Дата документу Справа № 219/600/14-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №11-кп/778/1119/14 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст.185 ч.3 КК України Медінцева Н.М.
Доповідач у 2-й інстанції
Бойков Ю.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2014 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого Бойкова Ю.В.
суддів Гріпаса Ю.О., Фоміна В.А.
при секретарі Воронько С.Г.
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050150000200, №12014050150000811, які об'єднані в одне провадження, за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2014 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Артемівська Донецької області, громадянин України, освіта середня, розлучений, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, 1999 року народження, не працюючий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
1) 13.06.2013р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;
2) 31.01.2014р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.263 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 06.04.2014р. вирок змінено і призначено покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, а вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.06.2013р. ухвалено виконувати самостійно,
засуджений за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
за ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2014 року у вигляді 5 місяців позбавлення волі, та остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання постановлено обчислювати з 04.04.2014р., зараховано до строку покарання строк попереднього ув'язнення.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишений без зміни.
Учасники судового провадження:
прокурор Сєвальнєв О.А.,
обвинувачений ОСОБА_3
В апеляційній скарзі заступник прокурора Донецької області зазначає, що суд при призначенні покарання обвинуваченому неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки ОСОБА_3 перший злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, вчинив 09.01.2014р., тобто до постановлення вироку Артемівського міськрайонного суду від 31.01.2014р., а інший, передбачений ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, - 04.04.2014р., тобто після ухвалення зазначеного вироку. Крім того, зазначені злочини вчинено обвинуваченим в період невідбутого покарання за вироком від 13.06.2013р. За таких обставин суд повинен був призначити ОСОБА_3 покарання спочатку за ч.3 ст.185 КК України, після цього за правилами ст.70 ч.4 КК України з урахуванням вироку від 31.01.2014р., потім за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, і остаточно за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України з урахуванням невідбутої частини покарання як за вироком від 13.06.2013р., так і за вироком від 31.01.2014р. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність потягло за собою призначення ОСОБА_3 остаточного покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Тому просить вирок в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.185 КК України 3 роки 1 місяць позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання зазначеного покарання та покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду від 31.01.2014р. призначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі. За ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України призначити 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до вказаного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду від 13.06.2013р. та покарання, призначеного за ч.4 ст.70 КК України з урахуванням вироку Артемівського міськрайонного суду від 31.01.2014р., остаточно призначити 4 роки позбавлення волі.
Згідно вироку, 09 січня 2014 року, приблизно, об 11 годині ОСОБА_3, знаходячись на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в стані алкогольного сп'яніння, вирішив скоїти крадіжку майна з сусіднього домоволодіння, після чого, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, зайшов у двір домоволодіння АДРЕСА_2, де, оглянувши територію, підійшов до літньої кухні вказаного домоволодіння та шляхом пошкодження віконного скла проник всередину літньої кухні, звідки таємно викрав 7 металевих колосків загальною вартістю 90 грн. 42 коп., 2 металеві пічні плити, загальною вартістю 62 грн. 57 коп. та пічні дверцята в кількості 1 штуки, вартістю 53 грн. 55 коп., які належать ОСОБА_5, після чого ОСОБА_3 разом з викраденим майном з місця скоєння злочину зник і розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 206 грн. 54 коп.
Крім того, 04 квітня 2014 року, приблизно, о 08 год. 45 хв. ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, у дворі домоволодіння АДРЕСА_3, куди прийшов з метою допомогти по господарству ОСОБА_6, діючи умисно та повторно, керуючись корисливим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу через незаперті двері, проник в приміщення вказаного будинку, звідки зі столу, розташованого в кухні, намагався таємно викрасти грошові кошти в сумі 130 грн. та мобільний телефон марки «Samsung GT-Е 1202» в корпусі сіро-білого кольору, вартістю 143 грн. 33 коп., з 2 сім-картами операторів мобільного зв'язку «МТС», вартістю 8 грн. 33 коп., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 7 грн. 36 коп., і мобільного зв'язку «Life», вартістю 8 грн. 33 копійки, на рахунку якої грошових коштів не було, які належать ОСОБА_6, однак не зміг довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з причин незалежних від його волі, так як був затриманий ОСОБА_6 на місці скоєння злочину. Злочинними діями ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 був завданий матеріальний збиток на загальну суму 297 грн. 35 копійок.
В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Вислухавши доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані не були.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 30.01.2014р. до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України, який згідно протоколу розподілу справ між суддями був переданий на розгляд судді Худіній О.О.
В подальшому 23.04.2014р. до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ст.15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України, який згідно протоколу розподілу справ між суддями був також переданий на розгляд судді Худіній О.О.
По зазначеним обвинувальним актам суддею Худіною О.О. 04.03.2014р. та 28.05.2014р. були проведені підготовчі судові засідання, та ухвалою суду від 28.05.2014р. кримінальні провадження відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та за ч.3 ст.185 КК України були об'єднані в одне провадження.
21.07.2014р. згідно розпорядженню керівника апарату суду №132 було проведено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Худіної О.О. на лікарняному по вагітності та пологам та кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 згідно матеріалам справи було передано на розгляд судді Медінцевій Н.М.
Відповідно до ч.1 ст.314 КПК України після отримання обвинувального акту суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Відповідно до ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Проте з матеріалів кримінального провадження вбачається, що суддя Медінцева Н.М., отримавши обвинувальні акти відносно ОСОБА_7, вимоги, передбачені ст.ст.314-315 КПК України, не виконала і 25.07.2014р. провела судовий розгляд кримінального провадження із ухваленням вироку.
Внаслідок того, що судом у складі судді Медінцевої Н.М. не було проведено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7, в матеріалах провадження відсутній журнал підготовчого судового засідання та технічний носій інформації, на якому зафіксовано підготовче судове засідання.
Крім того, судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 неправильно застосовані вимоги закону України про кримінальну відповідальність, та не прийнято до уваги роз'яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», на що обґрунтовано звернуто увагу в апеляційній скарзі заступника прокурора Донецької області.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Крім того, оскільки суд до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишив у вигляді тримання під вартою, а між тим рішенням апеляційної інстанції про скасування вироку встановлений термін тримання під вартою сплинув, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 30 днів, тобто до 24.12.2014р., оскільки в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, не зменшилися, а більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.
Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2014 року відносно ОСОБА_3 скасувати.
Призначити новий розгляд у тому ж суді у іншому складі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 30 днів, тобто до 24.12.2014р.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
Ю.В. Бойков Ю.О. Гріпас В.А. Фомін