Суддя першої інстанції - Кірієнко В.О.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
16 січня 2009 року справа № 2а-19833/08/0570
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сухарька М.Г.
при секретарі судового засідання |
Фаліні І.Ю. |
за участю представників: |
|
від позивача: |
ОСОБА_1 |
від відповідача: |
не з'явився |
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації |
на постанову Донецького окружного адміністративного суду |
|
від |
21 жовтня 2008 року |
по адміністративній справі |
№ 2а-19833/08 (суддя Кірієнко В.О.) |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
до |
Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації |
про |
стягнення з управління недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2002-2008 роки в розмірі 6582,00 грн. |
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року по справі № 2-а-19833/08 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації задоволений частково, внаслідок чого стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2002 - 2005р., 2007р. в сумі 5261,50грн. за рахунок державного бюджету. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Скаржник просив справу розглянути за його відсутністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1(арк. справи 6). Позивач є інвалідом 3 групи (довідка обласної МСЕК№ 090293 від 12.04.07р.), йому була призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 3 групи інвалідності, пов'язаною з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідачем 26.11.2003р., 29.04.2004р., 30.12.04р., 19.10.05р., 18.07.06р., 30.07.07р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2002-2004рр. в сумі 21,50грн. за кожен рік, за 2005-2007рр. по 90грн., розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 3 групи допомоги у розміри чотирьох мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги за 2002р. складав 185грн., за 2003р. - 205грн., за 2004р. - 237грн., за 2005р. - 332грн., за 2007р. - 440грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2002р. - 718,5грн., за 2003р. - 798,5грн., за 2004р. - 926,5грн., за 2005р. - 1306,5грн., за 2007р. - 1670грн.
Стосовно виплати допомоги на оздоровлення у 2006 році колегія суддів зазначає, що дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005р. "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було виплачено позивачеві допомога на оздоровлення в 2006 році в розмірі 90 грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.05р.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлювати інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 24, 94, 160,167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року по справі № 2а-19833/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року по справі № 2а-19833/08 залишити без змін.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 січня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Білак С.В.
Сухарьок М.Г.