Судове рішення #39695785

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 604/567/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Могачевська В.Й.

Провадження № 22-ц/789/1295/14 Доповідач - Бахметова В.Х.

Категорія - 57


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И



18 листопада 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бахметової В.Х.

суддів - Ткач О. І., Гірський Б. О.,

при секретарі - Майка Р.Ю.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами Підволочиської державної нотаріальної контори та ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду від 15 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підволочиської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про визнання нотаріальних дій незаконними, нотаріального акту недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що державний нотаріус, вчиняючи в 2008 році нотаріальну дію, а саме, посвідчуючи довіреність від імені ОСОБА_3, допустив службову недбалість, оскільки не ідентифікував і не встановив особу щодо якої здійснювалась вказана нотаріальна дія та не виявив розбіжностей в наданих документах як підставу для відмови у вчинення нотаріальної дії, що призвело до посвідчення довіреності від імені особи, яка виступала під іменем ОСОБА_3 за підробленими документами, тобто не була довірителем, що спричинило відчуження автомобіля.

Тому позивач, як спадкоємець ОСОБА_3, права якого порушено, оскільки автомобіль не увійшов до спадкового майна просить визнати незаконними нотаріальні дії, вчинені державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 при посвідченні 25.04.2008 року довіреності від імені ОСОБА_3 та відповідно визнати недійсною з моменту реєстрації вказану довіреність, (реєстраційний номер 24176640, номер у реєстрації нотаріальних дій 1519, бланк ВКК116030, строк довіреності до 25.04.2013 року)

Рішенням Підволочиського районного суду від 15 вересня 2014 року позов задоволено:

визнано незаконними нотаріальні дії, вчинені державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 при видачі довіреності від імені ОСОБА_3, вчиненої на бланку ВКК 116030 25 квітня 2008 року, реєстраційний номер 24176640, зареєстрованої в реєстрі за № 1519;

визнано недійсною довіреність від імені ОСОБА_3 від 25 квітня 2008 року вчинену державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 на бланку ВКК 116030 25 квітня 2008 року, реєстраційний номер 24176640, зареєстрованої в реєстрі за № 1519.

В апеляційній скарзі Підволочиська державна нотаріальна контора просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що при вчиненні спірної нотаріальної дії - посвідченні довіреності, нотаріус діяв у відповідності до вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та Закону України "Про нотаріат", витребувавши всі необхідні документи, щодо встановлення особи довірителя.

Крім цього, судом не досліджено питання застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Підволочиського районного суду від 15 вересня 2014 року в частині визнання незаконною нотаріальної дії, вчиненої державним нотаріусом при посвідченні довіреності від імені ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог .

В обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ним, як державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори, вжито усіх заходів, передбачених чинним законодавством при вчиненні нотаріальної дії для встановлення даних про особу.

Крім цього, вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог чинного цивільно-процесуального законодавства його залучено до участі у справі як співвідповідача, хоча з листопада 2008 року він не працює на посаді державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори.

В судовому засіданні представник Підволочиської державної нотаріальної контори та ОСОБА_1 апеляційні скарги підтримали, зіславшись на обставини викладені в них.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційних скарг за матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційні скарги Підволочиської державної нотаріальної контори та ОСОБА_1 підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що

перед вчиненням нотаріальної дії з посвідчення довіреності нотаріус не вжив всіх передбачених Законом України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції 2004 року) заходів для встановлення даних про особу, від імені якої посвідчував довіреність та документів (технічного паспорта), які б стверджували належність транспортного засобу довірителю, що є підставою для визнання нотаріальних дій незаконними та визнання недійсною довіреності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції у вищевказаній частині не відповідає.

Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" №3425-XI1 від 02.09.1993 року (в редакції від 15.03.2006 року) та п.2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 (чинної на час вчинення нотаріальної дії) нотаріуси посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо).

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про нотаріат" та п. 13 вищезазначеної Інструкції при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина.

Відповідно до п. 146 вищезгаданої Інструкції "Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної особи або юридичної особи, на ім'я однієї або кількох осіб з чітко визначеними юридичними діями, які належать учинити представникові. Довіреність на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, та її скасування підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, відповідно до вимог Положення про Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку".

Судом першої інстанції встановлено, що 25 квітня 2008 року державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори посвідчено довіреність, що ґрунтується на усному та безоплатному договорі доручення, за умовами якої ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 24 березня 2001 року, жителька АДРЕСА_1) уповноважила ОСОБА_7, жителя АДРЕСА_2 та ОСОБА_8, жителя АДРЕСА_3, які діють незалежно один від одного, продати за ціну і на умовах на свій розсуд належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) НОМЕР_4, виданого Хмельницьким МРЕВ 10 березня 1990 року автомобіль марки ВАЗ 21063, 1989 р.в., двигун НОМЕР_5, кузов(коляска) НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_7, зареєстрований Хмельницьким МРЕВ 10 березня 1990 року.

Для цього ОСОБА_3 надала їм право доставити (перегнати) по місцю вимоги вказаний автомобіль, зареєструвати та зняти з реєстрації вказаний автомобіль, розписуватися за неї, подавати та одержувати необхідні довідки, одержати належні їй гроші, переобладнувати вказаний автомобіль, представляти її інтереси в органах Держстраху і органах ДАІ по питанню проходження технічного огляду, заміни документів, агрегатів та в інших питаннях, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність видана з правом передоручення третім особам на п'ять років і дійсна до 25.04.2013 року.

Вказана довіреність зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей про що свідчить витяг про реєстрацію №6300586 від 25.04.2008 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 1519.


В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що посвідчуючи довіреність 25.04.2008 року він діяв згідно вимог п.13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, і встановив особу довірителя на підставі поданого ним паспорта.

Крім цього, вказав, що саме третя особа, до якої звернувся повірений з метою укладення правочину на підставі вказаної довіреності повинна перевірити можливість вчинення повіреним дій за довіреністю.

Представник Підволочиської державної нотаріальної контори зазначив, що ОСОБА_1, працюючи на той час державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори, при посвідченні спірної довіреності не порушив вимог діючої Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Закону України "Про нотаріат".


Згідно вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, обираючи один із передбачених чинним законодавством способів захисту.

Представник ОСОБА_2- ОСОБА_6 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що до 2006 року мати позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала разом із ОСОБА_2, який є усиновлювачем позивача, за адресою АДРЕСА_1. З 2006 року проживала у сина, оскільки через постійні конфлікти змушена була покинути місце проживання за вищевказаною адресою. В цей же період ОСОБА_2 проживав з іншою жінкою, ІНФОРМАЦІЯ_4. Йому невідомо чи існував на вказаний період часу шлюб між матір'ю позивача та ОСОБА_2, а також між ОСОБА_2 та іншою жінкою.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 померла.

Після її смерті ОСОБА_2 не давав позивачу вільного доступу до майна померлої, яке залишилося за адресою АДРЕСА_1, а саме до спірного автомобіля ВАЗ 21063, який знаходився в гаражі.

Поділ земельної ділянки та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та позивач здійснили в судовому порядку.


З матеріалів справи вбачається, що державний нотаріус здійснив посвідчення довіреності від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, встановивши її особу на підставі поданого нею паспорта НОМЕР_2, виданого Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 24 березня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Із наявної у справі копії паспорта ОСОБА_3 вбачається, що покійна була ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт їй видано Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 27 травня 2005 року за серією НОМЕР_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Таким чином, прізвища, імена та по-батькові вказаних осіб за паспортом співпадають, але дати народження, серії і номера паспортів та ідентифікаційні коди є різними.

Тому використання вказаної довіреності в органах ДАІ щодо зняття з реєстрації та наступна реалізація автомобіля не може бути вмінено державному нотаріусу як вина, оскільки анкетні дані які зазначені в довіреності не співпадають з анкетними даними власника автомобіля ВАЗ 21063, згідно технічного паспорту.

Крім цього, спірний автомобіль знято з реєстрації без технічного паспорта на нього, оскільки вказаний технічний паспорт знаходився в позивача, що є грубим порушення, яке допущено працівниками відповідної служби ДАІ.

При цьому, дата видачі технічного паспорта на автомобіль не співпадає із вказаною датою у довіреності.

Згідно ч.1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року 3425-XII в редакції від 15.03.2006 року нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляють у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

вчинення такої дії суперечить законові;

дії підлягають вчиненню іншим нотаріусом чи іншою посадовою особою;

з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа або представник, який не має необхідних повноважень;

угода, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні.

Враховуючи вищевикладене, у державного нотаріуса були відсутні будь-які підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії: засвідчення довіреності від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, особу якої було встановлено згідно паспорта, який не є аналогічним паспорту матері позивача, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 307, 309, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Підволочиської державної нотаріальної контори та ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Підволочиського районного суду від 15 вересня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні незаконними дії державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 у посвідченні довіреності від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4; та у визнанні недійсною довіреності від імені ОСОБА_3 від 25 квітня 2008 року вчинену державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 за реєстром №1519.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий - підпис

Судді - два підписи


З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація