УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 р. Справа № 876/11303/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

за участі представника відповідача: Черевика Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 813/3827/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, третя особа Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, за участі третьої особи - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки № Ф-1453 від 13.05.2013.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 813/3827/13-а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Апелянт, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа - ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС, будучи повідомленою про час та місце розгляди справи, явки представника в судове засідання не забезпечила, що відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, зареєстрований платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за № 07.11-8478, як особа, що забезпечує себе роботою самостійно.

Відповідно до поданого позивачем Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, ОСОБА_2 самостійно вказано суму доходу від адвокатської діяльності, отриманого протягом 2012 року в розмірі 3345 грн. 62 коп. В тому числі, розмір отриманого ним доходу за період з січня по жовтень 2012 року становив 278,80 грн. щомісяця. В листопаді та грудні позивачем отримано доходу по 278,81 грн. щомісяця. Сума нарахованого та сплаченого позивачем єдиного внеску за 2012 рік становила 1160,94 грн. (в тому числі за період з січня по червень по 96,74 грн. та з липня по грудень по 96,75 грн. щомісяця).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 4 вказаного Закону, платниками єдиного внеску є, зокрема особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Згідно з частиною 3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платниками єдиного внеску вважаються платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Крім цього, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 цього ж Закону , платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема поданим позивачем звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік та квитанцією № 136 від 23.04.2013р. про сплату єдиного внеску, позивачем нараховано та сплачено єдиний внесок в сумі 1160,94 грн. Виходячи з мінімального розміру заробітної плати встановленого у 2012 році, розмір мінімального страхового внеску, який повинен був бути сплачений позивачем у 2012 році становив 4572,42 грн. Таким чином, розмір єдиного внеску, який позивачу необхідно доплатити становить 3411,48 грн., що вірно встановлено судом першої інстанції.

Частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Разом з тим, з аналізу пункту 6.3 вказаної Інструкції вбачається, що органи Пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом, надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема у випадку, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності вимоги Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, а відтак в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено правомірно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 813/3827/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 21.11.2014 року.