УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/1051/14-ц Головуючий у 1-й інст. Янчук В.В.

Категорія 19 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.,

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.,

при секретарі судового

засідання Ковальській Я.В.,

з участю представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Коростишівського районного суду від 10 жовтня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У червні 2014 року ПАТ„Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом. Позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами від 18.07.2006 року та від 10.01.2008 року в загальному розмірі 1524839,69 грн. і витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн. В обґрунтування позову зазначав, що у липні 2006 року на підставі кредитного договору Банк надав відповідачці кредит в сумі 35442 доллари США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних із терміном повернення до 18 липня 2013 року. У січні 2008 року на підставі іншого кредитного договору на ім"я відповідачки відкрито картковий рахунок з лімітом кредитування в 10000 долларів США. Кредитна лінія відкрита на строк до 10 січня 2009 року. Банк перерахував позичальнику обумовлені договорами кошти. Проте, відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у визначеній вище сумі.

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору від 10 січня 2008 року (а.с.42-44).

Ухвалою Коростишівського районного суду від 10 жовтня 2014 року зустрічний позов залишено без розгляду (а.с.82).

Рішенням Коростишівського районного суду від 10 жовтня 2014 року позов Банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договорами від 18.07.2006 року та від 10.01.2008 року в загальному розмірі 1524839,69 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування зазначеного рішення з ухваленням нового про відмову в позові про стягнення заборгованості: - на підставі договору від 18.07.2006 року за безпідставністю, за договором від 10.01.2008 року за пропуском строку позовної давності. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини, що мають значення для справи, не доведені, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що позивачем не доведено факт отримання нею кредиту в сумі 35442 долларів США. Суд безпідставно не взяв до уваги подану нею заяву про застосування строку позовної давності в частині вимог за кредитним договором за 2008 рік.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі кредитного договору від 18 липня 2006 року Банк надав відповідачці кредит в сумі 35442 долларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних із терміном повернення до 18 липня 2013 року (а.с.4).

10 липня 2009 року сторонами укладено додаткову угоду за №1 до зазначеного вище кредитного договору, за умовами якої з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника тимчасово на період з 10.07.2009 року до 10.07.2010 року сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати відповідно до графіка, що є невід"ємною частиною цієї угоди (а.с. 6-7).

За умовами іншого кредитного договору від 10 січня 2008 року на ім"я відповідачки відкрито картковий рахунок з лімітом кредитування в 10000 долларів США. Кредитна лінія відкрита на строк до 10 січня 2009 року (а.с.8).

Обидві зазначені угоди є чинними.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК).

Згідно зі ст.526 ЦК зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачка не заперечує факту невиконання умов кредитних договорів. За таких обставин суд обгрунтовано поклав на неї обов"язок погасити заборгованість, що утворилася внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов"язань.

Доводи апеляційної скарги про неодержання кредитних коштів в сумі 35442 долларів США спростовуються наданими Банком доказами. Зокрема, згідно з валютним меморіальним ордером від 19.07.2006 року вказані кошти були перераховані на рахунок позичальника. Крім того, зміст кредитного договору свідчить про те, що кредит виділявся для придбання позичальником автомобіля. І саме на підставі рахунка-фактури від 18.07.2006 року відповідачкою був придбаний автомобіль „Сузукі", зареєстрований в ОРЕВ УДАІ та в подальшому переданий нею в заставу Банку.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незастосування судом строків позовної давності, то такі доводи не заслуговують на увагу, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В даному випадку заяву про застосування строку позовної давності подано представником відповідача після розгляду судом першої інстанції даної справи.

Зокрема, 10 жовтня 2014 року справу було призначено до розгляду о 13 год.20 хв. (а.с.75).

У зв"язку з неявкою сторін в судове засідання в призначений час, справу розглянуто без їх участі (а.с.81).

Заяву про застосування строків позовної давності було зареєстровано в канцелярії суду лише о 13 год.37 хв., тобто, після закінчення розгляду справи.

За наведених обставин законних підстав для застосування строків позовної давності у суду не було.

Розмір заборгованості за кредитними договорами підтверджений розрахунками, які відповідачкою не оспорюються.

Характер спірних правовідносин судом першої інстанції визначений правильно. Обставини справи судом з'ясовані повно та всебічно. Зібраним у справі доказам дана належна оцінка. Будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.

Оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду від 10 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: