ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2014 р. Справа № 809/3611/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Руміша В.Я.,
представника позивача - Карпінця В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 106 498,19 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 106 498,19 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом станом на 06.11.2014 року по наступних платежах, а саме: по податку на додану вартість в сумі 19517,50 грн., по податку на доходи фізичних осіб в сумі 86 470,69 грн., та штрафних санкціях в сумі 510,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності відповідача на адресу суду не надходило. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та про можливість подання заперечення проти адміністративного позову. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.
За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований 24.10.2005 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.11.2014 року за № 19559757 (а.с. 7-8).
За фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується податковий борг, який становить 106 498,19 грн. Податковий борг відповідача станом на 06.11.2014 року рахується по наступних платежах, а саме: по податку на додану вартість в сумі 19517,50 грн., який виник внаслідок донарахування податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0004301700 від 06.08.2014 року, по податку на доходи фізичних осіб в сумі 86 470,69 грн., який виник внаслідок донарахування податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0004291700 від 06.08.2014 року та штрафних санкціях в сумі 510,00 грн., який виник внаслідок донарахування податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0004321700 від 07.08.2014 року
На підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, головним державним ревізором-інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ в Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. На підставі перевірки складено акт № 382/17/НОМЕР_4 від 29.07.2014 року (а.с. 19-20, 28-41). Відповідно до акту № 382/17/НОМЕР_4 від 29.07.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичною особою за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року начальником ДПІ в Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" №0004301700 від 06.08.2014 року, форми "Р" №0004291700 від 06.08.2014 року та форми "Р" №0004321700 від 07.08.2014 року, якими до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на суму 19517,50 грн., з яких 15614,00 - за основним платежем та 3903,50 грн. за штрафними санкціями, за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 86 470, 73 грн., з яких 69 040,58 - за основним платежем та 17 430,15 - за штрафними (фінансовими санкціями) та за платежем адміністративні штрафи та санкції на суму 510,00 грн. (а.с. 14-16). Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачу направлено поштою (а.с. 18). Згадані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися в адміністративному чи судовому порядку, а тому сума податкового боргу є узгодженою.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 16.4.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 5.4.1 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 129.1.1 статті 129 Податкового Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем в порядку пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 20.08.2014 року за №429-25, яку відповідач залишив без реагування (а.с. 13).
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Податковий борг відповідача складає 106 498,19 грн.
Заборгованість відповідача підтверджується актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичною особою за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року № 382/17/НОМЕР_4 від 29.07.2014 року (а.с. 19-20, 28-41), копією корінця податкового повідомлення-рішення №0004301700 від 06.08.2014 року (а.с. 14), копією корінця податкового повідомлення-рішення №0004291700 від 06.08.2014 року (а.с. 15), копіями розрахунків до податкових повідомлень-рішень (а.с. 10, 15), копією корінця податкового повідомлення-рішення №0004321700 від 07.08.2014 року (а.с. 16), копією корінця податкової вимоги від 20.08.2014 року №429 (а.с. 13), розрахунком суми позовних вимог (а.с. 9), обліковими картками платника (а.с. 10-12).
Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3. 95.4., статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.
Відповідно до вимог пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Пунктом 95.3. статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
В пункті 95.4. статті 95 даного Кодексу зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Податкового кодексу України, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 77763, АДРЕСА_1 Богородчанський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код НОМЕР_4 в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 106 498,19 (сто шість тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень 19 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 25.11.2014 року.