Справа № 405/5951/14-к

Номер провадження 1-кп/404/416/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді Павелко І.Л.,

із секретарем Зайко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження №12014120020002318 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Знам'янка Знам'янського району Кіровоградської області, росіянина, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого вантажником ПАТ «Ласка», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживав у АДРЕСА_2, неодноразово судимого, останній раз:

- 18.11.2005 року вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.153, ч.2 ст.15 ч.2 ст.153 КК України, із застосуванням ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 20.02.2014 року по відбуттю строку покарання;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Ремез О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2014 року близько 22.45 год., ОСОБА_1, проходив через сквер, що розташований на розі вулиць Олександрійської та Преображенської у м. Кіровограді, де помітив раніше незнайому йому ОСОБА_3 із сумкою в руці. У ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння вказаною сумкою. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи дістав із сумки, яка була при ньому розбірний ніж, який згідно висновку експерта № 64 від 30.05.20І4 року холодною зброєю не являється, та продовжуючи свій злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном, підійшов до ОСОБА_3 зі сторони спини, схопивши її руками повалив на землю та із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої приставив до її горла ніж та наказав віддати йому гроші. ОСОБА_3 повідомила, що гроші в сумці. Після чого, переконавшись, що ОСОБА_3 не може вчинити дій направлених на утримання свого майна, ОСОБА_1 вихопив сумку зі штучної галантерної шкіри коричневого кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 1041 від 05.06.2014 року складає 224 грн. 40 коп., всередині якої знаходився мобільний телефон «Samsung Е 1080і», вартість якого згідно висновку експерта №437 від 09.05.2014 року складає 133 грн. 33 коп., в якому знаходилася сім-карта оператора МТС, вартістю 10 грн., гаманець жіночий, шкіряний вартістю згідно висновку експерта № 1041 від 05.06.2014 року складає 166 грн. 40 коп., із грошовими коштами в сумі 20 грн., банківська картка «Укрсімбанку» на рахунку якої знаходилися, грошові кошти у сумі 30 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, таким чином, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 584 грн. 13 коп.

Крім того, 02.05.2014 року близько 02.00 год., ОСОБА_1, знаходився біля будинку №12 по вул. 50 р. Жовтня в м. Кіровограді, де помітив раніше незнайому йому ОСОБА_4 із сумкою в руці, яка проходила по тротуару повз нього. У ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння вказаною сумкою. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та продовжуючи свій злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном, раптово напав на ОСОБА_4, схопивши її руками повалив на землю, дістав ніж, який згідно висновку експерта №64 від 30.05.2014 року холодною, зброєю не являється, та із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним, для життя та здоров'я потерпілої, наказав віддати йому речі. Після чого, ОСОБА_1 вихопив із рук ОСОБА_4 сумку «А1 dalіl», вартість якої згідно висновку експерта № 979 від 04.06.2014 року складає 511 грн. 20 коп., всередині якої знаходився гаманець «Мого&Jenny», вартість якого згідно висновку експерта №979 від 04.06.2014 року складає 243 грн. 20 коп., в якому знаходилися гроші у сумі 60 грн., а також банківську картку «ПриватБанку», на якій знаходились грошові кошти в сумі 2294 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, таким чином, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3108 грн. 40 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України не визнав повністю. Так, по епізоду обвинувачення у вчиненні розбійного нападу стосовно ОСОБА_3 показав суду, що він у понеділок вранці біля 09.00 год. 14.04.2014 року, поїхав до автовокзалу, де купив білет та поїхав до міста Знам'янка до гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Того дня до міста він прибув близько 10.00 - 11.00 год. Зазначив, що туди приїхав за проханням ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які просили його виписатися з квартири, так як по даній адресі він раніше був зареєстрований. По місцю його зустріла ОСОБА_6 біля паспортного столу, який знаходиться в Знам'янському РВ м.Знам'янка. В цей же час він підходив до співробітника міліції, який працює в Знам'янському РВ, та спілкувався з останнім по вишевказаному питанню. Вказав суду, прізвище та ім'я співробітника міліції - ОСОБА_8. Тобто категорично стверджував, що він повністю 14 квітня 2014 року перебув у гостях в ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3. Приблизно о 18.00 год. вечора приїхала ОСОБА_9 Потім він, ОСОБА_7, ОСОБА_6 за даною адресою ночували з 14 квітня по 15 квітня 2014 року. На наступний день біля 08.00 год. ранку, він з ОСОБА_6 в 09.30 - 10.00 год. знову поїхали до паспортного столу з приводу того самого питання, де знову звертався до співробітника міліції ОСОБА_8 з приводу допомоги оформлення виписки без черги. Після чого, вони повернулись до них додому, будучи там деякий час - зібравшись він поїхав назад до міста Кіровограда та приїхав 15.04.2014 року біля 18.00 год. вечора. Таким чином, стверджує, що він жодним чином не міг скоїти інкримінований йому злочин за обставин та часу вказаних у його обвинуваченні, зокрема о 22.45 год. 14.04.2014 року, так як того дня перебував у справах в місті Знам'янка, де залишився та заночував, а до Кіровограда повернувся лише 15 квітня 2014 року.

Щодо обвинувачення по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_1 показав суду, що 01 травня 2014 року біля 13.00 год. до них додому приїхала у гості ОСОБА_10 Ближче до 19.00 год. 01.05.2014 року приїхав ОСОБА_11, який мав при собі два мобільні телефони, один з яких «Nokia» з навушниками, другий телефон «Samsung» з червоним ободком. Про те, що у ОСОБА_11 було із собою два вказані телефони, бачила ОСОБА_10 та ОСОБА_12 Після чого, усі четверо вони знаходились у нього вдома приблизно до 21.00 год. Потім направились до центру міста в кафе «Золоті Купола». Приблизно біля 00.00 год. з 01.05. на 02.05.2014 року, ОСОБА_11 кудись пішов, однак пообіцяв, що повернеться. Відпочиваючи вже втрьох з 00.00 год. до 01.00 год. 02.05.2014 року вони так і не дочекались ОСОБА_11, після чого, направились додому, та полягали відпочивати. 02.05.2014 року рано вранці біля 06.00 год. прийшов ОСОБА_11 їх розбудив, після чого, вони його впустили до хати. Він був увесь мокрий і тримав при собі пакет з пляшкою горілки та коробкою соку. При цьому, ОСОБА_11 в той момент був якийсь стурбований. Потім ОСОБА_11 попрохав його переодягнутися в суху одежу, та дати можливість його одежі просушитися. Переодягнувшись ОСОБА_11 попрохав його, щоб він разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 пішли до «ПриватБанку» та зняли з його карточки гроші. Зокрема ОСОБА_11 просив його дружину сходити, пояснюючи це тим, що карточка належить його дружині та в касу за грошима має звернутися саме жінка. При цьому, ОСОБА_11 пообіцяв ОСОБА_12 за дану послугу надати винагороду у сумі 500 грн. На що його дружина погодилася, про те, що ОСОБА_11 просив його та ОСОБА_12 з банківською карткою його дружини сходити до «ПриватБанку» - чула ОСОБА_13 Після чого, 02.05.2014 року біля 08.00 год., він разом з ОСОБА_12 одягнулися та пішли до банку, де ОСОБА_12 отримала по картці дружини ОСОБА_11 гроші в сумі 2290 грн. та одразу повернулися додому. Потім гроші передали ОСОБА_11, а він у свою чергу дав їм 500 грн. та поспішно почав переодягатися у свої речі, потім попрощався з ними та пішов у власних справах. Поспішаючи ОСОБА_11 забув у нього вдома на зарядці мобільний телефон «Samsung» з червоним ободком. Ближче до обіду 02 травня 2014 року, він дзвонив по телефону ОСОБА_11 та нагадав йому про забутий ним на передодні на зарядці мобільний телефон. Однак, ОСОБА_11 відповів, що він вже в дорозі, та що в наступний раз заїде до нього додому та забере телефон. Вся вказана вище розмова по мобільному телефону між ним та ОСОБА_11 була в присутності ОСОБА_12 та ОСОБА_10 З урахуванням наведеного, вказав, що не міг скоїти даний злочин за обставин та часу вказаних у його обвинуваченні, зокрема 02.05.2014 року о 02.00 год.

Незважаючи на показання обвинуваченого ОСОБА_1, доводи сторони захисту, вина обвинуваченого у скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_3, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, доводиться зібраними в провадженні та перевіреними у судовому засіданні доказами:

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка показала, що її 14.04.2014 року біля 22.40 год. на службовому транспорті привезли з роботи на зупинку громадського транспорту, що по вул. Преображенській біля Дитячої обласної лікарні в м. Кіровограді та далі вона пішла додому пішки через сквер. Пройшовши метрів 30 алеєю парку, вздовж дороги до неї ззаду підійшов невідомий чоловік, який повалив її на землю та відразу приставив ніж до горла зліва. При цьому, погрожував фізичною розправою. Потім він вільною рукою перевірив чи не має на ній прикрас, та перевірив кишені. Після цього, почав вимагати віддати йому телефон, гаманець та інші цінні речі. Вона боячись за своє життя, почала вмовляти його не чіпати її та говорила, що усе йому віддасть сама. В її правій руці знаходилась жіноча сумка темно - коричневого кольору в якій знаходились мобільний телефон «Samsung», вартістю 200 грн., документи надані пізніше, електронний пропуск до ТОВ «Трістар», шкіряний гаманець в якому знаходились гроші в сумі 20 грн., банківська картка «ТАС Банк» без пін - коду на рахунку якої було приблизно 30 грн., банківська картка «Укрсімбанку» на рахунку якої було 30 грн. з пін - кодом до неї. Також, в руці у неї був пакет в якому була парасолька, косметичка та хліб. Невідомий чоловік продовжуючи тримати предмет схожий на ніж біля горла забрав з її рук сумку та пакет, після чого пішов в напрямку «Будмайдана» та Дитячої обласної лікарні. Потім звернулася із заявою до міліції. В судовому засіданні показала на ОСОБА_1, як на особу яка скоїла відносно неї напад.

Із показань допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 вбачається, що вона працює начальником пошти в м. Знам'янка. Вказала суду, що згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_5, як листоноша в квітні 2014 року знаходилася на роботі, та ніяких відпусток чи невиходу на роботу з інших на те причин не було. Особисто до неї з проханням відпустити з роботи остання не зверталася. Вказала, що кожен робочий день, кожен листоноша з'являється з ранку на роботу отримує кошти, товар та іншу кореспонденцію, та йде по своєму затвердженому маршруту, а в кінці робочого дня кожен з листонош звітує за реалізований товар, кошти та кореспонденцію, при цьому також здає відомості про виплату пенсії таке інше. Так, на ОСОБА_5 будь - яких нарікань не було виявлено, та взагалі як співробітник характеризується виключно позитивно.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що на початку квітня 2014 року, точної дати не пам'ятає, до нього звернувся ОСОБА_15 із ОСОБА_5 з приводу виписки. У той же час, зазначив, що ОСОБА_1 є його далеким родичем. Показав суду, що він дійсно шукав ОСОБА_1 з метою допомоги його співробітникам. Поговоривши з ним нетривалий час, той поїхав у невідомому напрямку. Також, його ОСОБА_1 повідомив, що на даний час проживає у м. Олександрія. На слідуючий день, після того, як у нього був ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 його викликали по питанню ОСОБА_1, однак він не вийшов, а направив свого колегу, який йому повідомив, що з питання виписки ОСОБА_1 приходила якась жінка. Стосовно питання тієї ж виписки, то воно не було вирішено, оскільки був відсутній паспорт ОСОБА_1

- заявою потерпілої ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 14.04.2014 року (т.1 а.п.3);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 15.04.2014 року за участю потерпілої ОСОБА_3, в ході якого було оглянуте місце скоєння злочину - «сквер», що розташований на розі вулиць Олександрійської та Преображенської у м.Кіровограді (т.1 а.п.17-18);

- протоколом проведення слідчого експеременту від 19.05.2014 року за участю потерпілої ОСОБА_3, яка на місці показала про обставини та деталі вчиненого щодо неї кримінального правопорушення (т.1 а.п. 27-28);

- протоколом огляду місця події від 15.05.2014 року, в ході якого у ОСОБА_1 в приміщенні службового кабінету №211 Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області вилучено - мобільний телефон «Samsung E 1080і» із сім-карткою «Джинс» НОМЕР_1, розбірний ніж із виделкою, оглянуто згідно з протоколом огляду предметів від 02.06.2014 року та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.п.а.п. 34-35, 44, 45, 57, 58);

- висновком експерта №64 від 30.05.2014 року, згідно з яким ніж вилучений 15.05.2014 року у гр. ОСОБА_1 в кабінеті №211 Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області - «холодною зброєю не являється» (т.1 а.п.а.п.41-43);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 437 з фототаблицею до нього від 19.05.2014 року, яким встановлено, що ринкова вартість з урахуваннями зносу представленого на експертне дослідження мобільного телефону «Samsung E 1080і», на момент викрадення пошкоджень не було, станом цін на 14.04.2014 року може складати 133 грн. 33 коп. (т.1 а.п.51-56);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 1041 від 05.06.2014 року, згідно з яким ринкова вартість станом цін на 14.04.2014 року не представленого на дослідження - «гаманця жіночого», шкіряного, коричневого кольору, розміром 19х10см, типу книжка з двома відділами для купюр, один відділ для дріб'язку, зачинявся на кнопку, придбаний в грудні 2010 року, на момент викрадення був без пошкоджень та дефектів, складала 166 грн. 40 коп.

Ринкова вартість станом цін на 14.04.2014 року не представленого на дослідження - «сумки жіночої» із штучної галантерейної шкіри , коричневого кольору, розміром 20х30 см, на 2 відділи, із застібкою блискавка, із двома ручками середньої довжини, придбана новою у листопаді 2013 року, яка на момент викрадення була без пошкоджень та дефектів складала 224 грн. 40 коп. (т.1 а.п. 67-68).

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15.05.2014 року, під час якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка 14.04.2014 року вчинила щодо неї розбійний напад із застосуванням ножа, заволодівши її майном. Ознаками за якими потерпіла ОСОБА_3 впізнала в ОСОБА_1 нападника являється статура, тіло будова та за голосом (т.1 а.п.70-72);

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1, його вина у вчиненні 02.05.2014 року розбійного нападу стосовно ОСОБА_4 доводиться зібраними в провадженні та перевіреними у судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4, які оголошені у судовому засіданні 11.06.2014 року слідчому судді Кіровського районного суду м.Кіровограда (т.1 а.п.149), згідно з якими вона 02.05.2014 року біля 02.15 год. поверталася від своєї знайомої по вул. 50 років Жовтня в м. Кіровограді. Зайшла до супермаркету «Копілка» де зняла гроші в сумі 50 грн. та направилася додому. Проходячи по тротуару біля магазину «Пан взуття», побачила раніше невідомого їй чоловіка, який справляв нужду, та вона не звернула на це уваги. Підходячи до чоловіка на відстані близько 2 м, даний чоловік раптом розвернувся та напав на неї, схопив руками та повалив на землю. В руках у неї був гаманець та сумка. Після чого, чоловік дістав ніж та почав їй погрожувати, вимагав гроші. Потім чоловік вирвав у неї з рук сумку та гаманець і побіг дуже швидко в бік центру міста. Після чого, вона піднялася та пішла додому. Вказана сумка була з натуральної шкіри марки «А1 dalіl», яку вона придбала в січні 2014 року за 589 грн., чорного кольору, інших цінних речей в сумці не було. Гаманець, чорного кольору теж зі шкіри придбаний нею в січні місяці 2012 року за 300 грн. марки «Мого&Jenny». В гаманці були гроші в сумі 60 грн., а також картка «ПриватБанк», посвідчення працівника архіву, парасолька та ключі від квартири. Потрапивши додому вона зателефонувала до Колцентру «Приватбанку», щоб заблокувати її картку, оскільки на ній були кошти в сумі 2294 грн. На що дівчина з Колцентру «ПриватБанк» сказала, що картку о 02.52 год. 02.05.2014 року заблоковано, тепер кошти з картки зняти неможливо. Коли з ранку 05.05.2014 року точного часу не пам'ятає вона знову зателефонувала до вказаного колцентру, щоб дізнатися яка процедура відновлення картки, то працівник центру повідомила, що о 09.17 год. 02.05.2014 року з її картки знято всі гроші в сумі 2294 грн. Після чого, вона була змушена звернутися до правоохоронних органів.

Із показань допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 вбачається, що її чоловік з ОСОБА_1 познайомився коли вони разом відбували покарання у ВК №6. В кінці травня 2014 року, їй та чоловіку почати телефонувати ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 та почали прохати їх, щоб вони підтвердили алібі ОСОБА_1 в момент вчинення кримінального правопорушення, але ні вона ні її чоловік це не зробили, так як вони дійсно не знають де той був 14.04.2014 року та 02.05.2014 року.

- заявою потерпілої ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення від 05.05.2014 року (т.1 а.п. 92 - 93);

- копією заяви на видачу готівки від 02.05.2014 року, згідно якої ОСОБА_4 02 травня 2014 року о 09:17:23 - здійснила операцію за платіжною карткою через банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк», внаслідок чого остання отримала готівку в сумі 2294 грн. (т.1 а.п. 117);

- копією виписки операцій по банківській картці НОМЕР_2 у період з 01.05.2014 р. по 13.05.2014 р., згідно якої вбачається зняття готівки на суму 2294 грн., відповідно дата та час здійснення операції, а саме: 02.05.2014 року о 09:17:23 (т.1 а.п.118);

- протоколом огляду предмету від 02.06.2014 року, згідно з яким оглянуто картонний папір, розміром 8х5 мм, білого кольору на якому містяться написи чорним барвником «Мoro Jenny», картонний папер 10х7 мм, який містить фотознімок дівчини та золотистим барвником назву «ALD ALIL», та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.п.119-121);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 979 від 04.06.2014 року, з якого вбачається, що ринкова вартість станом цін на 14.04.2014 року не представленого на дослідження гаманця торгової марки «Мoro Jenny», чорного кольору із шкіри на 3 відділи, один із яких на блискавці, придбаний новим в січні 2012 року, який на момент викрадення був без пошкоджень та дефектів, складала 243 грн. 20 коп.

Ринкова вартість станом цін на 02.05.2014 року не представленої на дослідження сумки торгової марки «ALD ALIL», чорного кольору із шкіри на 2 відділи , застібається на блискавку, придбана новою в січні 2014 року, яка на моме6нт викрадення була без пошкоджень та дефектів складала 511 грн. 20 коп. (т.1 а.п. 132-133);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 30.05.2014 року, під час якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка вчинила щодо неї розбійний напад та відкрито заволоділа належним їй майном. Ознаки за якими ОСОБА_4 впізнала в ОСОБА_1 нападника являються риси обличчя, впалими щоками та тонкими губами (т.1 а.п.136-139);

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, зважаючи на встановлені фактичні обставини, вважає доведеною вину ОСОБА_1 у скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчинене особою, яка раніше вчинила розбій, кваліфікуючи вказані дії за ч.2 ст.187 КК України.

При цьому, суд оцінює критично та не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність умислу на вчинення розбійного нападу відносно потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, мотивуючи його тим, що в момент вчинення відносно ОСОБА_3 злочину той перебував в іншому місті, та по епізоду вчинення відносно ОСОБА_4 розбійного нападу, він перебував за місцем свого фактичного проживання разом зі своєю дружиною та друзями, про що ті можуть надати відповідні покази в судовому засіданні.

Однак, вище наведене повністю спростовуються, як наданими поясненнями потерпілої ОСОБА_3, та оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_14 та ОСОБА_16, які повністю узгоджуються із іншими, дослідженими у провадженні доказами, які викладено раніше, а тому підстав оговорити обвинуваченого чи ставити їх показання під сумнів судом не встановлено.

