АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

20 листопада 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.

при секретарі - Басюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - Гарвасюка Віталія Юрійовича на ухвалу судді Подільського районного суду м.Києва від 02 жовтня 2014 року,

встановила:

у серпні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 09 вересня 2014 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.

Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 02 жовтня 2014 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 09 вересня 2014 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з ненаданням позивачем квитанції про сплату судового збору та визначено, що розмір судового збору має бути обчислений у розмірі 1% від ціни позову, ( але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати) у відповідності до пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» як за подання позовної заяви майнового характеру.

У жовтні 2014 року на виконання вимог вказаної ухвали позивачем було подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп., посилаючись на те, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки в даному випадку є вимогою немайнового характеру, а тому судовий збір підлягає сплаті у розмірі встановленому пп.2 чп.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 02 жовтня 2014 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було в повній мірі усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 09 вересня 2014 року. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не моуж з таких підстав.

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач посилався на те, що рішенням Орджонікідзенського районного суду м.Запоріжжя від 21 вересня 2011 року позов АТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Позивач зазначав, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки подається після стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому така вимога має немайновий характер.

Так, пунктом 6 постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Орджонікідзенського районного суду м.Запоріжжя від 21 вересня 2011 року позов АТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, забезпеченим іпотечним майном, на яке просить звернути стягнення позивач, було задоволено. Таким чином, вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки пред'явлена після вирішення питання про виконання основного зобов'язання боржника перед банком.

Таким чином, судом першої інстанції було визнано неподаною та повернуто позовну заяву із порушенням норм процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню із направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - ГарвасюкаВіталія Юрійовича задовольнити частково. Ухвалу судді Подільського районного суду м.Києва від 02 жовтня 2014 року скасувати та направити питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді

№ справи: 758/10730/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14048/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Шаховніна М.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.