Справа №: 343/2317/14-ц
Провадження №: 2/0343/871/14
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2014 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Керніцького І. І.,
секретаря - Оленюк Т. В.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми позики, відсотків, пені та інфляційних збитків за договором позики,-
в с т а н о в и в:
Позивач просить постановити рішення, яким стягнути стягнути солідарно з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_3 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на його користь, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 заборгованість за договором позики - 19205,48 (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ять гривень 48 коп.) та 243,60 грн. - сплаченого судового збору..
Свої вимоги мотивує тим, що між ним, ОСОБА_1 та відповідачкою - ОСОБА_2, згідно вимог ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, 08 березня 2013 року було укладено письмовий договір позики про отримання ОСОБА_2 від нього 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень під 8 % в місяць від суми позики. Про це було складено письмовий договір позики, а також про фактичне отримання грошей на руки ОСОБА_2 1. дала відповідну письмову розписку. Всі умови договору щодо надання та повернення позики були обумовлені та скріплені підписами сторін. Окрім того, договір позики забезпечувався порукою. Про поруку склав відповідну письмову розписку відповідач ОСОБА_3 та поручався за виконання грошових зобов'язань ОСОБА_2 Перші 2 місяці відповідачка ОСОБА_2 оплачувала відсотки згідно умов договору, не рахуючи затримок в декілька днів та нагадувань про оплату. Однак, пізніше зі сторони ОСОБА_2 були систематичні прострочки оплати відсотків. ОСОБА_2 постійно обіцяла йому найближчим часом погасити заборгованість, посилалася не певні обставини сімейного характеру, просила відстрочки. Він йшов на уступки, сподіваючись, що всі питання налагодяться і вона продовжить виконувати договір позики. Однак, ситуація із заборгованістю не змінювалася, а тому ним було подано позовну заяву до суду про стягнення з відповідачів заборгованості по процентах, пені згідно з вищезазначеним договором позики. Станом на 25.06.2014 р. ОСОБА_2, повернула йому прострочені проценти, пеню, судові витрати, а також інфляційні збитки. У зв'язку з цим ним була подана заява до суду про залишення відповідної позовної заяви без розгляду. ОСОБА_2, також обіцяла йому до кінця червня погасити більшу частину заборгованості, а пізніше - решту (не зважаючи на те, що вся сума позики повинна бути погашена до 08.03.2014 р. згідно з договором). Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 прострочила заборгованість по сплаті процентів, пені та самої суми позики із 26.06.2014 p.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги збільшив, зіславшись на те, що з часу подання ним позовної заяви пройшов певний термін, а тому, враховуючи те, що відповідний договір позики зберігає свою дію, а відповідачі всупереч обіцянкам продовжують порушувати умови зазначеного договору, то він бажає збільшити позовні вимоги в частині суми, що підлягає стягненню з відповідачів. Просив позов задоволити, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором позики в сумі 22849,80 гривень та 243,60 гривень сплаченого судового збору.
Відповідачі в судове засідання не прибули та не повідомили суд про причину своєї неявки, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчить копія списку № 882 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та розписка відповідачки від 03.11.2014 року.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. П.1 статті 1049 діючого Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. При цьому ч.2 п.1 ст.1049 Цивільного кодексу встановлює, що якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це.
Як вбачається з копії договору позики від 08.03.2013 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 кошти в сумі 15000 гривень під умову сплати 8 % на місяць від суми позики, що становить 1200 гривень.
Відповідачі неналежно виконувала взяті на себе боргові зобов'язання, що призвело до несвоєчасного та неповного його виконання.
Однак, як вбачається з поданою позивечем розпискою від 08.03.2014 року, ОСОБА_2 отримала на руки гроші в сумі 15 000 гривень згідно договору позики від 08.03.2014 року. Дані кошти зобов'язалась повернути згідно умов зазначеного договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до копії розписки про поруки від 08.03.2014 року, ОСОБА_3 поручився своїм особистим майном та доходами за виконання грошових зобов'язань ОСОБА_2 згідно договору позики, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08.03.2013 р.
Зокрема, відповідно до зазначеного позивачем у заяві про збільшення позовних вимог розрахунку, сума за договором позики від 08.03.2013 р., що утворилася станом на 03.11.2014 р. становить: 15000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) - сума позики; 5160 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят гривень) - процентів; 2074,80 грн. (дві тисячі сімдесят чотири гривні 80 коп.) - неустойки; 615 грн. (шістсот п'ятнадцять гривень) - інфляційних збитків, всього 22849,80 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок дев'ять гривень 80 коп.
Приймаючи до уваги ту обставину, що зобов"я зання позивачальника ОСОБА_2 було забезпечено розпискою про поруки, даною поручителем ОСОБА_3, відшкодування боргу повинно бути здійснено в солідарному порядку.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
На підставі ст. 526,554,1046 ЦК України, керуючись ст.ст. 208, 208, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми позики, відсотків, пені та інфляційних збитків за договором позики задоволити .
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, заборгованість за договором позики від 08.03.2013 р. в сумі 22849,80 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок дев'ять гривень 80 коп.) та 243,60 гривень сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з часу його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд. Особи, які приймали участь в праві, однак не були присутні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції на протязі такого ж строку з часу отримання копії рішення суду.
Суддя: