УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2014 року Справа № 9048/14/876
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання - Коцур В.К.,
за участю:
представника відповідача - Мельничука М.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі за позовом Державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство "Нововолинський ремонтно-механічний завод" звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008661700 від 23.07.2014 року, визнання дій щодо нарахування пені в сумі 151711,05 грн. по податку з доходів фізичних осіб протиправними та зобов'язати відповідача стронувати з інтегрованої картки податку з доходів фізичних осіб пеню в сумі 151 711,05 грн..
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно розрахунку штрафної санкції до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення встановлено, що її розмір за період з 01.10.2011 року по 31.10.2013 року складає 149 279,43 грн.. В свою чергу, п. 87.9 ст.87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу, або за рішенням суду у випадках передбачених законом. Податковий борг, згідно пп. 14.1.175 ст. 14 цього Кодексу, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій у їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Так, станом на 01.10.2011 року у позивача існував податковий борг по додатку на доходи фізичних осіб в розмірі 413308,44 грн. Таким чином, з врахуванням положень ПК України, відповідач зобов'язаний був зараховувати кошти визначені підприємством протягом 01.10.2011 року по 30.10.2013 року, як оплату поточних платежів з по додатку на доходи фізичних осіб в розмірі 597117,70 грн. на погашення податкового боргу з цього податку згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеному платником податків. Однак, в порушення зазначених вище норм Нововолинська ОДПІ визначила суму штрафної санкції з вищевказаного податку за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року з врахуванням дати перерахування поточних сум цього податку в сумі 597 117,70 грн., без урахувань наявності податкового боргу у підприємства по вказаному платежу станом на 01.10.2011 року в розмірі 413308,44 грн., який і мав погашатись в порядку черговості його виникнення. При цьому, позивач вказує на протиправність дій Нововолинської ОДПІ щодо нарахування пені по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 151711,05 грн., оскільки дане пеня вже стягувалась з рахунків підприємства в судовому порядку, а тому вважає її безнадійною податковою заборгованістю. Крім того, про нараховану суму пені позивачу стало відомо лише з актів перевірок, так як будь-яких повідомлень про її нарахування від податкового органу не надходило. Позивач вважає, що пеня нарахована відповідачем на суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, не може бути стягнута оскільки граничний строк (1095 днів) на її стягнення минув. Зважаючи на зазначене, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 23.07.2014 року за № 0008661700 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії по нарахуванню пені незаконними, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача стронувати нарахування в особовому рахунку по податку на доходи фізичних осіб пені в сумі 151711,05 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державне підприємство "Нововолинський ремонтно-механічний завод" подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що Нововолинською ОДПІ 10.07.2014 року було проведено планову виїзну перевірку ДП "Нововолинський РМЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року.
10.07.2014 року за результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки №564/2200/00179000, встановлено порушення ДП "Нововолинський РМЗ" пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, у зв'язку з чим підприємством в період з 01.10.2011 по 31.12.2013 роки не перераховано та не було своєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб.
На підставі зазначеного акта, Нововолинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008661700 від 23.07.2014 року, яким апелянту збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 149279,43 грн.
Зазначене податкове повідомлення рішення у вищестоячому порядку адміністрування по відомству відповідача не оскаржувалось.
Відповідно до положень п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст.162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
ДП "Нововолинський РМЗ", в силу вимог п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України, виступає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, а відповідно до ст. 162 ПК України, - є одночасно платником податку на доходи фізичних осіб.
Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1. ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до п.п. 168.1.5 п.168.1 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Пунктами 176.2 а, б ст.176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, серед іншого, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
ДП "Нововолинський РМЗ", як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, мало сплачувати (перераховувати) податок до бюджету під час виплати заробітної плати працівникам, а у випадку нарахування заробітної плати, але її не виплати, мало проводити перерахування податку до бюджету у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (строк сплати податкових зобов'язань, за якими податковий період складає один місяць обчислюється, виходячи з положень п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Як встановлено за матеріалами справи і зазначено в акті перевірки №564/2200/00179000 від 10.07.2014року, ДП "Нововолинський РМЗ" у період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року щомісяця нараховувало податок на доходи фізичних осіб, однак не повністю перераховувало його до бюджету.
Пунктом 1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, таким чином Нововолинською ОДПІ до позивача правомірно застосовані штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 23.07.2014 року №0008661700.
Відносно визнання дій Нововолинської ОДПІ щодо нарахування апелянту пені в сумі 151711,05 грн. по податку з доходів фізичних осіб протиправними, слід вказати наступне.
Згідно вимог ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (пп. 129.1.3). Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб. Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Як встановлено перевіркою, ДП "Нововолинський РМЗ" було порушено строки погашення узгодженого податкового зобов'язання з ПДФО, а саме: не своєчасне перерахування даного податку.
А тому, враховуючи вимоги ст. 129 ПК України, податковим органом за кожен звітний податковий період було окремо визначено пеню за порушення строків погашення узгодженого податкового зобов'язання з ПДФО.
В частині тверджень апелянта про неправомірне нарахування пені в період з 01.06.2009 року по 30.06.2010 року, таке на думку колегії суддів спростовується наступним.
Нововолинською ОДПІ було правомірно проведено планову виїзну перевірку ДП "Нововолинський РМЗ" за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, по наслідках якої було складено Акт №1130/74/2301/00179000. В ході проведеної перевірки було встановлено не своєчасне перерахування ПДФО в сумі 301450,66 грн. та нараховано до сплати пеню в сумі 29486,97 грн.
Договором № 92 від 27.08.2012 року про розстрочення податкового боргу, Нововолинська ОДПІ надала платнику розстрочення грошових зобов'язань на суму 29486,97 грн. (нарахованої пені).
Однак, на момент проведення планової виїзної перевірки ДП "Нововолинський РМЗ" результати якої оформлені Актом №564/2200/00179000 від 10.07.2014 року, заборгованість по ПДФО за основним платежем вже існувала. Податковим органом було надано платнику розстрочку по сплаті грошових зобов'язань лише на пеню в сумі 29486,97 грн., яка була нарахована за наслідками попередньої перевірки, а грошові зобов'язання по сплаті ПДФО залишались перебувати в основній заборгованості.
Відтак, встановленні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі № 803/1620/14- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: C.М. Кузьмич
В.М. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2014 року