УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/4037/14-ц Головуючий у 1-й інст. Адамович О. Й.
Категорія 30 Доповідач Борисюк Р. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.
суддів Галацевич О.М., Матюшенка І.В.
з участю секретаря
судового засідання Ходаківської О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, в якому просив стягнути на його користь з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області 3900 грн. завданої матеріальної шкоди та 30 000 грн. заподіяної моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що на підставі постанов державного виконавця ВДВС Житомирського районного управління юстиції від 30.10.2012 року, від 21.01.2013 року та від 07.02.2013 року по виконавчому провадженню № 26234967 було стягнуто з його пенсії витрати в сумі 3900грн. Оскільки, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року, яка засилена ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2013 року, вказані вище постанови державного виконавця визнанні незаконними та скасовані, то стягнуті кошти підлягають відшкодуванню.
Крім того, враховуючи, що державним виконавцем були винесенні незаконні постанови на підставі яких здійснювалися відрахування з пенсії, йому завдано моральних страждань через недоотримання пенсії в належних розмірах, що призвело до погіршення здоров'я, а тому просить також відшкодувати спричинену моральну шкоду.
Заявою від 02.10.14 року позивач просив залишити без розгляду його вимоги щодо стягнення 1670 грн. матеріальної шкоди, у зв'язку з чим суму стягнення він зменшив до 2230 грн. матеріальної шкоди (а.с.83).
Ухвалою суду від 02.10.14 року позов в частині стягнення 1670 грн. залишено без розгляду.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2014 року позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь ОСОБА_2 2230 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної шкоди, також вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема положень ст.ст. 1167, 1173, 1174 ЦК України. Крім того, судом не було враховано того, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦПК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Із роз'яснень, що містяться в п.п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.05.2001 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" слідує, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, тощо.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
За правилами ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи, що на виконанні у відділі ДВС Житомирського районного управління юстиції (далі ВДВС Житомирського РУЮ) знаходився виконавчий лист № 2-1625, виданий 24.12.2010 року Житомирським районним судом, про зобов'язання ОСОБА_2 звільнити водовідвідний канал, привести його в попередній стан, відповідно до існуючого плану.
18 квітня 2011 року постановою державного виконавця ВДВС Житомирського РУЮ по вказаному виконавчому документу відкрите виконавче провадження ВП № 26234967 та надано боржнику термін добровільно виконати рішення суду до 24.04.2011 року.
16 жовтня 2012р. державним виконавцем, з участю стягувача ОСОБА_3, боржника ОСОБА_2, і понятих було складено акт про те, що станом на 16.10.2012 року боржником самостійно закінчені роботи по розширенню, поглибленню та розчищенню водовідвідного каналу, що здійснювалося в межах виконавчого провадження, що свідчить про факт виконання рішення суду (а.с.39).
30 жовтня 2012 року по виконавчому провадженню державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 1670,00 грн. ( а.с.74). Крім того, 07.02.2013 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника 560 грн. витрат на проведення виконавчих дій, а саме постановлено: "Утримання проводити щомісячно по 20% з пенсійного нарахування, починаючи з лютого 2013 року і перерахувати на депозитний рахунок відділу ДВС Житомирського РУЮ в сумі 560,00 грн." (а.с.73).
31 жовтня 2012 року ВДВС Житомирського РУЮ на підставі п.8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" дане виконавче провадження було закінчено.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року у справі №806/4025/13-а за позовом ОСОБА_2 до ВДВС Житомирського РУЮ, третя особа: ОСОБА_3, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2013 року, вказані вище постанови відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції від 30.10.2012 року, від 21.01.2013 року та від 07.02.2013 року визнані протиправними та скасовані, як такі, що були прийняті з порушенням Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З матеріалів справи вбачається, що незважаючи на незаконність вказаних вище постанов державного виконавця, вони були виконанні, у зв'язку з чим з пенсії позивача головним управлінням пенсійного фонду України в Житомирській області були відраховані за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року 2230 грн., в тому числі - 1670 грн. згідно постанови від 21.01.2013 року та 560 грн. згідно постанови від 07.02.2013 року (а.с.81).
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що умисними діями відповідача ВДВС Житомирського РУЮ заподіяна позивачу матеріальна та моральна шкода.
Проте, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд в повній мірі не врахував роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.05.2001 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Зокрема, судом не враховано характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), співмірність розміру відшкодування моральної шкоди розміру майнової шкоди, засад розумності, виваженості та справедливості, майновий стан відповідача та інші обставини справи.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне зменшити визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди до 1000 грн.
Таким чином, відповідно до положень ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2014 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди з 5000 грн. до 1000 грн.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий Судді