17.11.2014 Провадження 2/380/44/14

Справа № 380/58/14- ц

.

Рішення

іменем України

17листопада 2014 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Архангельського А.М.

при секретарі : Мирончук О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська колекторська група» про стягнення боргу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 (далі Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська колекторська група» (далі Відповідач-2) грошові кошти в сумі 870250 гривень та судові витрати. Позовні вимоги мотивує тим, що 09.04.2013 року між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір (далі Договір) про відступлення права вимоги, згідно з яким Відповідач1 відступає Позивачу право вимоги до ОСОБА_3.(далі Боржника), яке Відповідач1 має право вимагати та отримувати від Боржника борг згідно договору позики від 17.08.2007 року і який підтверджується рішенням Святошинського суду м. Києва від 10.06.2010 року. Загальна сума боргу 870250 грн. Цим же Договором передбачено ряд умов, які зобов'язаний виконати Відповідач1з метою відступлення прав вимоги Позивачу. Проте Відповідач1, в порушення умов Договору не виконав жодних дій, які б були направлені на заміну Відповідача1 в Договорі, тобто порушив взяті на себе зобов'язання, чим наніс позивачу матеріальну шкоду на позовну суму. Крім того Позивач зазначив, що 20.05.2013 року між Позивачем та Відповідачем2 був укладений договір поруки, згідно якого Відповідач 2 поручався перед Позивачем за виконання договору Відповідачем1. Проте взятих на себе обов'язків Відповідач2 не виконав, а тому він також повинен нести солідарну відповідальність з Відповідачем1.

В судове засідання Позивач не прибув, проте в клопотанні від 17.11.2014 року просить справу слухати в його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач1 в судове засідання не прибув. В телефонограмі від 17.11.2014 року просить розгляд справи проводити без його участі, вирішення даного спору покладає на погляд суду.

Представник Відповідач 2 в судове засідання не прибув, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає ,що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із слідуючих підстав.

Так, судом установлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2010 року за позовом Відповідача1 до Боржника про стягнення заборгованості за договором позики поставлено стягнути з останнього на користь Відповідача1 заборгованість за договором позики в сумі 800000 грн., 3% річних за час прострочення виконання зобов'язання в сумі 68000 грн.,1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат за інформаційне забезпечення розгляду справи та 430 грн. вартості оголошення, а всього 870250 грн.

Також із Договору установлено, що 09.04.2013 року між Відповідачем1 та Позивачем був укладений Договір про відступлення прав вимоги (заміна кредитора у зобов'язанні) згідно із яким Відповідач1 відступає Позивачу право вимоги до Боржника про належне виконання грошового зобов'язання в сумі 870250 грн. В п.7 Договору передбачено, що Відповідач1 передає Позивачу всі документи, що стосуються право вимоги до Боржника в тому числі розписку останнього за актом. У випадку порушення умов Договору передачі, а саме не заміни Відповідача1 Позивачем, Відповідач1 на першу вимогу сплачує Позивачу грошові кошти , в розмірі 50% відсотків від суми боргу протягом трьох днів з дня направлення Позивачем вимоги Відповідачу1. Цим же пунктом Договору передбачено, що в разі будь- якого іншого порушення умов договору, Відповідач1 сплачує Позивачу грошові кошти у розмірі 50% від суми боргу. Відповідно до п.9 Договору Відповідач1 зобов'язаний до 16.04.2013 року укласти договір доручення та видати довіреність на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з обсягом повноважень для виконання договору відступлення права вимоги.

Як встановлено судом, Відповідач1 в передбачений п.9 Договору строк до 16.04.2013 року не уклав договору доручення та не видав довіреність на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з обсягом повноважень, які б дозволили замінити Відповідача1 Позивачем.

Із вимоги про сплату боргу за Договором судом встановлено, що 29.05.2013 року Позивач направив Відповідачу1 вимогу про сплату боргу за Договором в якій зазначив, що Відповідач 1 порушив п.7, п.9. Договору та зобов'язаний невідкладно здійснити оплату за договором про відступлення права вимоги Позивачу в сумі 870250 гривень.

Із договору поруки встановлено, що 20.05.2013 року між Позивачем та Відповідачем2 був укладений договір поруки, згідно умов якого Відповідач 2 поручався перед Позивачем за виконання договору Відповідачем1.

Установлені судом обставини підтверджуються: копією Договору від 09.04.2013 року (а.с.6,), копією вимоги щодо сплати боргу №1 від 29.05.2013 року (а.с.10), копією Ухвали Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва (а.с.8,9), копією договору про встановлення поруки (а.с.14,15).

Аналізуючи установлені обставини суд вважає, що при розгляді даної справи доведений факт невиконання Відповідачем1 умов укладеного з Позивачем Договору від 09.04.2013 року.

Так, відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч1.п.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Такий правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України вчинюється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникало зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до змісту ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що діючи в рамках цивільного судочинства Позивач уклав Договір з Відповідачем1, який підписуючи Договір взяв на себе обов'язки за Договором, та усвідомлював наслідки його не виконання. Як встановлено судом в порушення умов п.7, п.9 Договору Відповідач 1 не виконав взяті на себе за Договором зобов'язання, документи, що стосуються відступлення права вимоги Позивачу не передав, не виконав жодних дій, що направлені на заміну Відповідача1 на Позивача, не уклав договір доручення та не видав до 16.04.2013 року довіреностей на ОСОБА_5 та ОСОБА_6, чим порушив вимоги, передбачені ч.1 ст.517, ст.525 ЦК України та самим Договором.

Відповідно до п.7 Договору у випадку не заміни Відповідача1 на Позивача, Відповідач1 сплачує Позивачу, на першу вимогу, грошові кошти в розмірі 50% від суми боргу протягом трьох днів з дня направлення Позивачем вимоги Відповідачу, яка становить 435125 (870250 :50%), а вразі будь-якого іншого порушення Відповідачем1 умов Договору, останній сплачує Позивачу грошову суму у розмірі 50% відсотків від суми боргу, що відповідає 435125 (870250: 50%) гривням.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки в судовому засіданні доведено не виконання Відповідачем1 взятих на себе зобов'язань за Договором від 09.04.2013 року. Як встановлено судом Позивач з метою з метою забезпечення виконання вищезазначеного Договору уклав 01.06.2013 року договір поруки, а тому Відповідач1 разом із поручителем Відповідачем2 зобов'язанні солідарно сплатити Позивачу кошти за Договором в сумі 870250 гривень.

Крім того з Відповідачів необхідно відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути на користь позивача 3775 гривень оплаченого Позивачем судового збору.

Керуючись ст.т.10,60,208,209,212-215,218,294 ЦПК України, ст.ст.203,215,512,525,626, 629, 635 Цивільного Кодексу України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ « Всеукраїнська колекторська група» про стягнення боргу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вільна Тарасівка Білоцерківського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська колекторська група», юридична адреса с.Кашперівка, вул. Леніна, 15 Тетіївського району Київської області солідарно на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_2, н/п 1-14 - 870250 (вісімсот сімдесят тисяч двісті п'ятдесят) гривень боргу та 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А.М. Архангельський