КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа№ 910/14542/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Рудченка С.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Астрюхін К.А. (дов. № 71 від 21.08.2014 року);

від відповідача - Харченко С.В. (дов. №309122/01-1676 від 28.02.2014 року); Швець І.В. (дов. №300-20-3/09-6803 від 25.07.2014 року);

від третьої особи1 - не з`явились;

від третьої особи2 - Васильєв А.О. (дов. №53 від 21.03.2012 року);

від третьої особи3 - Трофименко М.Є. (дов. № 99-99-10-17/4 від 12.05.2014 року);

вільний слухач - ОСОБА_7 (дов. № 0000472 від 23.01.2010 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» та Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року

у справі №910/14542/14 (суддя В.В. Бондарчук)

за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України, м. Київ

до Антимонопольного комітету України, м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

1) Державна інспекція сільського господарства України, м. Київ

2) Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон», м. Миколаїв

3) Міністерство доходів і зборів України, м. Київ

про визнання недійсним рішення у справі №136-26.13/386-12 за № 321-р, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Державна адміністрація залізничного транспорту України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення у справі №136-26.13/386-12 за № 321-р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року залучено до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державну інспекцію сільського господарства України, товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (надалі - ТОВ «СП «Нібулон»), Міністерство доходів і зборів України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14542/14 позовні вимоги Державної адміністрації залізничного транспорту України задоволено. Визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету України у справі №136-26.13/386-12 від 03.06.2014 року за №321-р.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Антимонопольний комітет України не вчинив необхідного кола дій, направленого на отримання доказів по справі №136-26.13/386-12 під час перегляду рішення від 16.07.2013 року №576-р, внаслідок чого неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та дійшов помилкового висновку, що інформація, яка була надана позивачем, не спростовує висновків, встановлених рішенням №576-р, а докази, які Укрзалізниця планує отримати у Міндоходів, Держсільгоспінспекції та ТОВ «СП «Нібулон» не спростовує висновків Комітету, викладених у рішенні №575-р.

Не погодившись із вказаним рішенням, Антимонопольний комітет України подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року по справі №910/14542/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішення №321-р відсутні, рішення №321-р є законним, обгрунтованим та винесене без порушення норм матеріального та процесуального права, з посиланням на норми чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2014 року у справі №910/14542/13 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року по справі №910/14542/14 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.11.2014 року.

Також, не погодившись із вищевказаним рішенням, ТОВ «СП «Нібулон» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року по справі №910/14542/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом обставини справи досліджено не в повному обсязі, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права і порушення прав третьої особи-2 та заявника у справі про порушення законодвства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2014 року у справі №910/14542/13 апеляційну скаргу ТОВ «СП «Нібулон» на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року по справі №910/14542/14 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.11.2014 року; об'єднано апеляційні скарги Антимонопольного комітету України та ТОВ «СП «Нібулон» на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14542/14 в одне апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 05.11.2014 року.

30.10.2014 року через загальний відділ діловодства від позивача надійшов письмовий відзив, в якому він просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року по справі №910/14542/14 без змін.

04.11.2014 року представник ТОВ «СП «Нібулон» подав додаткові письмові по справі №910/14542/14.

05.11.2014 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 05.11.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті апеляційних скарг, просив суд відмовити у задоволенні апеляційних скарг. Представники відповідача просили задовольнити апеляційні скарги та скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року, представник третьої особи2 надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційні скарги. Представник третьої особи3 надав усні пояснення по суті спору, у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

В судове засідання 05.11.2014 року представник третьої особи-1 не з'явився, однак 03.11.2014 року подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 року у справі №910/14542/13 відкладено розгляд апеляційних скарг ТОВ «СП «Нібулон» та Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14542/14 року на 19.11.2014 року.

18.11.2014 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення №13401/3-14/27 від 17.11.2014 року ТОВ «СП «Нібулон».

19.11.2014 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України.

В судове засідання, призначене на 19.11.2014 року, з'явились представники позивача, відповідача, третьої особи2, третьої особи3. Представники відповідача та третьої особи2 підтримали вимоги апеляційних скарг, просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційних скарг, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Враховуючи належне повідомлення сторін, колегія суддів вирішила розглянути апеляційні скарги за відсутністю представника третьої особи1 за наявними в матеріалах справи документами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.05.2012 року ТОВ «СП «Нібулон» до Антимонопольного комітету України було подано заяву №5387/12-27 від 16.05.2012 року про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку Державною адміністрацією залізничного транспорту України (а.с. 1-5, дод. 1) з проханням порушити справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Вказану заяву третя особа2 обгрунтувала тим, що узгодженими в АС МЕСПЛАН планами перевезень на лютий 2012 року передбачалося внутрішнє перевезення зернових вантажів між окремими структурними підрозділами третьої особи2 без перетину кордону, що було підставою для застосування коефіцієнту для зернових вантажів при внутрішніх перевезеннях. Однак, позивач, вважаючи відправлення зернових на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці експортом, повідомив третю особу про те, що в планах та перевізних документах замість станції призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці (код 415297) повинна бути зазначена станція Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці (код 415691 "Експорт") у зв'язку з чим виник недобір тарифу, який буде стягнуто з третьої особи по накопичувальним картам.

Рішенням Антимонопольного комітету України №576-р від 16.07.2013 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (а.с. 41-47, т.1) визнано, що Державна адміністрація залізничного транспорту України разом з іншими залізницями, об'єднаннями, підприємствами, установами й організаціями залізничного транспорту за результатами діяльності протягом 2012 року займала монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку перевезень вантажів транспортом загального користування; визнано дії Державної адміністрації залізничного транспорту України, які полягають у зобов'язанні залізниць (Південної, Південно-Західної та Одеської залізниць) зазначати у перевізних документах - перевезення зернових вантажів ТОВ «СП «Нібулон» до станції Миколаїв-Вантажний як перевезення зернових вантажів на експорт (тобто з перетином державного кордону) та донарахуванні і стягненні відповідної частки тарифу без належних обгрунтувань, порушенням, передбаченим частиною 1 статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (ТОВ «СП «Нібулон»), які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. За порушення, вказане в пункті 2 цього рішення, накладено на Державну адміністрацію залізничного транспорту України штраф у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень. Зобов'язано Державну адміністрацію залізничного транспорту України розробити та затвердити механізм контролю за правильністю визначення вантажовласниками (вантажовідпраниками тощо) призначення (найменування) вантажу (експорт або внутрішнє сполучення).

У вказаному рішенні встановлено, що Укрзалізницею (Південною та Південно-Західною залізницями) не надано будь-якої підтвердної інформації та відповідних фактичних даних, які можуть свідчити про відправлення ТОВ «СП «Нібулон» зернових вантажів, що перевозились вагонами Укрзалізниці (залізниць України) до станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці саме на експорт, в тому числі даних щодо подальшого перетину вказаними вантажами митного кордону України.

Враховуючи викладене, за відсутності відповідних фактичних даних та інформації, які б свідчили про відправлення ТОВ «СП «Нібулон» всіх зернових вантажів, які перевозились вагонами Укрзалізниці (залізниць України) за планами перевезень у лютому 2012 року, на експорт та перетину перевезених партій зернових вантажів кордону України, відповідач у рішенні №576-р від 16.07.2013 року дійшов висновку, що в Укрзалізниці не було підстав вважати зазначені перевезення вантажів ТОВ «СП «Нібулон» перевезеннями на експорт та відповідно застосовувати до них тарифи як для перевезення експортних вантажів.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що дії Державної адміністрації залізничного транспорту України, які полягають у зобов'язанні залізниць (Південної, Південно-Західної та Одеської залізниць) зазначати у перевізних документах - перевезення зернових вантажів ТОВ «СП «Нібулон» до станції Миколаїв-Вантажний як перевезення зернових вантажів на експорт (тобто з перетином державного кордону України) та донарахувати і стягувати відповідну частку тарифу без належних обгрунтувань, що призвели до необгрунтованого збільшення вартості цих перевезень, є порушенням, передбаченим частиною 1 статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку перевезення вантажів транспортом загального користування, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (ТОВ «СП «Нібулон»), які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2013 року позивачем було подано до відповідача заяву №11-1/711 про перегляд рішення Антимонопольного комітету України по справі №136-26.13/386-12 від 16.07.2013 року №576-р (а.с.139, дод. ІІ), в якій позивач посилається на те, що встановлення тарифу «експорт» у даному випадку є цілком обгрунтованим, оскільки договори перевезення зерна були укладені із експортером товару, а факт перетину кордону зерном або продаж його іноземним суб'єктам без перетину кордону може бути встановлений виключно на підставі перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «СП «Нібулон».

На підставі викладеного, позивач просив скасувати рішення Антимонопольного комітету України по справі №136-26.13/386-12 від 16.07.2013 року за №576-р.

Розпорядженням Голови Комітету №685-р від 16.08.2013 року (а.с. 160-162, дод. 2) прийнято до розгляду заяву позивача від 05.08.2013 року №ц-1/711 про перегляд рішення від 16.07.2013 року №576-р у справі №136-26.13/386-12.

29.04.2014 року було виготовлено подання №8-01/7197/84-зв від 29.04.2014 року про попередні висновки про перегляд рішення Комітету від 16.07.2013 року №576-р (а.с. 297-300, дод. 2).

У вказаному поданні було зазначено, що в ході перегляду рішення 16.07.2013 року №576-р Укрзалізницею не надано будь-якої підтвердженої інформації та відповідних фактичних даних, які можуть свідчити про відправлення ТОВ «СП «Нібулон» зернових вантажів, що перевозились вагонами Укрзалізниці (залізниць України) у лютому 2012 року до станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці саме на експорт, в тому числі даних щодо подальшого перетину вказаними вантажами митного кордону України.

У відповідь на подання №8-01/7197/84-зв від 29.04.2014 року про попередні висновки, позивачем було подано лист відповідачеві №ЦЗМ-12/825 від 19.05.2014 року (а.с. 308-311, дод. 2), в якому повідомлялося відповідача, що за інформацією Міністерства доходів та зборів України (лист від 06.09.2013 року №11718/1599-99-24-01-08-15) за 2012 рік через пункт пропуску через державний кодон України на території перевантажувального терміналу ТОВ «СП «Нібулон» було вивезено 4 млн. тонн зернових вантажів, з яких 3 млн. тонн - безпосередньо ТОВ «СП «Нібулон». Тому позивачем направлено листи на адресу Міндоходів, Держсільгоспінспекції, ТОВ «СП «Нібулон» про надання інформації щодо здійснення у 2012-2013 роках на експорт зернових вантажів через пункт пропуску через державний кордон України на території перевантажувального терміналу ТОВ «СП «Нібулон».

Рішенням Антимонопольного комітету України від 03.06.2014 року №321-р «Про перегляд рішення Комітету від 16.07.2013 року №576-р» (а.с.36-40, т. 1) рішення Антимонопольного комітету України від 16.07.2013 року №576-р у справі №136-26.13/386-12 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» залишено без змін.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідачем під час прийняття спірного рішення не були враховані докази позивача, які спростовують посилання ТОВ «СП «Нібулон» на ту обставину, що останні заперечували проти перевезення зерна із зазначенням тарифу експорт, а дослідження, проведене відповідачем, відбулося без урахування фактів, які свідчать про те, що перевезення замовлялось експортером зерна для подальшого вивезення зерна закордон морським транспортом. При цьому, позивач наголошує на тому, що твердження відповідача стосовно того, що ТОВ «СП «Нібулон» використовує термінал в м. Миколаєві тільки для внутрішньогосподарських переміщень не відповідає дійсності та базується тільки на листах ТОВ «СП «Нібулон».

