ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа № 922/3095/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - Репін В.М. (довіреність № 64/451 від 09.09.2014 року),

Волочаєва О.В. (довіреність № 6418 від 08.01.2014 року),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3185 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2014 року у справі №922/3095/14

за позовом Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І.Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків,

до Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД), м. Харків,

про стягнення 42581,63 грн

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості у розмірі 42581,63 грн. Також просив суд стягнути з відповідача судовий збір.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2014 р. (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Науково - виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Фізико - технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України суму у розмірі 40321,73 грн. заборгованості з орендної плати за грудень 2013 року - червень 2014 року, 2259,90 грн. - пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди № 1-О-2012 від 01.05.2012 р., а також 1827,00 грн. - судового збору.

Відповідач, НВФ "Бусол" у формі ТОВ, з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2014року, в позові відмовити, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги стягнути з позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем у зв'язку із наявністю переплати із орендної плати.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 9016 від 14.10.2014 року), в якому просить залишити апеляційну скаргу НВФ «Бусол» ТОВ без задоволення.

Відповідач про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Свого представника до суду не направив.

Відповідач надав клопотання в якому зазначає, що у зв'язку із терміновим відрядженням представника НВФ «Бусол» ТОВ за межі області для участі у наукових заходах, НВФ «Бусол» ТОВ позбавлене можливості на участь у судовому процесі, в зв'язку з чим просить перенести розгляд справи.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представника відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника за наявними матеріалами у справі.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали відзив на апеляційну скаргу та просили оскаржуване рішення місцевого суду залиши без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, а також дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 01 травня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1-0-2012 нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 178,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 47, з них площею 178,7 кв.м. на четвертому поверсі корпусу ВТК, що перебуває на балансі Інституту, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від "01" лютого 2012 року і становить за незалежною оцінкою станом на 01 лютого 2012 року, 482500,00грн., розміщене за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 47.

Майно передається в оренду з метою використання під виробництво та офіс (бухгалтерія) (п. 1.2 договору).

Згідно акту від 01.05.2012 року НВФ "Бусол" ТОВ прийняв у користування приміщення площею 178,7 кв.м. на четвертому поверсі корпусу ВТК (згідно експертної оцінки), що знаходиться на балансі ФТІНТ НАН України за адресою: 61103, м. Харків, пр. Леніна, 47.

ФТІНТ НАН України свої обов'язки по договорам виконав в повному обсязі. Однак НВФ "Бусол" ТОВ порушив п. 5.4. договору № 1-О-2012 від 01.05.2012 р. стосовно своєчасності та повноти сплати орендної плати. У зв'язку з чим ФТІНТ НАН України подав до НВФ "Бусол" ТОВ претензії № 3 від 28.01.2014 р., № 17 від 05.03.2014 р., № № 18, 19, 20 21, 22, 23, 24, 25, 26 від 26.05.2014 р. На вказані претензії від НВФ "Бусол" ТОВ відповідей не надходило.

Відповідно п. 3.1. договору № 1-О-2012 від 01.05.2012 р. орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.10.95 р. № 786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди - березень 2012 р. 4560,72 грн.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.3.4. договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця.

НВФ "Бусол" ТОВ не сплатив орендні платежі та пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів за договором № 1-О-2012 від 01.05.2012 р. за період: грудень 2013 р. та січень - червень 2014 р. НВФ "Бусол" ТОВ порушив п. 5.4. договору № 1-О-2012 від 01.05.2012 р. стосовно своєчасності та повноти сплати орендної плати.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.4. договору передбачено , що орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищевстановлені фактичні обставини справи та вимоги законодавчих актів дають підстави суду апеляційної інстанції, що вимоги у сумі 40321,73 грн. заборгованості з орендної плати за грудень 2013 року - червень 2014 року, 2259,90 грн. - пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що заборгованість по договору відсутня, оскільки мають місце переплати по іншим договорам оренди, які укладалися між сторонами до 2012 року, не може бути прийнято колегією суддів до уваги. Предметом даної справи є стягнення боргу по договору оренди № 1-0-2012 від 01.05.2012 року. В даній справі не розглядається стягнення боргу по іншим договорам. Відповідачем не надано доказів припинення зобов'язання по сплаті боргу за вказаним договором в зв'язку з можливим існуванням переплати по іншим договорам.

При таких обставинах колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, тому рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2014 року у справі №922/3095/14 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2014 року у справі №922/3095/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 26.11.2014 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.