Судове рішення #3967660
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

м. Чернівці                                                                                                     12 серпня 2008 р.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                                           Марчака В.Я.

суддів                                                                       Яцинюка В.Ф., Семенюка К.М.

за участю прокурора                                               ОСОБА_2

захисника                                                                ОСОБА_1

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у судовому розгляді скарги - прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_2 на постанову Городенківського районного суду від 27 липня 2007 року про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_4 від 09.07.2007 року і відмову в порушенні кримінальної справи щодо судді ОСОБА_3,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

Оскаржуваною постановою скасована

Постанова прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 від 09 липня 2007 року про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 375 КК України стосовно судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 та відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно останньої. Постановою суду встановлено відсутність приводів та підстав для порушення щодо ОСОБА_3 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 9 серпня 2007 року постанову Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2007 року про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови прокурора

 

Справа №10-130 /2008р.                           Головуючий у І інстанції: Стефурак М. Є.

Категорія: ч.2 ст. 375 КК України                                 Доповідач: Марчак В.Я.

 

2

відділу прокуратури області ОСОБА_4 від 09.07.2007 року і відмову в порушенні кримінальної справи щодо судді ОСОБА_3 залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 20 травня 2008 року частково задоволено касаційне подання прокурора, ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 9 серпня 2007 року про залишення без зміни постанови Городенківського районного суду Івано-Франківської області про порушення кримінальної справи за ст. 375 ч. 2 КК України стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, скасовано, а матеріали за її скаргою надіслано на новий апеляційний розгляд. Ухвалою Верховного Суду України встановлено порушення апеляційним судом Івано-Франківської області вимог ст. 377 КПК України при винесенні своєї ухвали, дана вказівка про перевірку усіх доводів, викладених прокурором у апеляції, а також у його касаційному поданні при новому апеляційному розгляді.

Першим заступником Голови Верховного Суду України ОСОБА_5 визначено підсудність зазначеної справи апеляційному суду Чернівецької області.

У апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та надсилання матеріалів на новий судовий розгляд. Апелянт посилається на те, що справа порушена відповідно вимог законодавства. Приводом для порушення кримінальної справи проти ОСОБА_3 стали заяви ТзОВ «ЗТЛ», ТзОВ «Мдіна», ТзОВ «Будімпекс», що є законним та належним чином оформленим джерелом, підтвердженим довідкою про суму заподіяних збитків. Апелянт вважає підтвердженим факт постановления суддею завідомо неправосудної ухвали, який потягнув тяжкі наслідки - дискредитація суддею ОСОБА_3 системи правосуддя, виконання зазначеної постанови державною виконавчою службою у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, що спричинило інтересам юридичних осіб ТзОВ «СП МДМ», ТзОВ «ЗТЛ», «ТзОВ «Мдіна», ТзОВ «Будімпекс» матеріальні збитки на загальну суму 614 507, 66  грн.  Крім того, Городенківським районним судом Івано-Франківської області при розгляді скарги ОСОБА_3 порушено вимоги ст. 236-8 КПК України, оскільки він розглянув і заздалегідь вирішив питання, які повинні вирішуватись при розгляді справи по суті, вдався до оцінки доказів.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, ОСОБА_3 та її захисника, які просять визнати апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, для порушення кримінальної справи вимагаються передбачені законом приводи і підстави до порушення кримінальної справи. Підставами, зокрема, є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Об'єктивною стороною злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, є постановления суддею завідомо неправосудної ухвали, що спричинило тяжкі наслідки.

Оскільки зазначений злочин є умисним, то суб'єктивною стороною цього злочину є тільки прямий умисел, так, як особа усвідомлює, що постановляє

 

3

завідомо неправосудний судовий акт.

Як видно зі змісту постанови прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 від 9 липня 2007 року винесення суддею ОСОБА_3 6 листопада 2006 року завідомо неправосудної ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ТзОВ «СП МДМ», ТзОВ «ЗТЛ» частки у нерухомому майні розташованому за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівлі їдальні (корпус № 8), нежитлового приміщення № 263; заборони ТзОВ «СП МДМ», ТзОВ «ЗТЛ», ТзОВ «Мдіна», ТзОВ «Будімпекс» вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здавання в найм (оренду), використання, здійснення реконструкції та розпорядження в будь-який інший спосіб нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1; заборона будь-яким третім особам користуватися приміщеннями, які знаходяться в будівлі їдальні (корпус № 8), інвентарний № 1000094, розташованої за адресою АДРЕСА_1, а саме нежитлове приміщення № 263, літ. К - 4; заборона ТзОВ «СП МДМ», ТзОВ «ЗТЛ», ТзОВ «Мдіна», ТзОВ «Будімпекс» укладати будь-які інші правочини, направлені на відчуження та розпорядження нерухомим та рухомим майном, чим порушено ч. 1 ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність, розцінено як підстава для порушення відносно останньої кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Судова колегія вважає, що висновок прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області щодо наявності підстав для порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи за ч. 2 ст. 375 КК України є помилковим і суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що надані досудовим слідством матеріали справи не містять ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, та постанова про порушення кримінальної справи винесена всупереч вимогам ст. 94, 98 КПК України.

Зокрема, у постанові про порушення кримінальної справи не наведено об'єктивну та суб'єктивну сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, а тому суд першої інстанції, аналізуючи підстави до порушення кримінальної справи правильно визначив, що в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Неправосудним є такий судовий акт, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається. У матеріалах, які послугували підставою для порушення кримінальної справи знаходяться заяви від керівників

 

4

юридичних осіб про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 та довідки про заподіяння діями ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 614 507, 66  грн.  Але зазначені заяви та довідки про збитки об'єктивно нічим не підтверджені. Тобто в даному випадку відсутні елементи об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України: неправосудна ухвала, винесення якої спричинило тяжкі наслідки.

Посилання апелянта на умисність дій ОСОБА_3 при винесенні ухвали про забезпечення позову є помилковими, оскільки вони спростовуються наступним: зміст статей 122, 127, 151, 152, 153 ЦПК України не зобов'язує суддю, який розглядає справу перевіряти місце проживання сторін; зі змісту ч. 2 ст. 153 ЦПК України випливає, що заява про забезпечення позову розглядається обов'язково у присутності позивача тільки в тому випадку, коли вона подана до подання самої позовної заяви. З матеріалів, які надані колегії суддів, вбачається, що позовна заява та заява про забезпечення позову виготовлені 03.11.2006 року (а.с. 6-11), ухвала про відкриття провадження по справі та ухвала про забезпечення позову винесені 06.11.2006 року (а.с. 12, 92). Тобто, у цьому випадку суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, мала керуватися вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі; ухвала про забезпечення позову є, по-суті, похідним документом від позовної заяви, постановления якого вирішується негайно, в день її надходження, тільки за заявою позивачів; доводи апелянта про те, що ОСОБА_3, постановляючи ухвалу про забезпечення позову усвідомлювала, що постановляє завідомо неправосудний акт, та передбачала настання тяжких наслідків нічим об'єктивно не підтверджуються; скасовуючи заходи забезпечення позову ОСОБА_3 задовольнила заяву представника відповідача, діючи згідно вимог ЦПК України. Об'єктивно нічим не підтверджено, що ОСОБА_3 таким чином «укривала своє неправосудне рішення».

Аналізуючи постанову Городенківського районного суду від 27 липня 2007 року про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_4 від 09.07.2007 року і відмову в порушенні кримінальної справи щодо судді ОСОБА_3, колегія суддів не вбачає вказівок суду на докази та їх оцінювання.

Про передчасність порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 свідчить також те, що прокурор порушив її без ознайомлення із матеріалами самої цивільної справи № 2-1180/06 за позовомОСОБА_6, ТзОВ «Задніпровський металокерамічний завод» та ТзОВ «Макс Лайн» до ОСОБА_7,ОСОБА_8, ТзОВ «СП МДМ», ТзОВ «ЗТЛ», ТзОВ «Мдіна», ТзОВ «Будімпекс», про погодження реконструкції приміщень та фасаду будинку з співвласниками та визнання дій відповідачів щодо проведення реконструкції незаконними.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України господарські суди та наукові інституції не мають повноважень ревізувати рішення судів загальної юрисдикції, тому рішення господарського суду Запорізької області, яке стосується незаконності дій Державної виконавчої служби у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, та висновок кафедри цивільного права та процесу юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника не беруться

 

5

колегією суддів до уваги.

Отже, суд першої інстанції повно, об'єктивно і всебічно дослідив приводи і підстави до порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, дав їм правильну юридичну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для порушення кримінальної справи щодо судді ОСОБА_3

Безумовно, при прийнятті позовної заяви та відкритті провадження суддею ОСОБА_3 порушено вимоги ст. 114 ЦПК України, про виключну підсудність, що потягнуло розгляд заяви про забезпечення позову. Але, колегія суддів вбачає у цьому судову помилку, яка не може бути підставою кримінальної відповідальності судді, оскільки у діях ОСОБА_3 відсутні об'єктивна та суб'єктивна сторони злочину.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 236-8, 365, 366, 379, 382 КПК України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляцію прокурора, який брав участь у судовому розгляді скарги - прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Городенківського районного суду від 27 липня 2007 року про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_4 від 09.07.2007 року і відмову в порушенні кримінальної справи щодо судді ОСОБА_3 - без змін.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація