Справа №1-25/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2008 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                судді                   Чуйко О.Г.

при секретарі                                                            Овсеп"ян Т.В. Даниленко М. Дяченко В.А. Расулової С. Ф.

за участю прокурора                                                Власова І.В. Шабаліна М. В.

захисника                                                                 ОСОБА_2

представника потерпілого                                      ОСОБА_3

цивільного відповідача                                            ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уро­дженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина Украї­ни, освіта середня, одруженого, працюючого у ЗАТ "Хоумейкерс 99", водієм, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Білоцерківського міського народного суду Київської області від 23.12.1989 року за ст. 215 ч. 1 КК України (в ред. 1960 року) 2-х ро­ків виправних робіт, з утриманням з заробітної плати 20 %, та позбав­лення права керування транспортним засобом на три роки в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.06 2006 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, керу­ючи технічно справним автомобілем ГАЗ-33023 д. н. НОМЕР_1, зі швидкі­стю, приблизно, 40 км/г. рухався по проїзній частині вулиці Артема з боку Львівської площі в напрямку вулиці Пімоненка в м. Києві, та наближався до регульованими світлофорними об'єктами перехрестя вулиці Артема і вулиці Гоголівської. Грубо порушуючи вимоги пунктів 2.3 «Б», 8.7.3 "є" Правил до­рожнього руху України, введених в дію 1 січня 2002 року, проявив неуваж­ність до дорожньої обстановки, на забороняючий червоний сигнал світлофо­ру не зупинився перед вказаним перехрестям, продовживши рух виїхав ав­томобілем на вказане перехрестя, та наблизився до пішохідного переходу. При проїзді переходу передньою лівою стороною керованого автомобіля ОСОБА_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який рухався зліва на­право відносно напрямку руху автомобіля по регульованому пішохідному переходу на дозволяючий для пішоходів сигнал світлофора. В результаті проявленої грубої необережності з боку водія ОСОБА_1 та подальшого

2

наїзду, пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав в повному обсязі.

Суду показав, що 16.06.2006 року, він приблизно, о 15 год. 20 хв., їхав на автомобілі ГАЗ-33023 д.н. НОМЕР_1 по вул. Артема в напрямку вул. Пимоненка. Автомобіль ГАЗ-33023 д.н. НОМЕР_1, був в справному стані, від керування автомобілем не відволікався.

Проїхавши перехрестя з вул. Некрасівською, він продовжив рухатись по вул. Артема в напрямку вул. Пимоненка. Рухався в крайній лівій смузі, на відстані, приблизно, 50 см. від подвійної осьової смуги, зі швидкістю, приблизно, 40 км/год., швидкість автомобіля контролював по спідометру.

Під'їжджаючи до перехрестя вулиць Артема та Гоголівської, на відста­ні, приблизно, 50 м. до світлофорного об'єкту, він звернув увагу на те, що для його руху через перехрестя горить дозволяючий сигнал світлофора, та то­му не зменшуючи швидкості продовжив рух через перехрестя.

Також, він пояснив, що під'їжджаючи до перехрестя помітив, що за цим перехрестям, розташований регульований пішохідний перехід, яке горіло світло світлофорного об'єкта для пішоходів не бачив. Під'їжджаючи до перехрес­тя він знову звернув увагу на світлофорний об'єкт, на якому горіло зелене світ­ло. Проїхавши перехрестя вулиць Артема та Гоголівської, та в той момент коли його автомобіль вже повністю проїхав пішохідний перехід на проти буд. № 53, що по вул. Артема, він відчув глухий удар з лівого буку його автомобіля. Після цього, він одразу звернув увагу в лівий бік, та побачив, що ліве дзеркало склалось та розбилось. Після цього, він повільно зупинив автомобіль, щоб не створювати аварійної ситуації. Після повної зупинки автомобіля він вийшов, щоб подивитись що трапилось, та побачив як біля подвійної осьової смуги ле­жить чоловік, до якого підбіг, та намагався надати першу медичну допомогу.

