ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2014 р. м. Київ К/800/7913/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Олексієнко М.М., Олендер І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.11.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р., постановлених за заявою Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язання здійснювати відповідні виплати довічно або до змін розміру вказаної державної допомоги.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.02.2011р. позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» за період з 11.07.2010р. по 01.02.2011р., з урахуванням проведених виплат.

У жовтні 2013р. Автозаводський відділ Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на користь позивача кошти здійсненого перерахунку пенсії за рішенням суду в сумі 1122,21 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.11.2013р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р., заяву Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на користь позивача нараховану, але не виплачену пенсію за період з 11.07.2010р. по 01.02.2011р. в сумі 1122,21 грн.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання встановлення способу виконання рішення. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання судового рішення.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено виконання Державною казначейською службою України рішення суду зобов'язального характеру, що унеможливлює виконання зазначеної постанови суду без зміни порядку і способу його виконання.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна.

Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України та вимоги заяви державного виконавця, заявник просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.02.2011р.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що виконання відповідачем постанови суду неможливе через відсутність фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання зазначеної постанови суду можливе, хоча й за певних умов, а отже підстави для зміни способу виконання рішення суду відсутні.

Аналіз оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій свідчить про те, що суди, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінили її суть.

Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 229, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.11.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р. скасувати.

В задоволенні заяви Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: М.М. Олексієнко

І.Я. Олендер