АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1601/7326/2012

Номер провадження 22-ц/786/3385/14

Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г.

Доповідач Мартєв С. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - КУЗНЄЦОВОЇ О.Ю., ХІЛЬ Л.М.,

за участю секретаря - САМОЙЛОВОЇ М.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного банку комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного банку комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, "Юкрейн мортгейдж лоун файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ" про стягнення заборгованості за кредитним договором, визнання виконаними зобов'язань за кредитним договором та договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги та за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного банку комерційний банк "ПриватБанк" про розірвання кредитного договору, відшкодування шкоди.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, у якому зазначало, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує умови кредитного договору №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року, який був укладений нею з банком, має заборгованість за тілом кредиту, по сплаті відсотків та комісії за користування кредитними коштами.

В уточненнях до позовної заяви від 4.09.13 року зазначали, що 10.10.06 року між ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №PLRMGK21367719 від 10.11.06 року про надання відповідачці кредиту у розмірі 30 000,00 доларів США на придбання квартири АДРЕСА_1, яка після укладення вказаного кредитного договору була передана в іпотеку банку.

19.02.07 року ЗАТ КБ «Приватбанк» на підставі укладеного з «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» договору купівлі-продажу прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, відступив останньому право вимоги кредитора, зокрема, за кредитним договором від 10.11.06 року, залишивши за собою приймання від позичальника платежів та ведення усіх справ по обслуговуванню кредиту.

Оскільки ОСОБА_1 не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, банк уклав з нею новий кредитний договір №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року, після чого погасив заборгованість останньої перед «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ».

Остаточно просило стягнути з ОСОБА_1 30 589,12 доларів США заборгованості за кредитним договором №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року по тілу кредиту, 24 633,04 доларів США заборгованості по відсоткам та 3 636,01 доларів США комісії, крім того, банк нарахував неустойку у вигляді пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 38 686,47 доларів США., а разом - 97 544,64 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 1 137 185,17 грн. (т. 4 а.с. 184).

Також банк просив визнати виконаними зобов'язання перед «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» за активом відповідачки ОСОБА_1 за договором №PLRMGK21367719 від 10.11.06 року.

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому зазначала, що грошові кошти за кредитним договором №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року їй надавались лише у сумі 80,00 доларів США, а обумовлені у п. 7.1 кредитного договору 35 400,00 доларів США їй так і не було видано.

Крім того, після укладення цього кредитного договору банк отримував від ОСОБА_1 на виконання останньою свої кредитних зобов'язань 8 164,50 доларів США.

Остаточно просила розірвати кредитний договір №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8 080,90 доларів США, пеню за прострочення виконання зобов'язань на сумі 147 649,80 грн. та стягнути з банку на користь держави штраф у розмірі 405 600,00 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2013 року вказані позови об'єднані в одне провадження.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 вересня 2014 року позовну вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави штрафу у розмірі 405 600,00 грн. залишено без розгляду.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 вересня 2014 року позовні вимоги банку задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року станом на 9.07.14 року: 29 236,12 доларів США заборгованості за кредитом, 24 633,04 доларів США заборгованості за відсотками, 3 636,01 доларів США комісії, 12 908 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором та 3 654 грн. судового збору.

У решті вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

У позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору та відшкодування шкоди відмовлено.

У поданій ОСОБА_1 апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення з неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог щодо розірвання кредитного договору та стягнення відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 95 597,25 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» порушено питання про скасування рішення у частині позовних вимог банку, у задоволенні яких судом було відмовлено, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального й процесуального права і ухвалення нового рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга банку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга - відхиленню, як безпідставна.

Виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального й процесуального права.

Із справи вбачається, що 30.08.07 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник - ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №PLRMGK00007887, за умовами якого останній було надано 35 400,00 доларів США та строком повернення кредитних коштів до 28.08.27 року.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті відсотків станом на 9.07.14 року за кредитним договором від 30.08.07 року №PLRMGK00007887 рахується прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі 3 545,21 доларів США (з урахуванням неповернутої суми тіла кредиту - 30 589,12 доларів США), прострочена заборгованість по відсоткам у розмірі 24 442,97 доларів США (всього до сплати відсотків - 24 633,04 доларів США), прострочена комісія у сумі 3 636,01 доларів США.

Крім того, банком нарахована неустойка у вигляді пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 38 686,47 доларів США.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Задовольняючи позов банку частково та стягуючи заборгованість за кредитним договором, місцевий суд зменшив розмір заявленої ПАТ КБ «ПриватБанк» неустойки, посилаючись на ч. 3 ст. 551 ЦК України та обставини, що склалися в державі, та виключив з нарахованої заборгованості за тілом кредиту страхові платежі за кредитним договором, вважаючи, що для їх нарахування відсутні правові підстави.

Між тим, із таким висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і нормам матеріального права.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено право суду на зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із справи вбачається, що розмір невиконаного ОСОБА_1 грошового зобов'язання за кредитним договором (58 858,16 доларів США) не перевищує нарахованої банком неустойки (пені) у розмірі 38 686,47 доларів США.

Обставини, які місцевий суд вважав істотними (економічна ситуація в країні, проведення АТО, зміна курсу національної валюту по відношенню до курсу долара США), безпосередньо не стосуються невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором.

У свою чергу, ОСОБА_1 не посилалася на будь-які обставин, які могли мати істотне значення для вирішення спору, пред'являючи зустрічний позов, взагалі не визнавала заборгованості за кредитним договором, додатково просила стягнути з банку на свою користь сплачені нею в погашення кредитної заборгованості грошові кошти.

З урахуванням викладеного, підстав для застосування у справі положень ч. 3 ст. 551 ЦПК України до пред'явлених банком вимог стосовно стягнення неустойки у вигляді пені не вбачається.

Пунктом 7.1. умов кредитного договору №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року передбачено, що банк надає позичальнику кредитні кошти у сумі 35 400,00 доларів США на наступні цілі: 30 000 доларів США на придбання житла та 5 400 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 2% на місяць на суму залишку заборгованості та 0,2% від суми кредиту від суми виданого кредиту.

Таким чином, сплата страхових платежів прямо передбачена кредитним договором та не пов'язується з будь-якими зобов'язаннями сторін, що виникали до моменту його укладення.

Тому, невключення місцевим судом цих платежів до загальної суми заборгованості за кредитним договором є невірними та таким, що не відповідає положенням договору.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає як безпідставна, виходячи з наступного.

Пред'являючи зустрічний позов про розірвання договору, ОСОБА_1 обґрунтовувала вимоги тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року та надав їй кредитних коштів лише у розмірі 80 доларів США, у свою чергу, на виконання умов вказаного договору нею було сплачено платежів на загальну суму 8 164,50 доларів США.

Між тим, із справи вбачається, що кредитні зобов'язання сторін існували раніше ще до укладення кредитного договору, який ОСОБА_1 просила розірвати.

Так, 10.11.06 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник - ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №PLRMGK21367719 від 10.11.06 року, за умовами якого останній було надано кредитні кошти у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 30 000,00 доларів США для придбання житла та 2 700,00 доларів США для сплати страхових платежів за користування кредитом й сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості до 10.11.16 року.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором між тими ж сторонами було укладено іпотечний договір №PLRMBL00000001 від 10.11.06 року, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

19.02.07 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» відступив право вимоги за вищевказаним договором іпотеки на користь «Юкрейн мортгейдж лоун файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», уклавши цього дня договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором про іпотечні кредити, а 16.03.07 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу внесені відповідні зміни у зазначенні іпотекодержателя квартири.

Оскільки ОСОБА_1 не могла належним чином обслуговувати кредит, для зменшення кредитного навантаження банк запропонував їй змінити умови кредитного договору, зменшити розмір щомісячних платежів, встановивши більший тривалий строк повернення кредиту.

Наведених обставин ОСОБА_1 апеляційному суду не заперечувала.

Погодившись із запропонованими банком умовами, 30.08.07 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір №PLRMGK00007887 про отримання кредиту у розмірі 35 400,00 доларів США та кінцевим строк повернення кредитних коштів до 28.08.27 року.

Станом на 28.09.07 року у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №PLRMGK21367719 від 10.11.06 року, ЗАТ КБ «ПриватБанк» сплатив «Юкрейн мортгейдж лоун файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» грошові кошти у достатньому для погашення заборгованості, та дія цього кредитного договору фактично була припинена повним виконанням його положень щодо повернення боргу (т. 7 а.с. 35).

Дана обставина була також встановлена у рішенні Апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2010 року, та, у силу положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України, є такою, що не доказуються при розгляді інших справ.

Таким чином, через перекредитування банком зобов'язань боржника, кошти за кредитним договором №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року, окрім 80 доларів США, виплачених через касу банку, ОСОБА_1 фактично не отримувались, оскільки повинні були перераховані у рахунок погашення зобов'язань останньої за кредитним договором №PLRMGK21367719 від 10.11.06 року та договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 19.02.07 року перед «Юкрейн мортгейдж лоун файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», що й було здійснено у подальшому.

Характерно, що з вересня 2007 року до березня 2010 року ОСОБА_1 виконувались умови кредитного договору від 30.08.07 року та було сплачено 8 164,50 доларів США в рахунок платежів по кредиту.

Разом з тим, погашати решту заборгованості по кредиту та сплачувати відсотки за користування коштами ОСОБА_1 категорично відмовляється.

Ураховуючи, що банком надано довідку про повне виконання умов кредитного договору №PLRMGK21367719 від 10.11.06 року, не заслуговує на увагу твердження апелянта, що дія цього договору не припинена та за вказаним договором продовжує рахуватись заборгованість.

За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає зміні у частині вирішення судом питання стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по тілу кредиту та пені й задоволення позовних вимог банку у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 3, 309 ч. 4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного банку комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 вересня 2014 року у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного банку комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитом у сумі 29 236,12 доларів США та пені у сумі 12 908 грн. змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного банку комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у сумі 30 589,12 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного банку комерційний банк "ПриватБанк" 38 686,47 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за кредитним договором №PLRMGK00007887 від 30.08.07 року.

У решті рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: С.Ю. МАРТЄВ

Судді : О.Ю. КУЗНЄЦОВА

Л.М. ХІЛЬ

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