Номер провадження: 33/785/723/14
Номер справи місцевого суду: 511/2552/14
Головуючий у першій інстанції Бобровська
Доповідач Балабан В. Ф.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2014 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі судді Балабана В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.09.2014 року,
встановив:
зазначеною постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1
був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього було накладене стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 05 серпня 2014 року, приблизно о 09 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог п. 16.6 Правил дорожнього руху, здійснючи маневр повороту ліворуч на перехресті вул. Варненська з вул. Терешкової у м. Одесі не переконався у безпечності маневру та не надав перевагу у русі автомобілю НОМЕР_2, що рухався у зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_2, в наслідок чого допустив зіткнення з цим автомобілем, що призвело до отримання транспортними засобами механічних пошкоджень.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на оскарження постанови, оскільки він не був присутній при розгляді справи, тому що не був повідомлений про час та місце її розгляду, а копію постанови отримав після закінчення строку на оскарження.
Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1, не заперечуючи доведеності своєї провини та правильності кваліфікування дій, стверджує, що при розгляді справи суд припустився порушень вимог адміністративно-процесуального закону та призначив йому надмірно суворе стягнення.
Враховуючи викладене ОСОБА_1 просить змінити постанову суду і призначити йому менш суворе стягнення.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши апелянта вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду зміненню з таких підстав.
У відповідності зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що вони не містять у собі відомостей про те, що ОСОБА_1 звертався до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Також з матеріалів справи вбачається, що адміністративна справа була розглянута судом за відсутністю ОСОБА_1, при цьому в них також відсутні відомості про те, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, належним повідомленням особи про час та місце розгляду справи є судова повістка, яка вручається особі не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що судова повістка ОСОБА_1 взагалі не була направлена на його адресу, в зв'язку з чим твердження суду у постанові про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи тому, що вказані відомості містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, є безпідставним.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що копія постанови була направлена на адресу ОСОБА_1 25.09.2014 року, тобто після закінчення строку на її оскарження (а.с.9).
За таких обставин вважаю, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати суду пояснення, які б мали суттєве значення для всеобічного та об`єктивного розгляду справи щодо нього, що свідчить про порушення судом вимог адміністративно-процесуального законодавства щодо забезпечення особи права на захист, а також позбавлений можливості оскаржити рішення суду щодо нього у передбачений законом строк, в зв'язку з чим строк на оскарження постанови суду може бути поновленим.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що висновок суду про винність ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху є правильним.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.08.2014 року стосовно ОСОБА_1 працівниками ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 в порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху при здійсненні маневру повороту ліворуч на перехресті вул. Варненська з вул. Терешковою у м. Одесі, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 (а.с.2).
Водій автомобілю марки «Шевролет» ОСОБА_2, що був опитаний на місці події, у своїх поясненнях зазначив про те, що він здійснював проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофору у прямому напрямку, коли водій автомобілю марки «JAC» ОСОБА_1 раптово виїхав на перехрестя, здійснюючи поворот ліворуч. Намагаючись уникнути зіткнення ОСОБА_2 застосував різке гальмування, але зіткнення все ж сталося (а.с.5).
Водій ОСОБА_1, що також був опитаний на місці події, по суті підтвердив пояснення водія ОСОБА_2 та додав, що не помітив його автомобілю (а.с.6).
Наведені пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повністю узгоджуються зі схемою ДТП, правильність складання якої ними не була оскаржена (а.с.4).
За таких обставин вважаю, що суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ст. 124 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення повинні враховуваться характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Між тим, з постанови суду вбачається, що суд при визначенні ОСОБА_1 стягнення взагалі не керувався вимогами ст. 33 КУпАП.
Санкцією ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення стягнення у виді у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на певний строк та інші альтернативні види стягнення.
Проте, при обранні ОСОБА_1 найбільш суворого виду стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, суд взагалі не мотивував необхідності обрання йому саме такого адміністративного стягнення.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вказане правопорушення вчинив вперше та щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні.
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не має постійного заробітку і використання автомобілю є його єдиною можливістю отримувати матеріальний дохід, тому позбавлення права керування транспортним засобом поставить ОСОБА_1 у скрутне матеріальне становище.
Враховуючи наведені обставини, вважаю, що постанова судді підлягає зміненню у частині призначення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду Одеської області
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови суду.
Постанову судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.09.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - змінити.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у виді штрафу у сумі 340 грн.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області В.Ф.Балабан