УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2014 р. Справа № 876/7907/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,
за участі:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представників відповідачів: Луканюк В.М., Кіт Р.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської Митниці Міндоходів на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2014р. по справі № 809/1434/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Івано-Франківської митниці про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Івано-Франківської митниці про визнання незаконними наказів №158-к від 09.02.2011 року, №107-к від 10.03.2011 року, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №158-к від 09.02.2011 року "По особовому складу митних органів"; визнано протиправним та скасовано наказ Івано-Франківської митниці №107-к від 10.03.2011 року "Про припинення державної служби"; поновлено ОСОБА_1 на державній службі на посаді начальника сектора контролю за переміщення товарів Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України; стягнуто з Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10.03.2011 року по день поновлення на посаді, з врахуванням отриманої допомоги по безробіттю. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді начальника сектора контролю за переміщення товарів Івано-Франківської митниці Міністерства доходів і зборів України та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць в розмірі 4980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) гривень 44 копійки, допущена до негайного виконання. В решті позовних вимог відмовлено.
08.07.2014 року Івано-Франківська митниця Міндоходів звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови від 02.07.2014 року у відповідності до вимог статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, просить роз'яснити постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року у справі №809/1434/14 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Івано-Франківській митниці Міндоходів з 10.03.2011 року, оскільки Івано-Франківська митниця Міндоходів була утворена 29.04.2013 року, а також роз'яснити постанову в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 10.03.2011 року, вказавши конкретну суму із зазначенням, що ця сума визначена без належних утримань.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою роз'яснити постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2011 року.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, просили залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
З означеної процесуальної норми вбачається, що судове рішення роз'яснюється лише в тому випадку, коли воно незрозуміле та за таким звернулось визначене коло осіб. Разом з тим, на думку колегії суддів апеляційного суду постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року є зрозумілою, позаяк вказане судове рішення не містить положень, що викликають неоднакове тлумачення висновків суду, відтак відсутні підстави для його роз'яснення.
Сама суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише має пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє можливості реалізації або оскарження судової постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до Указу Президента України №141/2013 від 18.03.2013 року Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізовуються. При цьому, відповідно до п. 3 постанови КМУ від 20.03.2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" територіальні органи Міністерства доходів і зборів визначено правонаступниками територіальних органів Державної митної служби України, що реорганізовуються згідно з п.2 даної постанови.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що оскільки позивач обіймав посаду начальника відділу контролю за переміщенням товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України то поновлення має здійснюватися Івано-Франківською митницею Міндоходів, як відповідним правонаступником.
Крім цього, відповідно до абзацу 10 пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20 травня 2013 року ''Про судове рішення у адміністративній справі'' задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.
Таким чином колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що останній, викладаючи резолютивну частину постанови від 02.07.2014 року, чітко визначив, який акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень скасовано та вказав дату, посаду і орган державної влади, у якому підлягає поновленню на роботі позивач.
Крім цього, в описовій частині постанови від 02.07.2014 року Івано-Франківського окружного адміністративного суду зазначено, що згідно довідки відповідача від 10.05.2011 року середньомісячний заробіток ОСОБА_1 складав 4980,44 грн., а середньоденний - 237,16 грн. Розмір отриманої позивачем допомоги по безробіттю за період з 12.03.2012 року по 06.03.2013 року склав 6440,28 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що суму стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу повинна нарахувати Івано-Франківська митниця Міністерства доходів і зборів України за період з 10.03.2011 року по день поновлення на посаді, з врахуванням вище зазначених в описовій частині постанови сум середньомісячного заробітку, середньоденного заробітку і отриманої допомоги по безробіттю.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те,що судом першої інстанції ухвалою від 31.07.2014 року правомірно відмовлено Івано-Франківській митниці Міністерства доходів і зборів України в задоволенні заяви про роз'яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. по справі № 809/1434/14.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги Івано-Франківської митниці Міндоходів суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Міндоходів слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст. ст. 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2014р. по справі № 809/1434/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І.Довга
А.М.Ліщинський
Повний текст ухвали складений 14.11.2014 року.