106242/16/кл від 02.11.2007 року, згідно якого на умовах Договору кредитодавець зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію із загальним відновлювальним лімітом кредитування в сумі 300 000,00 доларів США, строком на 120 місяців з 02 листопада 2007 року по 02 листопада 2017 року зі сплатою 12,8 % річних з 02 листопада 2007 року по 31 березня 2009 року та 14 % річних з 01 Квітня 2009 року по 02 листопада 2017 року (а.с.15, т.1)
Відповідно п. 2.6. Договору відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щоквартально, починаючи з другого року користування кредитною лінією.
Відповідно до п. 4.1. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються в останній робочий день місяця і відповідно до п. 4.2. договору сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем перерахування процентів.
Відповідно до п.5.3.10. Договору Кредитодавець має право достроково витребувати в Позичальника кредит з нарахованими процентами за період фактичного користування ним та інші платежі, зокрема, у разі тривалості простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом більше 30 календарних днів.
Відповідно до п. 6.2.-6.3. Договору за прострочення Позичальником строку сплати процентів за користування кредитом та прострочення визначеного договором строку повернення кредиту, в тому числі дострокового повернення кредиту, він сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за яких сплачується пеня, від суми простроченого невиконанням зобов'язання за кожний день прострочення.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав передавши йому грошові кошти у розмірі 255 930, 00 грн.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, з 03.11.2008 погашення заборгованості по кредиту та по процентах з 15.12.2010 не здійснював, в останнє здійснив погашення простроченої заборгованості по кредиту 20.12.2010 та по процентах 25.04.2013.
Таким чином, станом на 16.10.2013 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 2 815 628, 99 грн. і складається з:
суми заборгованості по кредиту у розмірі 235 913,25 доларів США , що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.10.2013 року становить 1 885 654,61 грн.;
простроченої заборгованості по нарахованих процентах у розмірі 80 271,60 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.10.2013 року Становить 641 610,90 грн.);
суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне повернення кредиту, згідно з п. 6.3 Договору, у розмірі 142 828,24 грн.;
3 % річних за несвоєчасне повернення заборгованості по кредиту згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 67 709,30 грн.;
суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, згідно з п. 6.2 Договору у розмірі 54 886,19 грн.;
3% річних від простроченої суми відсотків, відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 22 939,75 грн.
Вищенаведені обставини справі, які суд вважав встановленими є доведеними, та підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимим доказами: копіями заяв-анкет позичальника (а.с.7-9 т. 1), копією договору про відкриття кредитної лінії № 106242/16/кл (а.с.12-13 т. 1), копією договору № 1 від 03 грудня 2008 року про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії № 106424/16/кл від 12.11.2007 року (а.с.14 т.1), копією договору № 2 від 01 квітня 2009 року про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії № 106424/16/кл від 12.11.2007 року (а.с.15 т. 1), копією додатку № 3 від 02 листопада 2007 року до договору про відкриття кредитної лінії № 106424/16/кл від 12.11.2007 року (а.с.16 т. 1), копіями заяв про отримання готівки та підтвердженнями про її отримання (а.с. 17-48 т. 1), виписками з рахунку відповідача (а.с.49-173 т. 1, а.с.29-44 т. 2), розрахунком заборгованості (а.с.45-51 т. 2).
Висновки суду про наявність підстав для задоволення позову відповідають цим обставинам та вимогам Закону .
Доводи скарги про недоведеність факту отримання кредиту, колегія не приймає, оскільки позивачем надані докази на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, що підтверджуються письмовими доказами , які наведені вище . (а.с. 17-48 т. 1, 136-178 т.2).
Посилання в скарзі на те, що кредитний договір, не відповідає вимогам чинного законодавства України, є безпідставним, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, окрім своїх припущень стороною відповідача не було надано. Договір не визнаний недійсним в установленому законом порядку.
Доводи скарги про те, що розмір заборгованості позивачем визначений не вірно, а наданий суду розрахунок заборгованості та довідка про стан заборгованості є неналежними доказами, що підтверджується висновком №7-Е експертного дослідження від 01.11.2013 року, колегія не приймає, оскільки на перевірку цих доводів апеляційної скарги ухвалою колегії суддів від 17.06.2014 року призначалась судово-бухгалтерська експертиза. Разом з тим, експертиза не була проведена у зв'язку з несплатою відповідачем коштів за проведення експертного дослідження. За таких обставин враховуючи положення ст. 146 ЦПК України, колегія суддів визнає, що розрахунок заборгованості позивачем зроблений вірно, оскільки на його спростування відповідачем не надано належних доказів.
При цьому колегія суддів не може покласти в основу рішення наданий відповідачем висновок спеціаліста, так як той не попереджався про кримінальну відповідальність, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що особа яка зробила висновок має повноваження для здійснення таких досліджень.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що судом не перевірене право дострокової вимоги за кредитним договором не приймається, оскільки підпунктом 5.3.10 п. 5.3 укладеного кредитного договору передбачено що кредитодавець має право достроково витребувати в позичальника кредит з нарахованими процентами за період фактичного користування ним та інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору, та визначати строки (терміни) дострокового повернення кредиту, процентів та інших платежів за кредитним договором з наступного робочого дня після настання хоча б одного із наведених нижче випадків: тривалість простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами за користування кредитом більше 30 (тридцяти) календарних днів; будь-яке невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Згідно виписки по рахунку № 22078010624201, прострочена заборгованість по сплаті суми кредиту виникла з 16.08.2010 року, а з 11.11.2010 року відповідач перестав сплачувати кошти на повернення кредиту. Як видно з виписки по рахунку № 22099010624202, прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом понад 31 календарний день виникла у відповідача з 07.09.2010 року прострочення становить значно більше 3-х місяців. Вищенаведене свідчить про те, що позивачем було надано докази про наявність підстав, щодо дострокового повернення коштів.
Доводи скарги про те, що умови кредитного договору суперечать вимогам ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки п. 7.14 кредитного договору передбачено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обов'язки за цим договором і погоджується з ним. Тобто, кредитний договір містить детальний опис усіх необхідних умов та підписаний обома сторонами, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, застережень до договору не висловлювали, а підпис позивача на договорі свідчить про його згоду на укладення кредитного договору саме на тих умовах, які зазначені в договорі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Повторне заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: