УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 8539/14/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Каралюса В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2014 року позовні вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про зобов'язання вчинити дії за період з 31 січня 2011 року по 24 січня 2014 року, - залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що він перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області, як пенсіонер по інвалідності з 31.01.2011 року. Пенсію йому було призначено відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу". 25 липня 2014 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії з врахуванням фактично отриманих виплат, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення. Відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови включити вказані суми в заробітну плату для призначення пенсії такими, що порушують її конституційні права, просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, як державному службовцю, з врахуванням усіх видів оплати праці на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування пенсії згідно норм чинного законодавства з 31 січня 2011 року. Крім цього, просила поновити пропущений строк звернення до суду, стягнути з відповідача в її користь судовий збір та звернути постанову суду до негайного виконання.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2014 року - позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, як державному службовцю, з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно норм чинного законодавства, починаючи з 25 січня 2014 року.

В задоволенні решти вимог позову, - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області, як одержувач пенсії за віком з 31.01.2011 року, згідно ст.37 Закону України "Про державну службу".

25 липня 2014 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії з врахуванням фактично отриманих виплат, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації. Відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії.

З довідки №5/44-900 від 18 липня 2014 року про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» вбачається, що позивач отримував у розрахунковому періоді виплати, в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію, з яких відраховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених норм свдчить, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім цього ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обумовлено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати , що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2014 року у справі №159/4634/14-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: C.М. Кузьмич

В.М. Каралюс