Справа № 296/8412/14-к

1-кп/296/352/14

Вирок

Іменем України

14 листопада 2014 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Аксьонова В.Є.

при секретарі Андрійчук С.Д.

за участю прокурора Шпетко Ю.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12014060020002701 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гуйва, Житомирського р-ну, Житомирської обл., українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє - 01.07.2010р. Корольовським районним судом м. Житомира за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, з врахуванням ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.07.2013 р. звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців,

за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2014 року, близько 11 години, ОСОБА_1, перебував на ринку «Житньому», за адресою пл. Житній ринок, в м. Житомирі, де проходячи поблизу «М'ясного павільйону» помітив раніше невідому йому ОСОБА_2, у якої була відчинена сумка, де знаходився мобільний телефон марки «NOKIA 107 RM - 961», що належить їй.

В цей же день, час та місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефону, що належить ОСОБА_2.

Реалізуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, близько 11 години ОСОБА_1 перебуваючи на ринку «Житньому», що за адресою в м. Житомирі, пл. Житній ринок,1, проходячи поблизу «М'ясного павільйону», впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими для сторонніх осіб, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «NOKIA 107 RM-961», що належить ОСОБА_2. Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_1 місце вчинення злочину залишив та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Вказаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 319 грн.00 коп..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою винуватість в чиненні вказаного вище злочину визнав повністю та дав покази які відповідають вищевикладеному.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів в добровільності їх позиції.

Обвинуваченому ОСОБА_1, роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження.

Виходячи з викладеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно статті 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування шкоди потерпілій, шляхом повернення майна.

Згідно статті 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, є рецидив злочину.

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, щиро розкаявся у вчиненому, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення, характеризується посередньо, перебуває на обліку в обласному центрі профілактики та боротьби зі снідом, потерпіла до обвинуваченого претензій не має та просить суворо не карати.

Враховуючи обставини справи, особу винного, ступінь суспільної небезпечності скоєного, обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням, того, що обвинувачений скоїв злочин під час умовно дострокового звільнення, що свідчить, що обвинувачений не став на шлях виправлення та перевиховання, а тому його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства в зв'язку з чим суд призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України до обраної ОСОБА_1 міри покарання частково приєднати два місяці позбавлення волі із не відбутої частини покарання, призначеної йому вироком Корольовського районного суду м. Житомира, від 01.07.2010 року за ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України та за сукупністю вироків призначити йому до відбування кінцеву міру покарання у вигляді одного року восьми місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід в вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Строк відбування, обраної ОСОБА_1 міри покарання, відраховувати з моменту звернення до виконання.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення, а засудженому до позбавлення волі , який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий суддя В. Є. Аксьонов