Цивільна справа 1005/11580/2012

Провадження 2/359/12/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Бориспільським міськрайонний судом Київської області в складі:

головуючого судді: Туманової К.Л.,

за участю представників позивача: Жданюк Д.В., Павлюк А.А.,

за участю відповідача ОСОБА_3,

за участю представника відповідачів: ОСОБА_4,

за участю третьої особи без самостійних вимог: ОСОБА_5,

при секретарях судових засідань: Поліщук К.В., Ярмак М.І.,

Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль цивільну справу за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_9, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області про визнання недійсними договорів, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2012 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_9, 16.04.2008 року був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11334295000. Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 197759. 08.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ "УкрСиббанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. Внаслідок чого, ПАТ "Дельта Банк" замінило ПАТ "УкрСиббанк" у кредитних зобов'язаннях, і стало новим кредитором. Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту № 11334295000, позивач надав відповідачу грошові кошти для особистих потреб, а саме для придбання нерухомості, в іноземній валюті у розмірі 77 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 388 850 грн. 00 коп., за курсом НБУ на день укладання договору, з процентною ставкою у розмірі 13,00 % річних до 16.04.2035 року, в свою чергу позичальник зобов'язався щомісячно здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у строки та в розмірах встановлених Графіком погашення кредиту ( Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту). Однак, відповідач ОСОБА_9 взятих на зобов'язань по виплаті грошових коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 15.11.2012 року становить 882 126, 18 грн., яка складається з: 590 744, 72 грн. - тіло кредиту; 77 858, 69 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 291 381, 46 грн. - сума заборгованості за відсотками; 71 768, 03 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, яку представник позивача просить солідарно стягнути з відповідачів та понесені нею судові витрати в розмірі 3 219 грн.

В ході розгляду даної цивільної справи 12.08.2014 року представник позивача через канцелярію суду подала заяву про збільшення позовних вимог, яку у подальшому було уточнено, обґрунтовуючи їх тим, що протягом розгляду даної цивільної справи нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. У зв'язку з чим, станом на 31.07.2014 року сума заборгованості за кредитним договором становить 1 344 864, 13 грн., а саме: 894 080, 50 коп. - сума заборгованості за кредитом; 450 783, 62 грн. - сума заборгованості по відсотками за користування грошовими коштами, яку представник позивача просить солідарно стягнути з відповідачів та понесені нею судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_4 не визнав первісний позов та пред'явив зустрічний позов до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області про визнання недійсними договорів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_9 є психічно хворою людиною, а саме хворіє на шизофренію та маніакально-депресивний психоз. У зв'язку з чим, він неодноразово лікувався у психіатричних лікарнях. Станом на 16.04.2008 року, а саме на час укладання договору про надання споживчого кредиту № 11334295000, ОСОБА_9 знаходився в такому психічному стані, через який він не в повній мірі усвідомлював значення своїх дій, у зв'язку із загостренням в нього психічного захворювання. Крім того, у зв'язку з недійсністю договору про надання споживчого кредиту № 11334295000 від 16.04.2008 р., він просить визнати недійсними: договір про надання споживчого кредиту № 11334305000 щодо кредитування страхових платежів при страхуванні майна від 16.04.2008 р., договір іпотеки № 8308011334295000 від 16.04.2008 р., договір поруки, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, № 197759 від 16.04.2008 р., договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" від 08.12.2011 р., в частині купівлі-продажу прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11334295000 від 16.04.2008 р., а також зобов'язати приватного нотаріуса Бориспільського міського округу Київської області ОСОБА_5, виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження предмета іпотеки, а саме квартиру за АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_9

У судовому засіданні представник позивача Павлюк А.А. позовні вимоги за первісним позовом підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених в позові, та просила суд їх задовольнити. Проти зустрічного позову вона заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Крім того зазначила, що між банком та ОСОБА_9 було укладено кредитний договір. ОСОБА_9 власноручно писав всі заяви та самостійно заповнював всі документи, які були необхідні для отримання ним даного кредиту. Протягом певного часу він виконував умови кредитного договору, сплачував відсотки за користуванням грошовими коштами. Також зазначила, що висновок експерта, який знаходиться в матеріалах справи, є повним, ясним та обґрунтованим. Це все вказує на те, що ОСОБА_9 на момент укладання кредитного договору, усвідомлював свої дії та міг ними керувати. На даний час ОСОБА_9 не виконує кредитні зобов'язання, посилаючись на те, що він психічно хвора людина. Вона зазначила, що ОСОБА_9 просто не хоче виконувати взяті зобов'язання за кредитним договором, і в такий спосіб намагається ухилитися від їх виконання.