Згідно з пунктом 47 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (надалі - Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5, заява особи про перегляд рішення (надалі - заява про перегляд), прийнятого адміністративною колегією територіального відділення Комітету, подається до відповідного відділення. Заява про перегляд рішень інших органів Комітету подається до Комітету.

Заява про перегляд подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені частиною третьою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та доказів на їх підтвердження.

Пунктом 49 Правил розгляду справ, передбачено, що, якщо заява про перегляд відповідає вимогам, установленим в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету приймають розпорядження про прийняття заяви до розгляду, про що протягом трьох робочих днів письмово повідомляються особи, які брали участь у справі.

Як вбачається зі змісту Розпорядження Антимонопольного комітету України №685-р від 16.08.2013 року (а.с. 160-162, дод. 2), «відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, у разі: якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необгрунтованого рішення.

Факти, викладені у зазначеній заяві Укрзалізниці, про перегляд Рішення №576-р, відрізняються від тих, які були виявлені під час розслідування у спарві №136-26.13/386-12 та на яких базувалось Рішення №576-р.

Укрзалізниця надала копії таких документів: пам'ятна записка офіційної зустрічі керівників Укрзалізниці від 25.01.2012 року, протокол наради щодо організації в експериментальному порядку перевезення зерна маршрутами на експорт через зерновий термінал Миколаїв-Вантажний (експорт) від 26.01.2012 року, пам'ятна записка зустрічі керівників Укрзалізниці від 31.01.2012 року.

Відповідні документи можуть підтверджувати правомірність дій Укрзалізниці щодо подальшого видання телеграфних розпоряджень, якими передбачалося з метою підвищення ефективності використання рухомого складу експериментально у лютому 2012 року на певних умовах здійснити перевезення зерна відправницькими маршрутами по 54 вагони щодо кожного із семи елеваторів ТОВ «СП «Нібулон» призначенням станція Миколаїв на адресу ТОВ «СП «Нібулон» та вважати такі відправлення саме експортними перевезеннями, оскільки під час зазначених нарад, зокрема, обговорювалися саме умови перевезення експортних вантажів ТОВ «СП «Нібулон» на станцію Миколаїв-Вантажний (експорт) Одеської залізниці.

Отже, заява Укрзалізниці від 05.08.2013 року №Ц-1/711 відповідає вимогам, установленим в пункті 47 Правил».

Згідно з пунктом 52 Правил розгляду справ під час провадження з перегляду рішення органи Комітету, службовці Комітету, відділення проводять дії, передбачені частиною другою статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пунктом 23 цих Правил.

Статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

У відповідності до пункту 23 Правил розгляду справ службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.

Зокрема у справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі; накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.

За результатами збирання та аналізу доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів Комітету, яким підвідомча справа.

За таких обставин, Антимонопольний комітет України під час перегляду рішення Антимонопольного комітету України по справі №136-26.13/386-12 від 16.07.2013 року №576-р був зобов'язаний зібрати повну інформацію щодо виду перевезення ТОВ «СП «Нібулон» зернових вантажів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача та третьої особи про те, що Антимонопольний комітет України переглядає власні рішення лише в межах зазначених заявником в заяві про перегляд є хибними та такими, що суперечать п. 52, п. 23 Правил розгляду справ та ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Вказаним пунктом на Антимонопольний комітет покладено обовязок здійснювати повне, всебічне та обєктивне зясування обставин справи без будь-яких обмежень доводами, що викладені у заяві про перегляд рішення.

