Справа  №2-1058/09

                                                                                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02 лютого 2009 року                                                                                   м. Запоріжжя

            Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                          Дзярук М.П.,

при секретарі:                                                                                                  Делаловій О.М.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

     В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 11.11.1996 року вона одружилась з відповідачем. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка буде проживати з позивачем. Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені в лютому 2003 року, через відсутність взаєморозуміння та постійні сварки. Позивач просить розірвати шлюб між нею і відповідачем. Витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС позивач просить покласти на  відповідача.

Відповідач позов визнав повністю, про що зазначив в попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення про задоволення позову в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 цього ж Кодексу у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

            Суд вислухавши  пояснення  позивача, відповідача,   дослідивши інші докази  по справі вважає, що  позов підлягає задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу сторони одружені з 11.11.1996 року, про що Рудянською сільською радою Сквирського району Київської області, зроблений актовий запис № 9. Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження., яка  проживає з  позивачем. Шлюбні відносини між сторонами припинені в лютому 2003 року, позивач відновляти їх не має наміру, тому що збереження сім'ї буде суперечити її інтересам та інтересам дитини. Шлюб у них  перший.

У відповідності зі ст. 112 СК України шлюб підлягає розірванню, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Таким чином, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а її позов таким, що підлягає задоволенню.

Витрати з оформлення розірвання шлюбу в органах РАЦС суд, вважає за доцільне стягнути з  відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 112 СК України, ст. ст. 88,130,174, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

   В И Р І Ш И В:

            Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.

            Шлюб, зареєстрований 11.11.1996 року Рудянською сільською радою Сквирського району Київської області (актовий запис № 9) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 держмито в сумі 08 грн. 50 коп., ОСОБА_1 від аналогічних витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в  розмірі 16 грн. (08 грн. 50 коп. - державне мито, 7 грн. 50 коп. -  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя:                                                                                                         М.П.Дзярук