Номер провадження: 33/785/663/14

Номер справи місцевого суду: 521/12490/14-п

Головуючий у першій інстанції Непорада

Доповідач Балабан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2014 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі судді Балабана В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Маліновського районного суду м. Одеси від 17.09.2014 року,

встановив:

зазначеною постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-нин України, уродженець с. Троїцьке Біляївського району Одеської області, що працює на посаді старшого державного інспектора з безпеки на морському, річковому транспорті відділу оперативного контролю за безпекою на морському, річковому транспорті одеського міжрегіонального управління Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському,річковому транспорті, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 7 ч.1 п.1 Закону України „Про засоби запобігання і протидії корупції", 172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження по справі про адміністративне корупційне правопорушення щодо нього було закрито на підставі ст. 247 п.7 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. передбачених ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, працюючи на посаді старшого державного інспектора з безпеки на морському, річковому транспорті відділу оперативного контролю за безпекою на морському, річковому транспорті одеського міжрегіонального управління Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському,річковому транспорті у період з 02.07.2013 року по 17.07.2013 року, та будучи посадовою особою державного органу, у період з 02 по 15 липня 2013 року, займав іншу оплачувану посаду у ЖБК «Верстатобудівельник-1», чим порушив спеціальні обмеження, що встановлені ст. 7 ч.1 п.1 Закону України „ Про засоби запобігання і протидії корупції " та вчинив правопорушення, передбачене ст. 172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що постанова суду є незаконною, оскільки він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього не поширюється дія Закону України „Про засоби запобігання і протидії корупції ", оскільки він не є державним службовцем.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі щодо нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату місце та час слухання справи повідомлені завчасно.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ст.4 ч.1 п. «ж» Закону України «Про засоби запобігання і протидії корупції», суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних діянь є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до яких відносяться також посадові та службові особи інших органів державної влади, окрім тих, що прямо перелічені у вказаній статті.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1, згідно з наказом № 251-к від 03.06.2013 року по 15.07.2013 року займав посаду старшого державного інспектора з безпеки на морському, річковому транспорті відділу оперативного контролю за безпекою на морському, річковому транспорті Одеського міжрегіонального управління Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському,річковому транспорті, тобто був посадовою особою Одеського міжрегіонального управління Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському,річковому транспорті (а.с.84-85).

Згідно зі своєю посадовою інструкцією, ОСОБА_1, як посадова особа Одеського міжрегіонального управління Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському,річковому транспорті, був зобов'язаний здійснювати нагляд та контроль за дотриманням судновласниками та судноводіями маломірних малих суден вимог законодавства з питань безпеки судноплавства, додержання стандартів на морському і річному транспорту, перевезення вантажів, пасажирів та багажу на морському і річному транспорті, дотриманням вимог щодо запобігання забруднення навколишнього природного середовища морськім та річним транспортом. Крім цього, ОСОБА_1, згідно зі своєю посадовою інструкцією, при здійсненні своїх посадових обов'язків був наділений повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення (а.с. 86-88).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду старшого державного інспектора з безпеки на морському, річковому транспорті відділу оперативного контролю за безпекою на морському, річковому транспорті одеського міжрегіонального управління Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському,річковому транспорті, хоч і не відносився до категорії державних службовців, відповідно до Закону України «Про державну службу», але являвся особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з чим на нього розповсюджувались вимог ст. 7 ч.1 п.1 Закону України „ Про засоби запобігання і протидії корупції " щодо спеціальних обмежень, які встановлені вказаною статтею.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у період роботи ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора з безпеки на морському, річковому транспорті відділу оперативного контролю за безпекою на морському, річковому транспорті одеського міжрегіонального управління Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському,річковому транспорті у період з 03.07.2013 по 17.07.2013, він з 01.10.2006 року по одночасно працював на посаді голови правління ЖБК «Верстабудівельник-1» де за липень 2013 року отримав заробітну платню у сумі 250 грн (а.с.21-45).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що судом в ході розгляду справи були встановлені формальні ознаки в діях ОСОБА_1 порушення вимог ст. 7 ч.1 п.1 Закону України „Про засоби запобігання і протидії корупції" та об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 КУпАП, а саме незаконне зайняття іншою оплачуваною діяльністю у той час, коли він являвся посадовою особою державного органу відповідно до ст. 4 ч.1 п.1 пп. «ж» Закону України „Про засоби запобігання і протидії корупції".

В зв'язку з викладеним, твердження суду у постанові про те, що ОСОБА_1 достовірно знаючи про встановлені законом обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, умисно, маючи на меті отримання незаконного прибутку незаконно займався іншою оплачуваною діяльністю, засновано на матеріалах справи та є обґрунтованим.

Посилання ОСОБА_1 на те, що йому було невідомо про встановлені законом обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності не можуть бути прийняти до уваги так як незнання норм закону не звільняє від відповідальності.

При таких обставинах вважаю, що органами, які складали і затверджували протокол відносно ОСОБА_1, а також судом при розгляді справи доведена наявність в діях ОСОБА_1 корупційного правопорушення в зв'язку з чим апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.ст. 4 ч.1 п. «ж»; 7 п.1 ч.1; 21 Закону України «Про боротьбу з корупцією», апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17.09.2014 року про визнання ОСОБА_1 винним за ст.172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закриття провадження по справі на підставі ст. 247 п.7 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області (підпис) В.Ф.Балабан