УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р. Справа № 9121/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Cапіги В.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. у справі № 813/3322/14 за позовом ТзОВ "Сокме" до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокме" звернулось до суду із адміністративним позовом до Сокольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень від 11.11.2013 року №№ 0003851510, 0003861510, 0003871510 та від 27.02.2014 року № 0000341510.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0003851510 від 11.11.2013 року, №0003861510 від 11.11.2013 року, № 0003871510 від 11.11.2013 року, № 0000341510 від 27.02.2014 року.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовити.

Як на доводи апеляційної скарги посилається на обставини, аналогічні тим, що викладені у запереченні на позовну заяву.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що 24.10.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків між ТОВ "Сокме" та ТОВ "Акцент", за грудень 2011 року та січень 2012 року, ПП "Славія-авто" за червень-серпень 2011 року, ТОВ" Енергозбереження 2002" за серпень 2011 року, ЖБК "Монастирський" за червень 2012року, відображення даних операцій в податкових зобов'язаннях та податковому кредиті в деклараціях по ПДВ за вказані періоди та відображення даних операцій в доходах та витратах, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в деклараціях з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року та І-ІІ квартали 2012 року з питань дотримання вимог правильності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з податку на додану вартість за період липень-грудень 2012 року та січень-серпень 2013 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 639/22-00/32051454.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

1. п.п. 138.1.1. п. 138.1., п.п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 30060,00 грн.

2. п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198 та п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України та з врахуванням п.п. 4.6.7. п. 4.6. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме:

- завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) відповідно до поданих податкових декларацій за серпень 2013 року в сумі 1131298,00 грн.;

- завищено суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 Декларації) за квітень 2012 року у сумі 26673,00 грн.;

- завищено суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника (рядок 23.1 Декларації) за липень 2012 року у сумі 121358,00 грн.;

- занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 Декларації) за травень 2013 року у сумі 50838,00 грн. та за серпень 2013 року у сумі 6066713,00 грн.

11.11.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0003851510, яким згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, п.п. 78.1.1., п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78, абз. 1, 3, 4 п. 123.1. ст. 123, п. 6, 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, на підставі акта перевірки № 369/22-00/32051454 від 24.10.2013 року, встановлено порушення п.п. 138.1.1. п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 33280,00 грн. в тому числі за основним платежем 30060,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3220,00 грн.

11.11.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0003861510, яким згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, п.п. 78.1.1., п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78, абз 1, 3, 4 п. 123.1. ст. 123 ПК України, на підставі акта перевірки № 369/22-00/32051454 від 24.10.2013 року, встановлено порушення п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 148031,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 74015,50 грн.

11.11.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0003871510, яким згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58, п.п. 78.1.1., п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78 ПК України, на підставі акта перевірки № 369/22-00/32051454 від 24.10.2013 року, встановлено порушення п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1131298,00 грн.

27.02.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000341510, яким згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, ст. 58, п.п. 60.1.13. п. 60.1., п. 60.4. ст. 60, п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78, абз 1, 3, 4 п. 123.1. ст. 123 ПК України, на підставі акта перевірки № 369/22-00/32051454 від 24.10.2013 року та рішення головного управління Міндоходів України у Львівській області за № 1673/10/10-8005/113 від 24.01.2014 року, встановлено порушення п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст. 198, п. 200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4. ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 910068,00 грн. в тому числі за основним платежем 6066712,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 3033356,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень від 11.11.2013 року №№ 0003851510, 0003861510 колегія суддів погоджується з висноком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначено про те, що перевіркою достовірності відображених показників податкової звітності встановлено порушення по взаєморозрахунках позивача із ТОВ "Акцент", ПП "Славія-авто", ТОВ "Енергозбереження 2002".

Колегія суддів зазначає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Колегії суддів також переконана, що товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товару та набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомостей про поставку товару чи її відсутність, а лише засвідчує факт його перевезення. Тому безпідставним є покликання відповідача на те, що внаслідок помилок у товарно-транспортних накладних, господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не відбулись.

Колегія суддів також зазначає, що у випадку коли за договором поставка товару покладена на продавця, то покупець не має можливості впливати на повноту її заповнення, а тільки засвідчувати факт прийняття за нею товарно-матеріальних цінностей, оскільки товарно-транспортна накладна є документом на підставі якого здійснюється (підтверджується факт) операція з транспортування, а не купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини встановлені в актах перевірок контрагентів позивача.

Надані позивачем докази дають апеляційному суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів у контрагентів, які мали статус платників податку на додану вартість.

Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту відповідачем беззаперечними доказами також спростовані не були.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень від 11.11.2013 року №№ 0003851510, 0003861510 правомірно задоволено судом першої інстанції.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2013 року № 0003871510, від 27.02.2014 року № 0000341510 колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено те, що 05.09.2012 року позивачем оформлені правовстановлюючі документи на житлові будинки житлового кварталу "Монастирський". ЖБК "Монастирський", як повірений використав власні кошти для виконання зобов'язань за угодою про виконання доручення, договором доручення, позивач, як довіритель фінансування повіреного по вказаним договорам не проводив, відповідно у позивача перед ЖБК "Монастирський" виникла заборгованість у розмірі 43671427,96 грн. - витрати понесених ЖБК "Монастирський", як повіреним, пов'язані з виконанням доручення, які підлягали відшкодуванню позивачем.

В серпні 2013 року позивач здійснив відчуження житлових будинків ЖБК "Монастирський" - укладено 34 договори купівлі - продажу житлових будинків, договір купівлі - продажу елементів інфраструктури та дитячого майданчика, загальна сума до оплати ЖБК "Монастирський" на користь позивача становила 44102454,00 грн. Розрахунок між сторонами здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних зобов'язань - укладено 35 угод про зарахування зустрічних однорідних вимог та різницю в сумі 431026,04 грн. (44102454 грн. - 43671427,96 грн.) сплачено ЖБК "Монастирський" на користь позивача платіжним дорученням № 965 від 30.08.2013 року.

На думку колегії суддів, ЖБК не являючись фінансовою установою, не має на меті отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, майно кооперативу, яке використано у зв»язку з виконанням зобов»язань за договром доручення не є інвестицією, що вкладається в об»єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект, майно ЖБК «Монастирський» є його власністю.

Згідно матеріалів справи вказані господарські операції позивачем оподатковано згідно з вимог чинного законодавства, в тому числі за серпень 2013 року, що підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. у справі № 813/3322/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя Я.С. Попко

суддя В.П. Сапіга