Справа № 465/10949/13 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 22-ц/783/5456/14 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.
Категорія: 55
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Тропак О.В.,
суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,
за участю секретаря Іванової О.О.,
з участю: представника відповідача Титиаренка Ю.В.,
прокурора Гончара Б.С.,
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних сум при звільненні,-
в с т а н о в и л а :
20 листопада 2013 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» і з врахуванням письмової заяви про збільшення позовних вимог просила стягнути з відповідача в її користь середній заробіток за час затримки виплат належних коштів при звільненні за період з 22 березня 2013 року по 25 квітня 2014 року у сумі 24733 грн 50 коп ( а.с. 24, а.с.41). Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач працювала в Державному підприємстві « Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» на посаді інженера-конструктора. Наказом № 19-к від 10.02.2012 року звільнена з роботи за власним бажанням відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю. Франківським районним судом м. Львова видано 27 серпня 2012 року судовий наказ за № 2н/1326/1269/2012 про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 16531 грн. 71 коп., однак відповідач з позивачем не розрахувався. Франківським районним судом м. Львова видано 27 травня 2013 року виконавчий лист за № 2/465/847/13 про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у сумі 2514 грн. 76 коп. та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 16006 грн. 18 коп., а всього 18524 грн. 94 коп., однак по даному виконавчому листі відповідач з позивачем не розрахувався.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2014 року позов задоволено частково. Вирішено: стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут ( м. Львів, вул. Наукова, 7, ЄДРПОУ 14311429) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 25 квітня 2014 року в розмірі 24733 ( двадцять чотири тисячі сімсот тридцять три ) грн. 50 коп.; стягнути з Державного підприємства « Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут ( м. Львів, вул. Наукова, 7, ЄДРПОУ 14311429) в дохід держави 243, 60 грн. судового збору.
Рішення суду оскаржив в апеляційному порядку відповідач ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позовні вимоги без задоволення з огляду на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права і висновки суду не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що на підприємстві існує значна заборгованість по заробітній платі перед працівниками, оскільки Франківським відділом Державної виконавчої служби ЛМУЮ відкрите зведене виконавче провадження- ЄДРВП № 15026541, при виконанні виконавчих документів, що об'єднанні в зведене виконавче провадження згідно постанов від 20.10.2008 року, 17.03.2009 року, 04.03.2011 року, 20.09.2011 року, 10.04.2012 року на всі, без винятку, розрахункові рахунки підприємства накладено арешт, що унеможливило вчасну виплату відповідачем заробітної плати працівникам, в тому числі і позивачу. Суд першої інстанції помилково не врахував факт арешту всіх рахунків підприємства за період, на який посилається ОСОБА_4, а саме, 22.03.2013 р.- 25.04.2014 року. У зв'язку із вищенаведеним відповідач вважає, що його вина відсутня. Вважає, що суд першої інстанції не надав жодної юридичної оцінки постанові Державної виконавчої служби про арешт рахунків підприємства та листу начальника ВПВР управління ДВС ОСОБА_5, оскільки це є доказами того, що з квітня 2012 року і по сьогоднішній день усі без винятку рахунки та майно підприємства знаходяться під арештом і зведене виконавче провадження не завершено. Також, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача про той факт, що ОСОБА_4 по виконавчому провадженню ВП № 35634996 від 10.12.2012 року на день прийняття рішення вже отримала 24 714 грн. заробітної плати, яку позивач не заробила в ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут». Це провадження було відкрито помилково по поданню Франківської прокуратури м. Львова, яке продублювало інше провадження, що було відкрито за позовом самої ОСОБА_4 Обидва ці провадження виконані, однак позивач відмовилася повернути безпідставно отримані кошти в добровільному порядку. Водночас, в своєму рішенні суд першої інстанції взяв до уваги розрахунок середнього заробітку здійснений позивачем самостійно. Суд не врахував подані ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» докази про режим неповного робочого часу на підприємстві, а саме, при розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 помилково не був врахований режим роботи підприємства ( кількість робочих днів в ДП«Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут») після звільнення ОСОБА_4 за період 22.03.2013 р.- 25.04.2014 р. Відповідно до наказів про режим роботи підприємства кількість робочих днів в ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» за вказаний ОСОБА_4 період складає 13 днів. При розрахунку потрібно середній заробіток 89 грн. 94 коп. помножити на 13 днів, як передбачає постанова , а не на 275 днів, як у рішенні суду. Звідси випливає, що сума середнього заробітку за час затримки складає: 1169 грн. 22 коп. Вважає, що позовні вимог щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за період 22.03.2013 р. - 25.04.2014 р. є безпідставними, оскільки відсутня така необхідна підстава відповідальності підприємства, що передбачена ст. 17 КЗпП України як вина.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.
Ухваливши про часткове задоволення позову, суд першої інстанції фактично позовні вимоги задовольнив повністю, оскільки як позивач ( а.с. 24), так і його представник ( а.с. 41) просили стягнути з відповідача 24733 грн 50 коп , і суд так і стягнув.
Колегія суддів вважає, що у справі були підстави для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача в користь позивача сум середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 02.04.2013 року по 05.02.2014 року , у зв»язку з наступними обставинами.
Як встановлено у суді апеляційної інстанції, рішенням Франківського районного суду від 27 травня 2013 року ( аркуші 152-153, 162-163 справи № 2/465/847/13), з відповідача стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 16006,18 гривень за період з 11.02.2012 року по 02.04.2013 року.
У судовому засіданні 19 травня 2014 року судом першої інстанції було задоволено клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи постанови про закінчення виконавчого провадження у зв»язку з проведенням з позивачем 28.01.2014 року розрахунку по заборгованості по заробітній платі, належній позивачеві на дату звільнення-10.02.2012 року, і представник позивача в цьому ж судовому засіданні визнав , що кошти належні позивачеві по судовому наказу від 27.08.2012 року були нею отримані , однак у матеріалах цивільної справи копія постанови від 05.02.2014 року про закінчення виконавчого провадження відсутня. З метою забезпечення повноти розгляду справи апеляційним судом були вжиті заходи для надання оцінки постанові про закінчення виконавчого провадження і було встановлено, що 05.02.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 2н/1326/1269/2012 , виданого Франківським районним судом м. Львова 27.08.2012 року, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 16531,71 грн у зв»язку з перерахуванням 28.01.2014 року коштів стягувачеві.
Отже, період, за який позивач набула право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, це період з 03.04.2013 року по 05.02.2014 року, а не період з 22 березня 2013 року по 25.04.2014 року, як помилково вважала позивач і з чим необґрунтовано погодився суд першої інстанції.
Посилання представника позивача на те, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 25.04.2014 року з тих підстав, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 27 травня 2013 року позивачеві присуджено з відповідача 2514 грн 76 коп компенсації за втрату частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів її виплати , і що ця сума станом на 25.04.2014 року позивачеві не виплачена, на думку колегії суддів, не можуть слугувати підставою для застосування правових наслідків, встановлених ст.117 КЗпП України, оскільки грошові кошти в сумі 2514 грн 76 коп не є коштами, які належали позивачеві від відповідача на день звільнення -станом на 10.02.2012 року.
Колегія суддів вважає, що розрахунок сум середнього заробітку, належного позивачеві за період з 03.04.2013 року по 05.02.2014 року, необхідно провести у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів від 08.02.1995 року № 100.
Згідно доказів у справі середньомісячний заробіток позивача перед звільненням за 16 робочих днів місяця становив 1439 грн 04 коп ( 89,94 грн середньоденний заробіток * 16 роб. днів = 1439,04 грн) .
Згідно робочого календаря, наданого відповідачем, у квітні 2013 року було 22 робочих дні, а позивачеві належить право на отримання середнього заробітку з 03.04.2013 року по 30.04.2013 року, тобто за 20 робочих днів.У зв»язку середньомісячним числом робочих днів перед звільненням позивача в кількості 16 робочих днів, позивачеві слід виплатити середній заробіток за 14,54 робочих дні ( 16/22= 0,7272 ; 20 днів * 0,7272 = 14,54 дні).
Згідно робочого календаря, наданого відповідачем, у лютому 2014 року було 20 робочих дні, а позивачеві належить право на отримання середнього заробітку з 01.02.2014 року по 05.02..2014 року, тобто за 3 робочих днів У зв»язку середньомісячним числом робочих днів перед звільненням позивача в кількості 16 робочих днів, позивачеві слід виплатити середній заробіток за 2,4 робочих дні ( 16/20= 0,8 ; 20 днів * 0,08 = 2,4 дні).
Має позвиач право і на отримання середнього заробітку за період травня-груудня 2013 року та січня 2014 року, тобто за 9 місяців.
Відтак, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.04.2013 року по 05.02.2014 року, а саме за 9 місяців та 16,94 робочих днів( 14,54 дні + 2,4 дні = 16,94 дні).
Виходячи із середньомісячного заробітку 1439,04 грн , середній заробіток за 9 місяців становить 12951,30 грн ( 89,94 * 9 міс. = 12951,30 грн)
Виходячи із середньоденного заробітку 89,94 грн, середній заробіток за 16,94 дні становить 1523,58 грн ( 89,94 грн * 16,94 дні = 1523,58 грн).
Отже за період затримки розрахунку при звільненні за період з 03.04.2013 року по 05.02.2014 року позивачеві належить всього 14474,88 грн (12951,30 грн + 1523,58 грн = 14478,88 грн). Вказана сума визначена без урахування податків й інших обов»язкових платежів.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що в не проведенні з відповідачем розрахунку в день звільнення немає вини відповідача, не можуть бути прийняті до уваги з врахуванням наступних обставин.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 27.05.2013 року у цивільній справі № 2/464/847/13 за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» ( а.с. 22), яке набрало законної сили 07.06.2013 року ( а.с.7) було встановлено наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зважаючи на те, що вина відповідача у порушенні вимог ст.116 КЗпП України була встановлення судовим рішенням у цивільній справі , що набрало законної сили , то ця обставина має преюдиціальне значення для вирішення цієї цивільної справи, рішення у якій переглядається апеляційним судом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи; не доведено обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, та, крім цього, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, що у відповідності до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування оскарженого рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 25 квітня 2014 року в розмірі 24733 (двадцять чотири сімсот тридцять три) грн. 50 коп і ухвалення в цій частині нового рішення.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п.1,2,3 ч.1 ст.309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2014 року в частині стягнення з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (м.Львів вул.Наукова,7, ЄДРПОУ 14311429) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 25 квітня 2014 року в розмірі 24733 (двадцять чотири сімсот тридцять три) грн. 50 коп скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (м.Львів вул.Наукова,7, ЄДРПОУ 14311429) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 квітня 2013 року по 05 лютого 2014 року в розмірі 14474 (чотирнадцять чотириста сімдесят чотири) грн 88 коп. Вказана сума визначена без урахування податків й інших обов»язкових платежів.
В іншій частині рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: _______________ Тропак О.В.
Судді: ________________ Приколота Т.І.
________________ Федоришин А.В.