Справа №2-37/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі :головуючого-судді                   Васильєвої Т.М.

при секретарі                                               Теличко А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-я особа УДАІ ГУМВС України в м. Києві про визнання недійсним договору міни

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним, укладений між ним та відповідачем договір міни автомобіля з підстав, передбачених ст. 57 ЦК України (1963 року). Свої вимоги обгрунтовує тим, що при укладанні даного договору відповідач його обманув, оскільки отриманий за договором міни автомобіль у нього вилучили працівники міліції так, як він був угнаний в Молдові.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з»явився, за вказаною в позові адресою не розшуканий, по м. Києві та області зареєстрованим не значиться.

Представник третьої особи просив слухати справу в свою відсутність.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

25 лютого 1992 року між сторонами укладено договір міни автотранспортного засобу, за яким позивач обміняв належний йому автомобіль марки М 2141201, держномер НОМЕР_1, 1991 року випуску, № двигуна НОМЕР_2, № шассі НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_4на належний відповідачу автомобіль марки ГАЗ 2410, держномер НОМЕР_5, 1990 року випуску, № двигуна НОМЕР_6, № шассі НОМЕР_7, № кузова Б/Н.

Вказаний договір міни посвідчений начальником MPEB ДАІ Залізничного району м. Києва.

Відповідно до вимог ст. 57 ЦК України (1963 року), угода. укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин змушений був укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

В судовому засіданні позивач зазначав, що відповідач його обманув, оскільки в договорі міни вказано, що обмінні автомобілі нікому не продані і під забороною арешту не перебувають. Хоча автомобіль відповідача і був викрадений у Молдові та дуже швидко обміняний останнім.

Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» №3 від 28.04.1978 року зі змінами в п.12 ... під обманом при вирішенні спорів про визнання угоди недійсною з підстав ст..57 ЦК України (1963 року) під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

2

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2003 року встановленого відповідач придбав спірний автомобіль 25 січня 1992 року через комісійний магазин №1 ВАТ «Авентін», який 25 лютого 1992 року обміняв на належний позивачу автомобіль.

Тому посилання позивача на ту обставину, що відповідач ввів його в оману при укладанні договору міни щодо природи належності автомобіля саме йому, та щодо того, що відповідачу було відомо про угон цього автомобіля та його розшуку органами поліції Молдови, на думку суду є безпідставними та недоведеними.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні позивачем не надано доказів, що спірний договір міни був укладений між ним та відповідачем внаслідок обману, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі ст..57 ЦК України (1963 року), керуючись ст.. ст. 10, 59, 60, 169, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.