Представник відповідачів за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зустрічний позов підтримав у повному обсязі. Просив відмовити в задоволенні позову, а вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_9 є психічно хворою людиною, а саме хворіє на шизофренію та маніакально-депресивний психоз. На момент укладання вищезазначених договорів, а саме 16.04.2008 р., ОСОБА_9 знаходився в такому психічному стані, через який він не в повній мірі усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, що викликано загостренням психічного захворювання. Таким чином, дані обставини вказують на те, що укладаючи договори з ПАТ "УкрСиббанк" ОСОБА_9 був у такому стані, коли він не усвідомлював значення своїх дій, а тому дані договори потрібно визнати недійсними.

Відповідач за первісним позовом та третя особа без самостійних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 не визнає первісний позов та заперечує проти його задоволення. Вона підтримує зустрічний позов та просить суд задовольнити його, оскільки її чоловік ОСОБА_9 є психічно хворою людиною, і він не усвідомлював значення свої дій.

Третя особа без самостійних вимог за зустрічним позовом приватний нотаріус Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що 16.04.2008 р. нею було посвідчено договір іпотеки, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_9 Для вчинення даної нотаріальної дії, вона, відповідно до вимог законодавства, перевірила обсяг цивільної дієздатності ОСОБА_9 В ході проведення даної перевірки, нею було встановлено, що ОСОБА_9 є абсолютно адекватною людиною, і будь-яких проявів того, що він психічно хвора людина, 16.04. 2008 р. вона не бачила. Крім того, банк при укладанні кредитного договору також перевіряє дієздатність особи. Таким чином, підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Відповідач-2 за зустрічним позовом ПАТ "УкрСиббанк" про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомляв та не просив розглядати справу у його відсутність, свого представника до суду не направив, заперечення проти позову не подавав.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом, 16.04.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_9, був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11334295000, відповідно до п. 1.1, п. 1.2.2, п. 1.3.1, п. 1.4, п. 1.5 банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті в сумі 77 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 388 850 грн. 00 коп., за курсом НБУ на день укладання договору, для особистих потреб, а саме: придбання двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з процентною ставкою за користування кредитом 13.00 % річних до 16.04.2035 року, в свою чергу позичальник відповідно до п. 1.1, п. 1.2.2 цього договору зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, згідно Додатку № 1 до Договору (а.с.9-15, 16-22).

З метою забезпечення вищевказаних договірних грошових зобов'язань, відповідно п. 2.1 вищевказаного договору, 16.04.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 197759 (а.с.79), за умовами якого ОСОБА_3 поручилася перед банком за належне та своєчасне виконання ОСОБА_9 договору про надання споживчого кредиту.

Також, 16.04.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_9 укладено договір іпотеки № 83080, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 (а.с.119). Відповідно до даного договору, ОСОБА_9 передав в іпотеку акціонерному комерційному інноваційному банку "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" наступне нерухоме майно - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка є власністю ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу предмету іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, 16.04.2008 року за реєстром № 2472. Таким чином, ОСОБА_9 поручився своїм майном за виконання ним зобов'язання щодо своєчасного повернення грошових коштів, наданих йому за договором про надання споживчого кредиту.

Судом встановлено, що 08.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ "УкрСиббанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.27).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язаннях може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно акту прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, ПАТ "УкрСиббанк" відступило, а ПАТ "Дельта Банк" прийняло право вимоги за кредитними зобов'язаннями укладеними між ПАТ "УкрСиббанк" та відповідачами (а.с.8). Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" стало новим кредитором у зазначених кредитних зобов'язаннях.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" має право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним договором № 11334295000 від 16.04.2008 року, укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_9, та за забезпечувальними договорами даних договірних грошових зобов'язань, а саме договором поруки № 197759 від 16.04.2008 року та договором іпотеки № 83080 від 16.04.2008 року.

16.04.2008 року акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" перерахував ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 77 000 доларів США, що підтверджується випискою по кредитному договору ОСОБА_9 (т.2 а.с.11-17). Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2.2 даного кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору (т. 1 а.с.16-22), але в будь-якому випадку не пізніше 16 квітня 2035 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін ( т.1 а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_9 неодноразово порушував умови кредитного договору, а саме не погашав кредит щомісяця в строки та не сплачував відсотки встановлені в договорі, тим самим порушивши вимоги п. 1.2.2 даного договору. У зв'язку з цим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої станом на 31.07.2014 року становить 111 171, 08 доларів США, яка складається із суми заборгованості за кредитом - 73 907, 76 доларів США та суми заборгованості за відсотками - 37 263, 32 доларів США, що разом еквівалентно сумі у розмірі 1 344 864, 13 грн. Достовірність цього розрахунку підтверджується письмовим розрахунками заборгованості за договором кредиту № 11334295000, які знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.235).

Статтями 610, 611, 625 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок кредитора повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився, сплати процентів та штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач ОСОБА_9 свої зобов'язання за кредитним договором № 11334295000 від 16.04.2008 р. не виконує, судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 197759 від 16.04.2008 р. також не виконує, а тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 344 864, 13 грн. (894 080, 50 грн. - заборгованість за кредитом; 450 783, 62 грн. - заборгованість по сплаті відсотків) підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

У п. 16 постанові Пленуму Верховного Суду України від "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р. вказано, що правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України.

Відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 644 від 05.08.2014 року, на час укладення договору про надання споживчого кредиту, а саме 16.04.2008 року, ОСОБА_9 виявляв психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, на той час утримання (F 10.20 - згідно з МКХ-10), і за своїм психічним станом, у зазначений період часу усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними (т. 1 а.с.242-249).

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За клопотанням представника відповідачів за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 судом були допитані заявлені свідки.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_9 Під час їхнього спільного сімейного життя ОСОБА_9 неодноразово лікувався і психлікарнях з діагнозом шизофренія. Його поведінка була неадекватною, однак це було епізодично. Він вів себе агресивно, жорстоко, часто відмовлявся від їжі, проводив якісь дивні ритуали. Однак, така поведінка зазвичай проявлялася тоді, коли він перебув у стані алкогольного сп'яніння. В присутності інших людей поводив себе нормально. Були також випадки, коли його агресія проявлялася і у тверезому стані. ОСОБА_9 вирішив взяти кредит в банку, щоб зайнятися своїм бізнесом. Спочатку справи йшли добре, і він виплачував кредит. Однак, в подальшому справи пішли погано, і він перестав сплачувати кошти за кредитом. 16.04.2008 р. в день укладання правочину , ОСОБА_9 перебував в піднесеному настрої, вів себе нормально, адекватно.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що ОСОБА_9 є її батьком. Вона зазначила, що поведінка її батька завжди була дивною. В нього проявлялися такі особливості поведінки, як емоційна холодність, говоріння іншим голосом без причини, втрата пам'яті та інші дивності, які непритаманні звичайній людині. Він декілька разів лікувався у психіатричних закладах з приводу своєї дивної поведінки. Вона зазначила, що у неї єдиною зі всієї родини відносини з ОСОБА_9 були більш менш нормальні, він єдину її ніколи не бив при загостреннях хвороби. До неї старшого брати він відносився негативно, і дуже часто він бив його, і робив йому постійно зауваження. ОСОБА_9 зловживав алкоголем, що усугубляло його і так поганий стан. Також, в нього є хобі - написання віршів, які іноді безглузді. Він ще полюбляє змушувати людей їх слухати. Крім того, його стан значно погіршився під час Євромайдану. Таким чином, поведінка ОСОБА_9 була завжди дивною. Крім того, свідок зазначила, що її батько почав займатися бізнесом, і спочатку в нього справи йшли непогано. Йому постійно допомагав його брат. Однак, згодом брат перестав допомагати ОСОБА_9, і все стало набагато гірше. Після цього, ОСОБА_9 перестав сплачувати, і кошти за кредитом.

Представник відповідачів за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 відмовився від допиту в якості свідка ОСОБА_11, оскільки він на даний час воює в АТО.

При ухваленні рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду України, закріплену в постанові суду № 6-131цс14 від 17.09.2014 року, де Верховний Суд України прийшов до правового висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, вчинений дієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи в разі, якщо судом буде встановлено, що в момент вчинення правочину вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. У контексті викладеного слід розуміти, що підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Той факт, що позивач у момент укладення договору виявляв ознаки психічного розладу, які здійснили істотний вплив на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, обмежуючи цю здатність, не є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України.

Також, як роз'яснив Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ в інформаційному листі "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов'язань, що виникають із договорів та інших правочинів" від 27 вересня 2012 р. № 10-1390/0/4-12, висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами (ст. 212 ЦПК України, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Таким чином, суд оцінює критично покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_10, оскільки їх покази не можуть бути достатніми доказами того, що ОСОБА_9 мав психічні вади, у зв'язку з чим, він не міг розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, в момент вчинення ним вищезазначених правочинів, а саме станом на 16.04.2008 року.

Зважаючи на викладене, та враховуючи, що в судовому засіданні не було встановлено і не доведено відповідачем та його представником за первісним позовом, факту неспроможності ОСОБА_9 саме в момент вчинення вищевказаних правочинів розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З платіжного доручення № 54020360 від 27.11.2014 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явлені позову до суду ПАТ "Дельта Банк" сплатило судовий збір у розмірі 3 219 грн. 00 коп. Позов ПАТ "Дельта Банк" задоволений. З огляду на це, з відповідачів слід солідарно стягнути на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 3 219 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 228, 232, 294, 360-7 ЦПК України; ст. ст. 203, 215, 225, 512, 513, 514, 516, 517, 525, 526, 533, 553, 554, 610, 612, 624, 625, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Первісний позов публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_9, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) борг за договором про надання споживчого кредиту № 11334295000 від 16.04.2008 року у розмір 1 344 864 (один мільйон триста сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 13 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Бориспільського міськрайонного нотаріального округу Київської області про визнання недійсними договорів - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: К.Л. Туманова