Номер провадження: 22-ц/785/6725/14

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів -Гончаренко В.М., Калараша А.А.,

З участю секретаря - Волчанського О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з участю третіх осіб - ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору позики недійсним, за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 12.05.2014 року, -

в с т а н о в и л а :

19.11.2013 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6 про визнання недійним договору позики від 27.11.2007р.,

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилався на недотримання письмової форми договору позики, відсутність його волі при укладанні правочину, а також на те, що грошових коштів від відповідачів він не отримував, розписка, якою нібито підтверджуються його грошові зобов'язання, була підроблена.

Представник ОСОБА_3 позов не визнав,інші відповідачі в судове засіданні не з*явились.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2014р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 Та ОСОБА_5 просять про скасування рішення та закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 27.11.2006р., суд першої інстанції виходив з того, що вказаний договір, на підтвердження якого суду надана розписка від 27.11. 2006 р. на суму 40000 доларів США, видана від імені ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, слід вважати неукладеним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до тексту розписки від 27.11.2006 року, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_9 отримали від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в позику грошову суму 40000,00 доларів США і зобов'язались повернути зі сплатою 24 процентів річних до 27 .11. 2007 р.

В матеріалах справи наявний висновок № 8172/03 судово-технічної експертизи документів від 02.09.2010р., яка була проведена за ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області в рамках розгляду справи № 2-110/2011 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості.

Згідно вказаного висновку судово-технічної експертизи докуменів розписка від 27.11.2006р. на суму 40000 доларів США, видана від імені ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виготовлена шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної техніки (сканера, принтера, ПЕОМ) з використанням відтиску печатки, підписів із іншого (інших) документів.

Зокрема, в досліджувальній частині висновку зазначено, що сукупність встановлених ознак достатня для висновку про те, що на наданій на експертизу розписці розміщені не підписи, а зображення підписів від імені ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7, нанесені струменно-крапельним способом за допомогою комп'ютерної техніки. Крім того, у графі «ОСОБА_2.» поверх зображення підпису від імені ОСОБА_2 знаходиться рукописний запис «Карпов», виконаний пишучим приладом із стержнем, заправленим пастою для кулькової ручки синьо-фіолетового кольору. Запис «с 1 ноября 2007г», підпис під ним та запис « 1 сентября» виконані пишучим приладом із стержнем, заправленим пастою для кулькової ручки.

Факти, викладені у висновку судово-технічної експертизи документів, апелянтом не заперечуються.

Відповідно до ч. З ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із рішення апеляційного суду Одеської області від 19.01.2012р., яким з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 стягнуто на користь відповідачів по 116 180,42 грн. боргу, вбачається, що мотивувальна частина вказаного рішення не містить висновків щодо дійсності договору позики та щодо дослідження факту отримання грошових коштів позивачами, відсутні посилання на докази, які підтверджують факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів та проставлення власного підпису на розписці,тобто питання щодо недійсності договору позики не вирішувалось,оскільки такі вимоги по справі не заявлялись.

Матеріали цивільної справи № 2-110/2011 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, , ОСОБА_5, ОСОБА_6. до ОСОБА_2, ОСОБА_7,

ОСОБА_8 про стягнення заборгованості не містять доказів отримання позивачем грошових коштів від відповідачів, а також доказів власноручного проставлення підпису на розписці від 27 листопада 2006 року ( справа оглянута судовою колегією в судовому засіданні 18.11.2014р.).

Відповідачами не надано достатніх доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_2 грошових коштів у борг від відповідачів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6.11. 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність факту отримання ОСОБА_2 від відповідачів грошових коштів за розпискою від 27.11.2006р,тому за умови відсутності доказів передання грошових коштів, договір позики не може бути визнаний укладеним.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на порушення судом першої інстанції ст.ст. 122, 205 ЦПК України, оскільки його доводи спростовуються ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10.04.2014 р. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2014 р. про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 про закриття провадження у справі № 520/15729/13-ц, якою у задоволенні скарги ОСОБА_3 було відмовлено.

Судова колегія вважає,що суд повно дослідив обставини

справи,правильно застосував норми матеріального права,не допустив порушень процесуального законодавства,тому підстав для скасування рішення немає.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду,тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.1,308 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відхилити,рішення Київського районного суду м.Одеси від 12.05.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: В.М.Гончаренко

А.А.Калараш