Крім того, як потерпіла ОСОБА_3 так само і потерпіла ОСОБА_4 підтвердили власні показання, які логічно та послідовно протягом досудового та судового слідства при проведенні слідчих дій за їх участю, у тому числі пред'явленням особи для впізнання від 15 та 30 травня 2014 року з обвинуваченим, де обидві потерпілі у вказаному кримінальному провадженні впізнали в особі ОСОБА_1 нападника, за характерними йому ознаками, які викладено раніше, підтверджували обставини злочину, вказані у обвинуваченні ОСОБА_1, та встановлені судом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала, що першого травня зателефонували ОСОБА_1 та поздоровили зі святом, але у гості вона не прийшла, бо перед цим 08.03.2014 року у неї був конфлікт з ОСОБА_11, який був у гостях в ОСОБА_1 05.05.2014 року її викликали до прокуратури. Там вона зустріла свою подругу ОСОБА_12, та подруга ОСОБА_10 розповіла, що у ОСОБА_12 був у гостях ОСОБА_11 Вказала суду, що у ОСОБА_11 було 2 мобільні телефони. ОСОБА_11 частенько приходив із зношеними каблучками, ланцюжками та телефонами. ОСОБА_10 товаришує із дружиною ОСОБА_18 - ОСОБА_4, та розповідала, як ОСОБА_11 говорив по телефону в кафе, а потім кудись вийшов та прийшов лише з ранку 02.05.2014 року з пакетом. Він давав картку своєї дружини ОСОБА_18.

Свідок ОСОБА_19 в суді пояснив, що він познайомився з ОСОБА_1 в квітні 2014 року, та декілька разів йому дзвонив. Так, 01.05.2014 року дзвонив близько 14.00-15.00 год. 01.05.2014 року на що ОСОБА_1 сказав, що у нього в гостях ОСОБА_11 та ОСОБА_23. Коли його викликали до прокуратури то ОСОБА_10 сказала, що ОСОБА_1 закрили, а ОСОБА_11 був у нього в гостях, та привіз із собою мобільний телефон та дав банківську картку.

Стосовно допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_17 заявлених обвинуваченим ОСОБА_1, які могли б підтвердити факт перебування 01 травня 2014 року в ОСОБА_1 - ОСОБА_20, котрий при собі мав мобільний телефон та банківську картку, суд вважає їх необґрунтованими, та взагалі не може належним чином їх оцінити, так як вони надані свідками зі слів ОСОБА_10 (яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, згідно актового запису про смерть №1774 від 07.07.2014 року) (т.1 а.п.112), проте самі свідки на власні очі гр. ОСОБА_11 не бачили, тому їх показання не спростовують сам факт вчинення обвинуваченим злочину.

У свою чергу свідок ОСОБА_8 дійсно підтвердив, що обвинувачений приїздив до Знам'янки, проте якого саме числа він точно вказати не зміг бо не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_5 пояснила у суді, що на початку квітня 2014 року точної дати не пам'ятає, але може вказати, що це був понеділок /вівторок/, перед «гробками» - поминальними днями до неї приїхав ОСОБА_1 для того щоб виписатися з її квартири. Вдома сина не було. ОСОБА_1 зупинився в її квартирі на одну ніч. Крім неї цю інформацію може підтвердити її матір. Вказала, що вони до цього жили разом, тому хотіли поспілкуватись, цей факт підтвердити ніхто не може. Також, того дня вони спілкувалися з ОСОБА_8 з приводу виписки з квартири.

З тих же підстав, суд не може взяти в основу вироку показання свідка ОСОБА_5 в частині того, що ОСОБА_1 знаходився в неї у гостях 14 та 15 квітня 2014 року в місті Знам'янка за місцем її проживання, оскільки крім обвинуваченого та неї самої вони ніким не підтверджуються, так як вони до цього перебували у цивільному шлюбі, а тому суд вважає її покази такими, що надані з метою виправдати дії обвинуваченого у скоєнні даного злочину, а пояснення наданні раніше про те, що вона у день скоєння злочину на роботі не перебувала повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_14, згідно з якими до неї як до начальника пошти міста Знам'янка працівник установи ОСОБА_5 із заявами не зверталася і усно з роботи не відпрошувалась. Більше того, у відповідності до табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_5 того дня перебувала на роботі та здійснювала свої функціональні обов'язки (т.2 а.п. 180-181).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що до них в гості приїхав ОСОБА_11, вони спільно відпочивали в кафе «Золоті Купола» в м. Кіровограді. Де йому на мобільний телефон хтось зателефонував, він в свою чергу пішов у своїх справах. Повернувся на слідуючий день з пакетом, та попрохав її та чоловіка зняти з банківської картки його жінки кошти. При цьому, додатково надавши їй карту, після чого, вони направилась до ПАТ КБ «ПриватБанку». При знятті грошей паспорт ніхто у неї перевіряв. Вказала, що знає про те, що її чоловік їздив до міста Знам'янка з питанням пов'язаним з випискою з квартири.

Водночас, не заслуговують на увагу також показання свідка ОСОБА_12, так як остання перебуває у шлюбі з обвинуваченим, та до цього часу може його у вчиненому покривати, у зв'язку з чим надавала суду покази, які не відповідають дійсності та які спростовуються показами ОСОБА_16, яка повідомила про те, що в кінці травня 2014 року їй телефонувала ОСОБА_21 з ОСОБА_11 та просили підтвердити алібі ОСОБА_1

Також, стосовно доводів ОСОБА_1 з приводу того, що свідок ОСОБА_16 надавала йому кошти на проїзд до Знам'янки, теж не можуть бути взяті до уваги судом як алібі, оскільки потерпіла ОСОБА_22 впізнала ОСОБА_1, як свого нападника та їй оговорювати останнього причин не має.

Відтак, суд вважає доводи ОСОБА_1 надуманими та даними з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає із достовірністю встановленими раніше викладені фактичні обставини провадження.

Враховуючи викладене, сукупність досліджених судом доказів, які є належними, допустимими і достовірними, які прийняті до уваги судом, зазначено та проаналізовано раніше, за відсутності будь-яких сумнівів доводить винність у вчиненні за вказаних судом обставин ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КК України, віднесене до категорії умисного тяжкого закінченого злочину.

Як особа, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, по місцю роботи - позитивно, на момент затримання офіційно працював вантажником ПАТ «Ласка», одружений (однак, доказів того, що на утриманні обвинуваченого є двоє неповнолітніх дітей, згідно матеріалів кримінального провадження у суду не має, так як свідоцтва про народження дітей, де містились би відомості про батька до справи не долучались), осудний, на обліках у Кіровоградському обласному наркологічному диспансері та Кіровоградській обласній психіатричній лікарні не перебуває, раніше неодноразово судимий.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Із врахуванням обставин провадження та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що цілком відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі, оскільки він раніше неодноразово судимий у тому числі у вчиненні аналогічного корисливого злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий тяжкий злочин.

Тому за глибоким переконанням суду ОСОБА_1 представляє суспільну небезпеку для оточуючих та підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні йому покарання суд не вбачає і до набрання вироком законної сили залишає запобіжний захід - тримання під вартою.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільні позови потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заявлялися, долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років із конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 15.05.2014 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів для проведення судово - товарознавчих експертиз №437 на суму 196 грн. 56 коп., №979 на суму 246 грн. та №1041 на суму 246 грн., експертизи холодної зброї № 64 на суму 393 грн. 12 коп. у загальному розмірі 1081 грн. 68 коп.

Речові докази:

- ніж, який відповідно до висновку експерта №64 від 30.05.2014 року «холодною зброєю не являється», - знищити;

- мобільний телефон «Samsung Е 1080і», - залишити потерпілій ОСОБА_3;

- бірки від викраденого гаманця та сумки; СD-R диск, на якому мається запис з приміщення відділення банку ПАТ КБ «ПриватБанк», що по вул. Преображенській в м. Кіровограді, - зберігати протягом усього часу зберігання матеріалів судового провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда І. Л. Павелко