Аналогічні показання підсудний давав в стадії досудового слідства.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_1, його вина доведена зібраними по справі доказами, а саме -

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні, який показав, що 16.06.2006 року, приблизно о 15 год. 20 хв. він повертався з дер­жавної рибної інспекції, яка знаходиться по вул. Гоголівській 41-а в м. Києві та повертався на роботу у м. Вишгород Київської області. Йому потрібно було перейти вул. Артема, та сісти на тролейбус № 18. По вул. Гоголівській він дійшов до перехрестя з вул. Артема в м. Києві, та підійшов до пішохідного пере­ходу через вул. Артема, що розташований напроти будинку № 44. Даний пі­шохідний перехід регулюється світлофорним об'єктом, який в цей час працював в автоматичному режимі.

Підійшовши до пішохідного переходу, він звернув увагу на те, що по ву­лиці Артема в напрямку Львівської площі утворився затор та автомобілі про­сувалися з дуже малою швидкістю. В зустрічному напрямі рух автомобілів відбу­вався без перешкод.

Дочекавшись, коли на світлофорному об'єкті, що розташований біля пішохідного переходу, загорілось зелене світло, він розпочав рух по пішохідно­му переходу на протилежний бік вулиці Артема. По пішохідному переходу, він переходив в темпі середнього кроку. Під час переходу, він звертав увагу на авто­мобілі, які стояли з лівого боку від нього, по напрямку до Львівської площі. Оскі­льки для пішоходів горіло зелене світло, всі автомобілі з цього боку не рухалися, він на них не звертав уваги.

3

Дійшовши до подвійної роздільної смуги, він зробив, приблизно, один чи два кроки вже на інший напрямок руху автомобілів, продовжуючи проходити на пішоходному переході на зелене світло, в цей момент його збив автомобіль мар­ки ГАЗ. Удар відбувся в праву ногу зі сторони дверцят водія. Від удару його від­кинуло на проїжджу частину, неподалік роздільної смуги. При цьому, звернув увагу на те, що автомобіль ГАЗ, який його збив ще проїхав деяку відстань.

Вважає, що водій автомобіля грубо порушив Правила дорожнього руху, своїми діями заподіяв матеріальну та моральну шкоду, оскільки внаслідок ДТП йому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, він довгий період часу лікувався і продовжує лікуватися по день розгляду справи судом. Просить стягну­ти безпосередньо матеріальну шкоду з підсудного в сумі 2546  грн. 35 коп., компен­сацію в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000  грн. ;

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який був очеви­дцем події, суду показав, що 16.06.2006 року, приблизно, о 15 год. 20 хв., він повертався від свого знайомого до дому. Щоб доїхати з вулиці Артема до ву­лиці Л. Руденко, що розташована в Харківському районі, йому необхідно було сіс­ти на тролейбус № 18 та доїхати до метро „Лук'янівська. Вздовж будинку № 57, він йшов до пішохідного переходу через вулицю Артема, який роз­ташований напроти будинку № 44 по вулиці Артема, щоб перейти на іншу сторону проїжджої частини дороги та сісти на тролейбус. Коли йшов до пішохід­ного переходу то звернув увагу на те, що по вулиці Артема в напрямку Львівсь­кої площі утворився затор автомобілів, які в цьому напрямку рухались дуже пові­льно.

Підходячи до пішохідного переходу, він звернув увагу на світлофорний об'єкт, що регулює прохід пішоходів через проїжджу частину вулиці Артема, та який розташований на проти будинку № 44. Він зупинився, закурив сигарету і в цей час на світлофорному об'єкті загорілось зелене світло. Він побачив як по пішохідному переходу почав переходити чоловік в дуже повільному темпі, із-за того, що автомобілі які їхали в напрямку Львівської пл. зупинились на пішохі­дному переході, на червоне світло світлофора. Коли цей чоловік вже підійшов до проїжджої пішохідного переходу з другого боку дороги, на світлофорному об'єк­ті, який регулює перехід пішоходів через вулицю Артема, горіло зелене світло , чоловік почав переходити по пішохідному переходу, в цей час автомобіль ГАЗ, який їхав в напрямку метро „Лук'янвська" збив вказаного чоловіка. Від удару пішохода відкинуло вперед по напрямку руху автомобіля ГАЗ, та автомобіль проїхавши деяку відстань зупинився. Після аварії, він по мобільному телефону почав викликати швидку медичну допомогу, та після того як приїхала швидка, залишив свої координати чоловіку якого збив автомобіль ГАЗ. Потерпілого раніше він не знав і ніколи не бачив. Також не був знайомий з підсудним, в зв»яязку з цим підстав для його оговору він не має. Категорично підтвердив, що в момент наїзду автомобіля на пішохода, на світлофорному об'єкті, який регулює перехід пішохо­дів через вулицю Артема, горіло зелене світло.

Вина ОСОБА_1 підтверджується також письмовими доказами по справі:

- даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 1743/е від 29.09.2006 року, згідно якого : „1. При изучении представленной меддокументации на имя ОСОБА_5, 1962 р., выявлены следующие теле­сные повреждения: открытый оскольчатьй перелом обеих костей правой голени в нижней трети со смещением отломков: перелом эпиметадиафиза правой больше-берцовой кости, перелом дистального конца диафиза правой малоберцовой кости, с наличием обширной рваной ушибленой раны по передне-наружной поверхно­сти правого голеностопного сустава и вывихом правой стопы. 2.3.4.5. Опи­санные повреждения причинены тупым предметом, могли образоваться при ав-

4

томобильной травме, при столкновении движущегося транспорта с пешеходом, в срок и при обстоятельствах, указанных в постановлении и относятся, как не опа­сные для жизни, но вызвавшие длительное расстройство здоровья, так как для сращивания переломов необходим срок свыше 21 дня, к телесным повреждени­ям СРЕДНЕЙ степени тяжести".;

/а. с. 30-32 т. 1/ Висновок судово-медичної експертизи по ступіні тяжкості тілесних ушкод­жень потерпілому ОСОБА_5. суду підтвердив експерт ОСОБА_7

/а.с. 93-97 т.2/

-      матеріалами дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі - схемою ДТП,

протоколом огляду місця ДТП від 16.06.2006 року з підписами всіх учасни­

ків ДТП та додатками до нього

/а.с. 8-27 т.1/

-      даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_1

/а.с. 67-70 т.1/

-      даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_1

/а.с. 62-66 т.1/

-      даними, які містяться у протоколі відтворення обстановки та обста­вин події від 16.10.2006 року, за участю потерпілого ОСОБА_5

/а.с. 41-44 т.1/

-        протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.10.2006

року,

за участю свідка ОСОБА_6

/а.с. 52-56 т.1/

За клопотанням учасників процесу, судом проведено комплексну судово-медичну автотехнічну трасологічну експертизу, відповідно до якої вустановлено причинно-слідчий зв"язок між дорожньо-транспортною пригодою та наступивши ми наслідками для потерпілого, які виразилися у спричиненні останньому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

/а.с. 128-134/

Вивчивши та дослідивши зібрані про справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1в порушенні Правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5. середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 286 КК України правильною.

Невизнання вини підсудним ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, конкретні обставини справи, дані про особу ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, роботи, позитивно характеризується, раніше не судимий.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливе при застосуванні штрафу в межах ч.1 ст. 286 КК України / в ред. КК 2001 року/

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі

5

безпосередньо з підсудного ОСОБА_1, в частині стягнення компенсації за моральну шкоду - в частині, яка доведена в судовому засіданні. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, пе­редбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподатковуваних доходів грома­дян в сумі 1700  грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк І/один/ рік.

До набрання чинності вироку міру запобіжного заходу ОСОБА_1залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1на користь потерпілого ОСОБА_5матеріальну шкоду в сумі 2546  грн. , компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000  грн.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Вирок суду може бути оскаржено учасниками процесу до Апеляційно­го суду м. Києва протягом 15 діб через районний суд м. Києва.