З системного аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що Антимонопольний комітет України наділений широкими повноваженнями та великим обсягом процесуальних прав, необхідних для збирання потрібних доказів та пояснень по справі, що ним розглядається, для повного з'ясування всіх обставин справи та об'єктивного встановлення істини щодо наявності чи відсутності в діях осіб порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Тобто, саме відповідач зобов'язується довести факт про те, що по-перше, позивач зобов'язував залізниці зазначати у перевізних документах - перевезення зернових вантажів ТОВ «СП «Нібулон» як перевезення зернових вантажів на експорт, по-друге, що даний товар не перевозився на експорт.

Колегією суддів встановлено, що під час перегляду рішення від 16.07.2013 року №576-р у справі №136-26.13/386-12 та прийняття спірного рішення відповідач в порушення п.52, 23 Правил розгляду справ та ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обмежився лише збиранням доказів щодо достовірності інформації, викладеної у наданих позивачем до заяви про перегляд рішення документів.

Проте, як вбачається з пункту 2 резолютивної частини рішення №576-р від 16.07.2013 року, визнано дії Державної адміністрації залізничного транспорту України, які полягають у зобов'язанні залізниць (Південної, Південно-Західної та Одеської залізниць) зазначати у перевізних документах - перевезення зернових вантажів ТОВ «СП «Нібулон» до станції Миколаїв-Вантажний як перевезення зернових вантажів на експорт (тобто з перетином державного кордону України) та донарахуванні і стягненні відповідної частки тарифу без належних обгрунтувань, порушенням, передбаченим частиною 1 статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку перевезення вантажів транспортом загального користування, що призвело до ущемлення інтересів інших субєктів господарювання (ТОВ «СП «Нібулон»), які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Умови перевезення зернових вантажів передбачені Правилами перевезень вантажів, які затверджені наказом Мінтрансу від 21.11.2000 року №644 (у редакції наказу Мінінфаструктури від 08.06.2011 року №138) зареєстрованих у міністерстві юстиції 24.11.2000 року за №868/5089 (надалі - Правила).

Відповідно до п.2.5. «Правил оформлення перевізних документів», підтверджуюча інфомація стосовно перетину митного кордону України вантажів ТОВ «СП «Нібулон» є у вантажоодержувача вантажу на станції призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці. Зазначена інформація у позивача відсутня. Тобто таку інформацію був зобов'язаний зібрати відповідач під час розгляду справи та її перегляду.

З метою отримання інформації під час перегляду рішення комітету від 16.07.2013 року №576-р, Антимонопольний комітет України звернувся до ТОВ «СП «Нібулон», Українського союзу промисловців та підприємців, Української зернової асоціації з відповідними вимогами про надання інформації.

У відповідності до листа Міністерства доходів і зборів України від 06.09.2013 року №11718/5/99-99-24-01-08-15 «Про надання інформації» (а.с.58-61, т. 1), за результатами розгляду звернення Державної адміністрації залізничного транспорту України від 02.08.2013 року №Ц-1/709 повідомлено про наступне. Враховуючи ст. 10 Митного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про державний кордон України», а також враховуючи географічне розташування зони діяльності Миколаївської митниці Міндоходів (Миколаївська область) та специфіку функціонування пунктів пропуску морського сполучення митниці, митний та державний кордони України встановлені по зовнішній межі територіального моря України. В зоні діяльності Миколаївської митниці Міндоходів на території перевантажувального терміналу ТОВ «СП «Нібулон» функціонує пункт пропуску через державний кордон України для міжнародного морського вантажного сполучення, відкритий згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №599-р. Міністерство доходів і зборів України повідомило, що за період з 2012 року через пункт пропуску через державний кордон України на території перевантажувального терміналу ТОВ «СП «Нібулон» було вивезено 4 млн. тон зернових вантажів, з яких 3 млн. тон - безпосередньо ТОВ «СП «Нібулон».

В процесі провадження у справі №910/14542/14, ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року було зобов'язано Державну інспекцію сільського господарства України надати суду інформацію щодо типів сертифікатів якості (за формою згідно додатків 1-4), виданих ТОВ «СП «Нібулон» за період з 2012 року по 2014 рік.

З наданої Державною інспекцією сільського господарства України інформації вбачається, що за період лютого 2012 року ТОВ «СП «Нібулон» було видано 72 сертифікати за формою згідно додатку №1 (експорт зерна) на партії зерна загальною кількістю 248 709, 685 тон, та зазначено порт (станцію) «Перевантажувальний термінал ТОВ «СП «Нібулон» (м. Миколаїв)».

В свою чергу, спільним наказом Державної митної служби України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства охорони здоровя України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства культури і туризму України від 15.06.2009 року №551/439/425/413/695/308/28 визначено перелік пунктів пропуску через державний кордон, у яких здійснюється санітарний, ветеринарний, фіто санітарний, радіологічний, екологічний контроль, контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та контроль за переміщенням культурних цінностей, зокрема у вказаному переліку наявний і пункт пропуску термінал ТОВ «СП «Нібулон» (морський, міжнародний).

За таких обставин, приймаючи до уваги обов'язковість отримання сертифікатів якості на партії зерна під час здійснення експортно-імпортних операцій з зерном в Україні, оскільки судом встановлений факт отримання ТОВ «СП «Нібулон» 72 сертифікати за формою згідно додатку №1 (експорт зерна) на партії зерна загальною кількістю 248 709, 685 тон, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «СП «Нібулон» проводився експорт зерна протягом лютого 2012 року через пункт пропуску державного кордону у терміналі ТОВ «СП «Нібулон» (морський, міжнародний).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що надана інформація свідчить про те, що ТОВ «СП «Нібулон» здійснювало експорт зернових вантажів, що не було враховано при прийнятті рішення №576-р та №321-р.

Частиною 1 статті 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі: якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необгрунтованого рішення; якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону; якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, вже не існують; наявності інших підстав, передбачених законами України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що твердження відповідача про те, що ТОВ «СП «Нібулон» використовує термінал в місті Миколаїв тільки для внутрішньогосподарських переміщень не відповідає обставинам справи та спростовується наявними матеріалами справи.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (пункт 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).

Як визначено статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними

рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Однак, в порушення пункту 23 Правил, статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Антимонопольний комітет України не вчинив необхідного кола дій, направленого на отримання доказів по справі №136-26.13/386-12 під час перегляду рішення від 16.07.2013 року №576-р, внаслідок чого неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та дійшов помилкового висновку, що інформація, яка була надана позивачем, не спростовує висновків, встановлених рішенням №576-р., а докази, які Укрзалізниця планує отримати у Міндоходів, Держсільгоспінспекції та ТОВ «СП «Нібулон» не спростовує висновків Комітету, викладених у рішенні №575-р.

Колегія суддів зазначає, що Антимонопольний комітет України під час перегляду рішення від 16.07.2013 року №576-р, так і під час розгляду справи №136-26.13/386-12, поклав обов'язок встановлення та доведення факту здійснення ТОВ «СП «Нібулон» експорту зерна протягом лютого 2012 року через пункт пропуску державного кордону у терміналі ТОВ «СП «Нібулон» на Державну адміністрацію залізничного транспорту України, вказуючи, що остання не надала належних доказів на підтвердження відповідного факту, при цьому, відповідач мав значний обсяг повноважень для витребування необхідних доказів у відповідних державних органів для встановлення об'єктивних та обгрунтованих висновків.

Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує на тому, що Антимонопольний комітет України під час розгляду справи №136-26.13/386-12, як і під час перегляду рішення від 16.07.2013 року №576-р, неповно дослідив обставини справи, а саме не з'ясував той факт, що третя особа2 здійснювала саме експорт зерна, що є підставою для визнання рішення Комітету №321-р недійсним.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого Господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Решта доводів скаржників зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилаються скаржники, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14542/14.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" та Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14542/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року у справі №910/14542/14 залишити без змін.

3. Справу №910/14542/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

С.Г. Рудченко